ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня 2020 року  м. ОдесаСправа № 916/1142/18

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Мишкіна М.А., Таран С.В.

секретар судового засідання: Чеголя Є.О.  

за участю представників учасників справи:

від СТОВ "МРІЯ" -  адвокат Величко К.Г.

від МССП "Старт" -  адвокат Сердюков Б.Л.

від ТОВ "Фа Україна" -  адвокат Цумерман О.І.

арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФА Україна”

на ухвалу Господарського суду Одеської  області від 08.10.2019 ( про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі)

у справі №916/1142/18

за заявою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"

до малого спільного сільськогосподарського підприємства "Старт"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство малого спільного сільськогосподарського підприємства "Старт" (далі – МССП "Старт"), визнано грошові вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (далі – СТОВ "Мрія") до МССП "Старт" у сумі 145 497 678,45 грн, введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна МССП "Старт" призначено арбітражного керуючого Артеменка О.О.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів МССП "Старт", зокрема визнано вимоги СТОВ "Мрія" у розмірі 17    620 грн перша черга, 7    178 741,80 грн четверта черга, 138    318 936,65 грн шоста черга, Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Україна" (далі – ТОВ "ФА Україна") у розмірі 3    524 грн перша черга, 26    762 093,55 грн четверта черга, 5 434    390 грн забезпечені заставою.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 скасовано в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ “ФА Україна”, прийнято нове рішення, яким визнано кредиторські вимоги ТОВ “ФА Україна” в сумі 32    196 483,55 грн., як такі, що забезпечені заставою та кредиторські вимоги в сумі 3 524,00 грн - до першої черги вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Одеської області від 16.04.2019 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Артеменка О.О., визнано боржника банкрутом, відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру МССП "Старт", ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 затверджено мирову угоду, укладену між комітетом кредиторів та боржником, провадження у справі про банкрутство МССП "Старт" закрито, визначено арбітражному керуючому Дарієнку В.Д. продовжити виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) МССП "Старт".

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що зборами комітету кредиторів боржника прийнято рішення про затвердження мирової угоди МССП "Старт", якою за погодженням сторін та у відповідності до положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” врегульовано порядок і умови погашення боргів, обсяг та строки погашення зобов`язань боржника перед кредиторами.

Щодо вимог забезпеченого кредитора ТОВ "ФА Україна" місцевий господарський суд відзначив, що у зв`язку з непогодженням товариством умов мирової угоди, було прийнято рішення про виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні ліквідатором банкрута в порядку встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та задоволення вимог забезпеченого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів. У зв`язку із недостатністю виручених від продажу заставного майна коштів для погашення всіх вимог забезпеченого кредитора, його вимоги визнано погашеними. Зазначене, за твердженням місцевого господарського суду,  передбачено самою мировою угодою у п.п. 4.2., 4.5., 4.6., 4.7. та затверджено комітетом кредиторів.

Відтак, розглянувши мирову угоду Господарський суд Одеської області визнав, що вона не суперечить діючому законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, не порушує охоронювані законом права боржника, кредиторів та інших осіб, а тому визнав за можливе затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулися ТОВ "ФА Україна" та ПАТ "БГ-Банк" з апеляційними скаргами.

ТОВ "ФА Україна" просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 у справі №916/1142/18 скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, за твердженням скаржника, умови мирової угоди не містять обґрунтування можливості фінансового оздоровлення боржника та можливості сталого функціонування господарюючого суб`єкта за результатами виконання мирової угоди її учасниками.

Скаржник також зазначає, що мирова угода може бути укладена виключно за умови, що є підтвердженою можливість боржника розрахуватись з кредиторами. Однак, умови мирової угоди МССП "Старт" не містять жодної інформації про джерела погашення боржником існуючих зобов`язань. Відсутність даної інформації, як вважає апелянт, викликає об`єктивно обґрунтовані сумніви щодо дійсної можливості боржника розрахуватися з кредиторами до припинення строку дії мирової угоди.

