Справа № 464/2034/19

пр.№ 1-кп/464/84/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2020 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019140070000861 від 04.04.2019 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Горі Республіки Грузія, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Горі Республіки Грузія, зареєстрованого: АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання на території України, раніше судимого, востаннє вироком Приморського районного суду м.Одеси від 24.05.2016 р. за ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, покарання відбув, судимість не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

з участю сторін судового провадження:

прокурора Красницького І.Я.,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_3

захисників Старцуна М.І., Макар М.В.,

перекладача Майсурадзе Г.Г.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 03 квітня 2019 року близько 22 год. 50 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом віджиму вікна, проникли у приміщення квартири АДРЕСА_3 , яка належить потерпілій ОСОБА_5 , звідки таємно викрали майно потерпілої, а саме: золотий ланцюжок вагою 1,5 грам, вартістю 1500 грн., із золотим кулоном у формі абстракції вагою 1,5 грам, вартістю 1500 грн., після чого покинули місце вчинення злочину з викраденим майном. Однак, в подальшому були виявлені працівниками поліції та не могли реально розпорядитись викраденим, а також довести злочин до кінця, з незалежних від їх волі причин, так як були затримані з викраденим майном, хоча вчинили всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та відмовився від дачі показань, відповідно до ст. 63 Конституції України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, щиро розкаявся та зазначив, що у місто Львів прибув 01.02.2019 р., загалом в Україні проживає протягом останніх десяти років. 03.04.2019 р. близько 22.00 год. зустрівся із земляком ОСОБА_1 та вони повинні були зустрітись ще із одним знайомим. Перебуваючи у м. Львові по вул.Стрийській, неподалік будинку АДРЕСА_3 , він відійшов у кущі справити природні потреби та побачив, що вікно у квартирі на першому поверсі відчинено. У нього виник умисел проникнути у квартиру та здійснити крадіжку. Встиг зайти в кухню квартири, однак побачив, що під`їхав автомобіль та передумав вчиняти крадіжку, бо боявся бути викритим. Також зазначив, що ОСОБА_1 не знав про його наміри та дії у цей час.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 та частковим визнанням ОСОБА_3 своєї вини у вчинені злочину, їх вина підтверджується такими доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка повідомила, що проживає в квартирі АДРЕСА_5. Зазначена квартира знаходиться на першому поверсі та в момент крадіжки вона була на роботі. Про крадіжку з її квартири 03.04.2019 року дізналась від голови ОСББ, який зателефонував їй того ж дня близько 23 год. та повідомив, що в її квартирі відчинені вікна та ходять чужі люди. По приїзду додому, біля будинку вже були працівники поліції та затримані іноземці. Зайшовши в квартиру з працівниками поліції, вона помітила, що в квартирі порушена обстановка та відсутній золотий ланцюжок з кулоном. Окрім цього зазначила, що при пред`явленні для впізнання в приміщенні поліції впізнала свої викрадені речі.

Допитаний в судовому засіданні сусід потерпілої - ОСОБА_7 зазначив, що 03.04.2019 року ввечері, повертаючись додому, він побачив як з квартири сусідки, яка знаходиться на першому поверсі, вистрибнули двоє людей. Одного з них одразу затримали працівники поліції, які були поруч, а іншого затримали біля паркану танкового заводу.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що 03.04.2019 року проводили відпрацювання по вул. Стрийська в м.Львові, оскільки напередодні поступила оперативна інформація про спробу проникнення у квартиру в цьому районі . Біля будинку АДРЕСА_5 вони помітили як двоє чоловіків вистрибували із вікна квартири, яка розташована на першому поверсі, та хтось з перехожих викрикнув: «Тримай злодія!». Один із злодіїв, вистрибнувши із вікна, побіг в сторону танкового заводу, де був затриманий ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а інший був затриманий біля вікна квартири. Після затримання даних осіб, ними було викликано слідчо-оперативну групу. Додатково свідок ОСОБА_8 зазначив, що в квартирі потерпілої, куди він, дочекавшись потерпілу, зайшов разом з останньою та слідчо-оперативною групою, було все перевернуто. Окрім цього зазначив, що у обвинуваченого ОСОБА_3 в Сихівському відділі поліції було вилучено із задньої кишені штанів ланцюжок з підвіскою.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.04.2019 року, ОСОБА_5 повідомила, що 03.04.2019 року в період часу з 19 год. 10 хв. по 22 год. 40 хв. невідомі особи проникли через вікно в її квартиру АДРЕСА_5 , викрали золоті вироби та інші особисті речі на загальну суму близько 3000 грн. (т. 1 а.с.п. 123).

