ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2010 року Справа № 2а-356/10/2370
12год. 20хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:головуючого-судді Новікової Т.В., при секретарі – Найдьон А.В., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області – Максимової В.В., за відсутності представника позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом від 28.01.2010р. № 05-115 вих. 10, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій у сумі 18 002 грн. 58 коп . за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на порушення відповідачем як платником страхових внесків, вимог ст.ст.17,20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. за №21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 16.01.2004р. № 64/8663 (далі - Інструкції), щодо своєчасної сплати страхових внесків та фінансових санкцій, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість на суму 18 002 грн. 58 коп.
Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
П редставник позивача на судове засідання не з’явився, однак на адресу суду 04.03.2010р. надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 17.07.2007р., за № 2 024 000 0000 003631 згідно свідоцтва з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10) та є платником страхових внесків і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області.
УПФУ в м. Сміла проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ФОП ОСОБА_3, в результаті якої виявлено приховування платником сум чистого доходу в сумі 12290 грн. 13 коп., внаслідок чого платнику донараховано страхових внесків на суму 4 080 грн. 32 коп., про що складено акт №18 Ф від 28.09.2009р. (а.с.12).
Згідно розрахунку суми (а.с.9) за період з 08.10.2009р. по 07.12.2009р. загальна сума боргу становить 18002 грн. 58 коп ., з них страхові внески - 4 080 грн. 32 коп., фінансові санкції – 13 922 грн. 25 коп .
Оскільки відповідачем не вчасно сплачувалися страхові внески управлінням Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області 05.12.2009р. винесено рішення № 746 про застосування фінансових санкцій за приховування суми чистого доходу на суму 12 291 грн. 13 коп. та пені у сумі 12 грн. 91 коп., яке отримано відповідачем 25.11.2009р., що підтверджується його особистим підписом та рішення №767 від 25.11.2009р. про застосування фінансових санкцій за своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 1 632 грн. 13 коп., яке отримано відповідачем 15.12.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу направлявся корінець вимоги про сплату боргу №Ф-440 від 03.12.2009р. на суму 4 080 грн. 32 коп., який відповідач отримав 15.12.2009р., про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.
30.03.2010р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій УПФУ в м.Сміла Черкаської області просить зменшити суму позовних вимог на 1000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками за 02.03.2010р. та від 23.03.2010р.
Отже, загальна сума боргу зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій складає 17002 грн. 58 коп.
Причиною виникнення спору стало порушення відповідачем законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на зазначені обставини та з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, виступу представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Конституційною нормою (ст. 67) зобов’язано страхувальників здійснювати сплату страхових внесків в порядку, розмірах та у строки передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – «Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті першої Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р. № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР») визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України (ст.3 Закону України № 400/97-ВР).
Отже, виходячи з системного аналізу законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає що суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач зазначені рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, а визначені в ньому суми штрафу не сплатив, що є порушенням вимог Закону України № 1058-ІV.
Законом України № 1058-ІV ( ст.1) передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вказаної статті страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою управлінням Пенсійного фонду.
Згідно ст.106 ч. 2 Закону № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, за відповідачем як платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, станом на день розгляду спору обліковується заборгованість у сумі 17 002 грн. 58 коп ., яка відповідачем не сплачена.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст.106 Закону № 1058-ІV зазначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у сумі 17 002грн. 58коп ., відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 31.03.2010р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, , ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (18008, м. Черкаси, вул. Леніна, 35, код 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій на загальну суму 17 002 грн. 58 коп. (сімнадцять тисяч дві гривні 58 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2010 року.
Суддя Т.В. Новікова