Справа №621/3430/19

Пр. 2/621/176/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

23 січня 2020 року                                                                м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Бородавки К.П., за участю секретаря судового засідання Єрмоленко О.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банка «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

АТ КБ «Приватбанк» (далі – позивач, Банк) звернулось до суду з вказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі – відповідач) заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 657,73 грн. Також Банк просить стягнути з відповідача судові витратив розмірі 1 921 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до Банку та підписав заяву №б/н від 28.03.2013, за якою отримав від Банку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 6000 грн.

В порушення вимог статей 526, 527, 530 ЦК України та положень Заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», які разом із заявою складають між Банком та відповідачем Договір про надання банківських послуг, що підтверджуються підписом останнього у Заяві, відповідач зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 17.07.2019 дорівнює 30657,73 грн, а саме: 13611,43 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13999,10 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1111,12 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1436,08грн - штраф (процентна складова).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.11.2019 провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб (а.с.41-42).

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, за змістом позовної заяви не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення судом заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення яке отримано відповідачем особисто 31.12.2019, в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

В силу приписів ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ст.280 ЦПК України, по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів; про заочний розгляд справи судом постановлена ухвала від 23.01.2020.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

28.03.2013 відповідачем заповнена та підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», за якою відповідач висловив згоду на укладення договору з банком та погодився, що заява, разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.7).

Суд відмічає, що вказана Анкета-заява не містить відомостей, яку саме платіжну картку бажає отримати відповідач та з яким кредитним лімітом, а також щодо строку дії кредитного договору та розміру відсотків за користування кредитними коштами, комісії, штрафів.

До Анкети-заяви Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщений (а.с.8-25).

Відповідно до довідки Банку відповідачу в межах підписаного кредитного договору №б/н було видано кредитну картку 5168755103091753 терміном дії 05/21 (дата відкриття 20.05.2017).

За випискою з карткового рахунку відповідача за період з 28.07.2017 по 18.12.2019 останній користувався кредитними коштами Банку, періодично сплачуючи заборгованість за наданим кредитом.

Станом на 17.07.2019 заборгованість відповідача перед Банком відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28.03.2013 дорівнює 30 657,73 грн, а саме: 13611,43 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13999,10 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1111,12 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 1936,06 грн – заборгованість по судовим штрафам (а.с.6).

Вирішуючи заявлений спір, суд виходить з таких норм права.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, а також те, що у справі відсутні заперечення відповідача щодо факту отримання кредиту в АТ КБ «Приватбанк», суд доходить висновку, що в порушення норм закону відповідач зобов`язання за укладеним ним з Банком договором (заявою-анкетою), з огляду на надані Банком розрахунок заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача, яка є регістром аналітичного обліку, тобто внутрішнім первинним документом банку, а отже належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом по справі, належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 17.07.2019 утворилась спірна сума заборгованості за тілом (в тому числі простроченим) в розмірі 27 610,53 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредита (в тому числі простроченим) в розмірі 27 610,53 грн, підлягають задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що оскільки отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача сум відсотків та штрафів задоволенню не підлягають, оскільки їх розмір, порядок та умови нарахування не визначені в Анкеті- заяві, підписаної позичальником.

Посилання позивача на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг є безпідставними, оскільки вони не підписані боржником.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що наданий Банком на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші – з урахуванням виду картки «Універсальна».

Як зазначено вище, в підписаній відповідачем анкеті-заяві не вказаний вид картки, яку відповідач бажає отримати, тому, як наслідок, не можливо встановити, на які саме умови кредитування погоджувався відповідач з огляду на те, що згідно з витягом із Тарифів визначено чотири різні види картки «Універсальна» з різною процентною ставкою (а.с. 8).

Витяг з Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Саме такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Матеріали даної справи не містять підтверджень, що саме надані до позову Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, суд не приймає до уваги посилання позивача на приписи долучених до позову Витягу з Тарифів та Витягу з Умов.

Також суд враховує, що відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки у договорі не визначений розмір процентної ставки за користування кредитними коштами право на отримання таких процентів може виникати за правилами ст. 1048 ЦК України, але таких позовних вимог позивач не заявляв та відповідного розрахунку не надав.

При цьому суд враховує положення ч.6 ст.81 ЦПК України, за якими доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Суд зауважує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, позовна заява Банку підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам. Позивач звернувся з позовом про стягнення 30 657,73 грн, задоволено позов в сумі 27 610,53 грн, що складає 90 %; судовий збір сплачений позивачем при подачі позову, дорівнює 1 921 грн. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 1 728,90 грн (90% від 1921 грн).

Керуючись ст.ст.13, 19, 81, 141, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження – м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 28.03.2013 в розмірі 27 610 ( двадцять сім тисяч шістсот десять) гривень 53 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1728(одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 90 коп.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

       Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                К.П. Бородавка