ТОВ "ФА Україна" зазначає, що після реалізації майна у боржника не залишилося жодних активів, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів або за допомогою яких МССП "Старт" зможе продовжити здійснювати господарську діяльність та виконати умови мирової угоди, визначені комітетом кредиторів. Однак, Господарський суд Одеської області не врахував, що боржником не доведено можливість реального погашення кредиторської заборгованості, а умови мирової угоди не містять заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, що сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, а лише передбачають списання та розстрочення грошових зобов`язань боржника.

Апелянт також вважає, що реалізація забезпеченого майна МССП "Старт" призвела до зміни черговості, а не повного погашення грошових вимог ТОВ "ФА Україна". Так, за твердженням скаржника, після продажу заставного майна боржника, вимоги забезпеченого кредитора ТОВ "ФА Україна" задоволені лише частково, проте арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. не вчинено дій по включенню незадоволених вимог ТОВ "ФА Україна" до 4 черги реєстру вимог кредиторів та не змінено статус кредитора з забезпеченого на конкурсного. Також, ліквідатор не звернувся до господарського суду з уточненим реєстром вимог кредиторів з урахуванням змін у черговості погашення вимог ТОВ "ФА Україна". Однак, як вважає апелянт, Господарський суд Одеської області не надавав жодної оцінки бездіяльності ліквідатора. До того ж, вважаючи вимоги ТОВ "ФА Україна" погашеними, суд першої інстанції не обґрунтував неможливість зміни статусу кредитора з забезпеченого на конкурсного та незаконно позбавив його права на можливе погашення залишку заборгованості у разі виявлення іншого майна боржника, оскільки ліквідаційна процедура у даній справі ще тривала, а підстави для затвердження мирової угоди були відсутні.

На думку апелянта, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі жодним чином не надав оцінку неможливості сталого функціонування боржника; відсутності фінансової можливості виконання умов мирової угоди; відсутності джерел погашення боржником існуючих зобов`язань; неможливості досягнення мети мирової угоди; не дослідив умови мирової угоди, як того вимагає релевантна судова практика; не мотивував неможливість віднесення незадоволених вимог ТОВ "ФА Україна" до четвертої черги вимог кредиторів з урахуванням існуючої практики господарських судів, а лише необґрунтовано констатував, що вимоги скаржника є погашеними, оскільки предмет забезпечення продано.

З урахуванням наведеного апелянт вважає, що суд першої інстанції жодним чином не мотивував ухвалу про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство МССП "Страт", що призвело до прийняття ним необґрунтованого і незаконного рішення, а також порушення прав ТОВ "ФА Україна" на можливе погашення залишку заборгованості у разі виявлення іншого майна боржника, оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали строк ліквідаційної процедури у справі не закінчився.

ПАТ "БГ-Банк" просить скасувати оскаржувану ухвалу про затвердження мирової угоди та ухвалити нове рішення, яким поновити провадження у справі та відмовити у затвердженні мирової угоди.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи, є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала була прийнята без повідомлення та участі ПАТ "БГ-Банк", який є забезпеченим кредитором та звернувся з кредиторськими вимогами до боржника, що було відомо суду першої інстанції.

Скаржник також зазначає, що рішення про затвердження мирової угоди було прийнято судом першої інстанції після отримання вимог забезпеченого кредитора ПАТ "БГ-Банк". При цьому, за твердженням апелянта, він як забезпечений кредитор, який повідомив про наявність своїх вимог до боржника до дати судового засідання, на якому розглядалося питання щодо затвердження мирової угоди, своєї згоди щодо укладення мирової угоди не надавав.

Також, як зазначає апелянт, в оскаржуваній ухвалі відсутня будь-яка інформація щодо отриманих та нерозглянутих судом кредиторських вимог ПАТ "БГ-Банк".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №916/1142/18 за апеляційною скаргою ТОВ “ФА Україна” на ухвалу Господарського суду Одеської  області від 08.10.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 призначено справу до розгляду на 09.12.2019.

