Справа №2-а-471/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2009 року    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Шміло В.І.

при секретарі Гуменюк Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги як "дитині війни" за період з січня 2007 року по грудень 2007 року та січень 2008 року по грудень 2008 року в сумі 1 893 грн. 90 коп., посилається на те, що, набувши статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, у зв'язку із тим, що Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена, одержує лише пенсію за віком. Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційним вона має право на одержання недоплаченої суми пенсії з січня 2007р. по грудень 2008р., а також просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів у 2007 році, оскільки про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 9 липня 2007 року.

Позивач в судове засідання не з'явилася, однак надіслала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі у судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення на позовну заяву з проханням розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача, відносно позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195 передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, то будь-яких порушень законодавства з боку Пенсійного Фонду України немає. На підставі ст. 19 Конституції України посадові особи органів виконавчої влади повинні діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України. Законодавством України визначено, що фінансування ст. 6 Закону №2195 проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України. Отже, на час звернення до суду законом не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону №1295. На даний час питання виплати підвищень до пенсій "дітям війни" законодавчо врегульовано, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону №2195 врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті 3аконом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (пп. 2 п. 41 розділу II), згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48.10грн., з 1 липня - 48.20 та з 1 жовтня - 49.80грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

Позивачу ОСОБА_1 присвоєно статус дитини війни та призначено пенсію за віком довічно, що стверджується відмітками у посвідченні серії АА № НОМЕР_1, виданому 13.08.1997 року Управлінням соціального захисту населення виконкому Тернопільської міської ради.

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Таким чином, пункт 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинив свою чинність з 9 липня 2007 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач маючи статус дитини війни, має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня по 31 грудня

2007 року, тобто з моменту ухвалення рішення Конституційного суду України № 6-рп/ 2007 від 09.07.2007 року.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність, становив: з 1 квітня - 406, 00 гривень, з 1 жовтня - 411, 00 гривень.

Крім того, підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Таким чином, підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» припинив свою чинність з 22 травня 2008 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач маючи статус дитини війни, має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня по 31 грудня 2008 року, тобто з моменту ухвалення рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність, становив: з 1 квітня - 481, 00 гривню, з 1 липня - 482, 00 гривні, з 1 жовтня - 498, 00 гривень.

З січня 2008 року позивачу виплачено соціальну допомогу у розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком, що складає: 47, 00 грн. у січні, лютому та березні; 48, 10 грн. в квітні, травні та червні; 48, 20 грн. у липні, серпні та вересні; 49, 80 грн. в жовтні, листопаді та грудні.

Всього в період з травня по грудень 2008 р. позивачу нараховано та виплачено державну соціальну допомогу у сумі 390, 20 грн., хоча повинна виплачуватися надбавка 30 % мінімальної пенсії за віком на суму 1171, 20 грн.

В період з липня по грудень 2007 р. позивачу недоплачено щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 735, 30 грн., а в період з травня по грудень 2008 року (з урахуванням надбавок 10 % мінімальної пенсії за віком, які виплачувались з травня по грудень 2008 року) недоплачено щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 781 грн. Таким чином з липня 2007 року по грудень

2008 року ОСОБА_1 недоплачено державну соціальну допомогу у сумі 1516, 30 гривень.

Відповідно до п.п. 7 п.2.2 «Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

При цьому суд вважає поважною причину пропуску позивачем річного строку для звернення із адміністративним позовом, так як про факт порушення прав йому стало відомо лише після опублікування статті у засобах масової інформації у зв'язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України 9 липня 2007 року, а тому строк звернення позивача до суду із адміністративним позовом підлягає поновленню.

З урахуванням наведеного, враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму державної соціальної допомоги за 2007-2008 роки відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та 30% мінімального розміру пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням сум, що були виплачені згідно п.41 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було змінено на 2008 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», поновивши ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 71, 158, 163 КАС України, ч.2 ст. 152 Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/ 2007, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Законом України «Про Державний бюджет України на

2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення із адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30%) мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно у сумі 735, 30 гривень, та за період з 22 травня

2008 року по 31 грудня 2008 року включно у сумі 781 гривню.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення її у повному обсязі та апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.