Згідно протоколу огляду місця події від 04.04.2019 року та фототаблиці до такого, об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_5 та прибудинкова територія поблизу другого під`їзду зазначеного будинку. Під час огляду виявлено відчинене вікно та балконні двері з явними ознаками віджиму. Фасад будинку під вікном зазначеної квартири забруднений у двох місцях. Під час даної слідчої дії у ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон марки «Samsung», рукавиці чорного кольору. УОСОБА_1 вилучено мобільний телефон марки «Samsung» та гаманець чорного кольору. Окрім цього, під час даної слідчої дії виявлено та вилучено 4 ПЛС зі слідами рук та слід низу взуття з поверхні підвіконника зовнішньої сторони, який поміщений у спец пакет «Головне слідче управління» №4382503 (т.1 а.с.п. 124-153).Огляд квартири проведено за згодою потерпілої ОСОБА_5 відповідно до її заяви від 04.04.2019 р.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.04.2019 року, у ОСОБА_3 під час обшуку виявлено та вилучено: дві пари взуття із червоними вставками марки «Estro», які були одягненні на ньому, ланцюжок жовтого кольору із кулоном, який було вилучено із правої кишені штанів, ліхтарик чорного кольору та навушник чорного кольору із надписом «Samsung» (т.1 а.с.п. 154-156).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.04.2019 року, у ОСОБА_1 під час обшуку виявлено та вилучено дві пари взуття із білою підошвою, які були одягненні на ньому, посвідчення «Українське географічне товариство» на ім`я ОСОБА_11 (т.1 а.с.п. 157-159).

Згідно протоколу пред`явлення речей для впізнання від 04.04.2019 року та фототаблиці до такого, потерпіла ОСОБА_5 , серед пред`явлених їй ланцюжків жовтого кольору, опізнала свій ланцюжок із кулоном у формі абстракції під № 2, як такий, що був викрадений у неї з її квартири АДРЕСА_5 (т.1 а.с.п 160-163).

Відповідно до даних протоколу огляду речей від 04.04.2019 року, у приміщенні службового кабінету № 308 Сихівського ВП було оглянуто речі, які були вилучені у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.п. 164).

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 09.04.2019 року накладено арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: - мобільний телефон чорного кольору марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_1 з встановленою сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» за номером НОМЕР_2 ; - мобільний телефон чорного кольору марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_3 з встановленою сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» за номером НОМЕР_4 ; - навушники чорного кольору «Самсунг»; - дві матерчасті рукавички чорного кольору; -ліхтарик чорного кольору; - гаманець чорного кольору у вигляді записної книжки; -пара чорного взуття з червоними вставками марки «Естро»; - пара чорного взуття з білої підошвою; -посвідчення на ім`я ОСОБА_11 , видане 25.05.2004, «Українське географічне товариство»; - ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном металу жовтого кольору, який складається з двох частин, спаяних між собою, на якому знаходяться камінчики.

Згідно висновку експерта № 11/283 від 24.04.2019 року, слід, який відкопійовано на відрізку темної дактилоскопічної плівки чотирикутної форми розмірами 180х169 мм, та вилучено під час огляду місця події 04.04.2019 року в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , придатний для ідентифікації взуття, що його залишило. Слід, який відкопійовано на відрізку темної дактилоскопічної плівки чотирикутної форми розмірами 180х169 мм залишений взуттям (на ліву ногу), яке було вилучено у громадянина ОСОБА_3 (т.1 а.с.п. 169-180).

Відповідно до довідки №2 від 15.04.2019 року, виданої ювелірним магазином «Адамас», золотий вибір у вигляді ланцюжка вагою 2.58 грам та пробою 585 станом на 03.04.2019 року коштує 3841 грн., золотий виріб у вигляді кулону у формі абстракції вагою 2,72 грам та пробою 585 станом на 03.04.2019 року коштує 4050 грн. (т.1 а.с.п. 181).

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині вчинення злочину без участі ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки такі спростовуються іншими дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які бачили двох осіб, що вистрибували з вікна і в подальшому відразу були затримані. Зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд розцінює як такі, які надані з метою пом`якшення покарання за вчинений злочин, а також з метою вигородження ОСОБА_1 щодо вчиненого злочину.

Покликання захисників на відсутність висновку експертизи щодо підтвердження вартості викраденого майна, не заслуговують на увагу та не спростовують вчинення обвинуваченими злочину. Окрім цього, під час судового розгляду ні обвинуваченими ні захисниками не оспорювалось вартість викраденого майна, яка була зазначена в обвинувальному акті, а незгода з вартістю була озвучена захисниками лише під час судових дебатів.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого їм стороною обвинувачення злочину повністю підтверджується дослідженими судом доказами.

Судом у ході судового розгляду порушень вимог КПК України при складанні протоколів слідчих дій не виявлено та стороною захисту не доведено їх існування.

Також суд звертає увагу на той факт, що дослідженими доказами в їх сукупності підтверджуються, як дата, час, місце, так і способи вчинення злочину, тобто обставини визначені ст.91 КПК України. При цьому, надані у ході судового розгляду показання потерпілої, свідків кореспондуються з даними відображеними у протоколах та узгоджуються між собою цілком і повністю в повній мірі.

Отже, суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими в порядку, визначеному ч. 3 ст. 89 КПК України, учасниками судового провадження під час судового розгляду не заявлялось.