02.12.2019 та 04.12.2019 судом апеляційної інстанції отримано аналогічні за змістом відзиви на апеляційну скаргу ТОВ «ФА Україна» від СТОВ «Мрія» та МССП «Старт» в яких останні просять оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ФА Україна» без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень СТОВ «Мрія» та МССП «Старт» зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким вирішено питання про права та обов`язки конкурсних кредиторів, жодним чином не впливає на обсяг права та законних інтересів ТОВ «ФА Україна», який у даній справі про банкрутство є забезпеченим кредитором.

Також, 04.12.2019 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ФА Україна» від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. в якому він просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ФА Україна» без задоволення.

Так, за твердженням арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., мирова угода у даній справі та заходи, які передували її укладанню повністю відповідають вимогам ст.ст. 77-82 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. При цьому, як вважає арбітражний керуючий, твердження апелянта з приводу задоволення його кредиторських вимог лише на 1,3 %, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки законодавець не ставить укладення мирової угоди в залежність від відсотку задоволення вимог забезпеченого кредитора, забезпечені речі якого виділені із майна боржника.

06.12.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на заздалегідь призначеному засіданні комітету кредиторів.

09.12.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява СТОВ «Мрія» про письмове опитування учасника справи як свідка в порядку ст. 88, 90 ГПК України в якому товариство просить зобов`язати ПАТ «БГ Банк» надати відповіді у формі свідка на поставлені СТОВ «Мрія» в порядку ст. 90 ГПК України запитання, про що постановити відповідну ухвалу. В обґрунтування даної заяви, СТОВ «Мрія», посилаючись на приписи ст.90 ГПК України зазначає, що з урахуванням того факту, що під час розгляду справи, починаючи з червня 2018 року, ПАТ «БГ Банк» не був учасником справи №916/1142/18, СТОВ «Мрія» не мала можливості скористатися імперативним правом, передбаченим ст. 90 ГПК України, у зв`язку з чим, має намір скористатися визначеним законом правом після того, як судом було вирішено питання про поновлення ПАТ «БГ Банк» пропущеного строку подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 у справі № 916/1142/18 та залучено ПАТ «БГ Банк» до участі у вказаній справі.

Також, СТОВ «Мрія» заявлено клопотання про витребування доказів, в якому товариство просить постановити ухвалу про витребування у ПАТ «БГ Банк» належним чином посвідчену копію Кредитного договору № 09 від 16.05.2012 р. (з усіма додатками до нього), укладеного між ПАТ «Банк Перший» і ТОВ «ЛУЧ-АБ», належним чином посвідчену копію Договору застави від 19.12.2013 р., укладеного між ПАТ «БГ БАНК» і МССП «Старт», докази звернення ПАТ «БГ Банк» до ТОВ «ЛУЧ-АБ» та/або до МССП «Старт» як до солідарних боржників щодо виконання обов`язків ТОВ «ЛУЧ-АБ» у Кредитному договорі № 09 від 16.05.2012 р. і Договору застави від 19.12.2013 р., докази, якими ПАТ «БГ Банк» може підтвердити неможливість виконати ТОВ «ЛУЧ- АБ» зобов`язань за Кредитним договором № 09 від 16.05.2012 р., докази звернення ПАТ «БГ Банк» до ТОВ «ЛУЧ-АБ» і МССП «Старт» із позовом про солідарне стягнення заборгованості згідно з умовами Кредитного договору № 09 від 16.05.2012 р. і Договору застави від 19.12.2013 р., докази відступлення ПАТ «БГ Банк» своїх прав вимоги до ТОВ «ЛУЧ-АБ» за умовами Кредитного договору №09 від 16.05.2012 р. будь-яким третім особам.