Оцінюючи в сукупності докази щодо правильності кваліфікації дій обвинувачених, беручи до уваги вимоги ст.62 Конституції України, що всі сумніви трактуються на користь обвинуваченого, суд прийшов до такого висновку.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначили, що були очевидцями того, як обвинувачені вистрибували із вікна квартири потерпілої і в подальшому один з них був затриманий відразу біля вікна зазначеної квартири, а інший неподалік будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжку та грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита. Відповідно до положень кримінального закону крадіжка майна вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа повністю реалізувала умисел щодо заволодіння майном. Заволодіння передбачає такий перехід майна до винного, який надає йому навіть початкову реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. При цьому докладне визначення цього моменту в кожному конкретному випадку залежить від характеру майна, навколишньої обстановки щодо вчинення крадіжки, наявності реальної можливості у винного використати майно на власний розсуд.

Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своєю власністю, а саме: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби та інше.

Нормативне визначення закінченого і незакінченого злочину в поєднанні з фактичними обставинами справи, коли обвинувачені, з моменту заволодіння майном і до їх затримання перебували у полі зору працівників поліції, під їх фактичним контролем, не маючи можливості розпорядитись викраденим на свій розсуд, що фактично і відбулося, свідчить про те, що їх дії не утворюють закінченої крадіжки чужого майна, а мають розцінюватись як закінчений замах на крадіжку і кваліфікуватися за ч.2 ст. 15 та ч.3 ст.185 КК України.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням в приміщення, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням в приміщення, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

При визначенні ОСОБА_1 виду та міри покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання та пом`якшують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді заступника начальника Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Хоми Х.І. ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 є високий, ризик небезпеки для суспільства - середній. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (т.1 а.с.п. 115-117).

Також суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 на території України раніше не судимий, перебував на території України без відповідного дозволу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде призначення ОСОБА_1 покарання в межах нижньої межі санкції вчиненого злочину у виді позбавлення волі.

При визначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді заступника начальника Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Хоми Х.І. ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 є високий, ризик небезпеки для суспільства - високий. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (т.1 а.с.п. 111-113).

Також суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 на території України раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, не працював, на території України перебував без відповідного дозволу на проживання.

Не може залишитися поза увагою суду і те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності на території України та відбував реальне покарання у місцях позбавлення волі, після звільнення з яких, ігноруючи можливість призначення суворого покарання, знову вчиняв нові злочини проти власності.

Отже, застосування до обвинуваченого суворих заходів кримінальної репресії за попередніми вироками не стримало його від спроб незаконно збагатитися за рахунок чужого майна.

Викладене вказує, що обвинувачений наполегливо прагне вести злочинний спосіб життя та не бажає ставати на шлях виправлення, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки його особи.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах 2/3 максимального строку, передбаченого за вчинений злочин.

Підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, на думку суду немає, оскільки обвинувачені є громадянами іншої держави, не мають стійких соціальних зв`язків, не працевлаштовані, перебувають в Україні без відповідних на те дозволів.

Окрім цього, обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1, будучи іноземними громадянами, які зареєстрованого на території України місця проживання не мають, тому виконання обов`язку, передбаченого ст. 76 КК України, у виді повідомлення органів по контролю за виконанням покарань про зміну свого місця проживання та роботи, не зможуть вплинути на перевиховання засуджених.

Згідно протоколу затримання від 04.04.2019 р.ОСОБА_1 фактично затримано о 22.50 год. 03.04.2019 р. (т.1 а.с.п.157-159).

Згідно протоколу затримання від 04.04.2019 р.ОСОБА_3 фактично затримано о 22.50 год. 03.04.2019 р. (т.1 а.с.п.154-156).

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, у строк покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягає зарахуванню строк перебування таких під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні підлягають вирішенню згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 03 квітня 2019 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання, його попереднє ув`язнення у даному кримінальному провадженні у період з 03 квітня 2019 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 03 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк відбування покарання, його попереднє ув`язнення у даному кримінальному провадженні у період з 03 квітня 2019 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у сумі 4 082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 20 коп.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 09.04.2019 року.

Речові докази:

- мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_1 з встановленою сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» за номером НОМЕР_2 , ліхтарик чорного кольору, пару чорного взуття з червоними вставками марки «Естро» - повернути ОСОБА_3;

- мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung»ІМЕІ НОМЕР_3 з встановленою сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» за номером НОМЕР_4 , навушники чорного кольору «Samsung», гаманець чорного кольору у вигляді записної книжки, пару чорного взуття з білою підошвою - повернути ОСОБА_1;

- дві матерчасті рукавички чорного кольору - знищити;

- посвідчення на ім`я ОСОБА_11 , видане 25.05.2004 р., «Українське географічне товариство» - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном металу жовтого кольору, який складається з двох частин, спаяних між собою, на якому знаходяться камінчики - повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя Д.Ю. Теслюк