В обґрунтування даного клопотання СТОВ «Мрія» зазначає, що у апеляційній скарзі, ПАТ «БГ Банк» стверджує, що ніби то є кредитором МССП «Старт». Проте, з тексту самої скарги та доданих до неї документів, вбачається незрозумілим підстави, з яких апелянт ПАТ «БГ Банк» взагалі дійшов висновку про те, що він нібито є кредитором МССП «Старт». За твердженням заявника, документи, які він просить витребувати у апелянта ПАТ «БГ Банк» дозволять суду встановити, чи є взагалі у апелянта будь які підстави вважати себе кредитором МССП «Старт», та на підставі яких документів, а також дозволить визначити та встановити дійсний розмір відповідних вимог такого кредитора

Розглянувши під час судового засідання 09.12.2019 наведені заяву та клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у їх задоволенні з наступних підстав.

Статтею 90 ГПК України визначено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання.

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

У відповідності до приписів ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту заяви СТОВ “Мрія” про письмове опитування учасника справи як свідка та клопотання про витребування доказів, випливає, що останні фактично направлені на з`ясування обставин щодо наявності або відсутності заборгованості МССП “Старт” перед ПАТ “БГ Банк”, тобто їх розгляд по суті. Втім, судом першої інстанції заявлені ПАТ “БГ Банк” вимоги до боржника не розглядались та їх (не)обґрунтованість не з`ясовувалась, та відповідно такі вимоги ПАТ “БГ Банк” судом першої інстанції було залишено без розгляду, що з огляду на процесуальну обмеженість, виключає можливість їх розгляду по суті в апеляційному порядку.

До того ж, звертаючись із клопотанням про витребування доказів СТОВ «Мрія»  не наведено причин неможливості отримати такі докази самостійно, не зазначено обставин, які можуть підтвердити такі докази, або аргументів, які вони можуть спростувати, а також не наведено заходів, яких СТОВ «Мрія» вжило для отримання таких доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та причини неможливості самостійного отримання запитуваних доказів.

Колегія суддів також зауважує, що деякі з доказів, які просить витребувати СТОВ «Мрія», було долучені ПАТ «БГ Банк» до заяви з кредиторськими вимогами до боржника та наявні у матеріалах справи, зокрема, належним чином засвідчена копія Кредитного договору № 09 від 16.05.2012 р. з додатками до нього (т.6, а.с. 166-183), копію Договору застави від 19.12.2013 р. (т.6, а.с. 194-199).

Статтею 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Проте, як свідчать наявні матеріли справи, СТОВ «Мрія» не скористалось своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, зокрема й заявою ПАТ «БГ Банк» та додатками до неї.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №916/1142/18 оголошено перерву до 09.01.2020.

20.12.2019 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від СТОВ «Мрія» в якому товариство додатково зазначає, що 16.05.2012 між ПАТ «БГ Банк» (кредитор) і ТОВ «Луч-АБ» (боржник) було укладено Кредитний договір №09, в який в подальшому вносились зміни та доповнення на підставі Додаткових угод. Вподальшому, 19.12.2013 між ПАТ «БГ Банк» (заставодержатель) та МССП «Старт» (заставодавець) було укладено Договір застави № 2086 у якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Луч-АБ» перед ПАТ «БГ Банк» за Кредитним договором від 16.05.2012 р. № 09. Згодом, між ПАТ «БГ Банк» і ТОВ «ФК «Марко Поло» було укладено Договори про відступлення права вимоги, у яких, зокрема, відступалось право вимоги за Кредитним договором від 16.05.2012 р. № 09.

За твердженням СТОВ «Мрія», 05.06.2015, між ТОВ «ФК «Марко Поло» і ПАТ «ЗНВКФ «Солід» було укладено Договір про відступлення права вимоги, зокрема, щодо Кредитного договору від 16.05.2012 р. № 09. 14.06.2015 між ПАТ «ЗНВКФ «Солід» і ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор» було укладено Договір про відступлення права вимоги, зокрема, щодо Кредитного договору від 16.05.2012 р. № 09.

Постановою ВГСУ від 16 березня 2016 р. у справі № 910/2924/15-г визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марко Поло»; визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марко Поло»; застосовано наслідки недійсності правочину - Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014 р. шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марко Поло» повернути Публічному акціонерному товариству «БГ Банк» оригінали всіх документів, які зазначені в Акті прийому-передачі документації (Додаток № 2 до Договору від 12.11.2014 р.).

Разом з тим, за твердженням СТОВ «Мрія», подальші договори відступлення права вимоги, укладені між 1) ТОВ «ФК «Марко Поло» і ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СОЛІД», 2) між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СОЛІД» і ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор» - є чинними і дійсними.

Отже, як вважає СТОВ «Мрія», TOB «ФК «Агро Фактор», яке задовольнило свої вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна (млин та переоформлена у приватну власність трьох кімнатна квартира), фактично реалізувало свої права та задовольнило свої вимоги кредитора. Відтак, з урахуванням положень ст. 574, 593 ЦК України, апелянт ПАТ «БГ Банк» на теперішній час не є кредитором МССП «Старт», а відтак оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 08.10.2018 року у справі №916/1142/18 - жодним чином не порушує права та інтереси апелянта ПАТ «БГ Банк».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019, у зв`язку із перебуванням судді члена-колегії Мишкіної М.А. у відпустці, розгляд справи перенесено на призначено на 20.01.2020.

У судовому засіданні від 20.01.2020 представник ТОВ "Фа Україна" підтримав вимоги за своєю апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представники СТОВ "МРІЯ", МССП "Старт" та арбітражний керуючий надали пояснення відповідно до яких не погоджуються з апеляційною скаргою, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Інші представники учасників справи, у тому числі й апелянт ПАТ "БГ БАНК", у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи  на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ТОВ “ФА Україна” та ПАТ "БГ БАНК" підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у червні 2018 СТОВ "Мрія" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство МССП "Старт" у зв`язку із неспроможністю боржника сплатити заборгованість перед кредитором після настання встановленого строку.

Постановою Господарського суду Одеської області від 16.04.2019 визнано боржника банкрутом, відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру МССП "Старт", ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

07.10.2019 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про затвердження мирової угоди в якій просив затвердити мирову угоду, укладену  МССП "Старт" в особі ліквідатора та комітетом кредиторів за закрити провадження у справі про банкрутство МССП "Старт" (т.6, а.с. 209-212).

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для затвердження мирової угоди.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та передчасним з огляду на таке.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду заяви) забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду заяви)  визначено, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно з ч. 2 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду заяви), за результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 30.09.2019 р. ПАТ "БГ Банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання забезпеченим кредитором боржника в сумі 1    157 250,30 грн.

Отже, станом на час схвалення мирової угоди комітетом кредиторів (02.10.2019) та її затвердження судом (08.10.2019), суду першої інстанції було відомо про наявність нерозглянутої заяви ПАТ "БГ Банк" про визнання забезпеченим кредитором боржника.

Проте, оскаржувана ухвала взагалі не містить жодних посилань на наявність у матеріалах справи заяви ПАТ "БГ Банк" та висновків за результатами її розгляду.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.  Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

В наявних матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення ПАТ "БГ Банк" про час, дату та місце розгляду справи, зокрема й з приводу затвердження мирової угоди.

За приписами ст. 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду справи) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

З прийняттям рішення про укладення мирової угоди припиняється дія процедур розпорядження майном боржника, санації та ліквідації.

Колегія суддів зазначає, що ПАТ "БГ Банк" не приймало участі у засіданні комітету кредиторів від 02.10.2019, на якому вирішено питання щодо затвердження мирової угоди, та своєї згоди на затвердження мирової угоди не надавало.

Статтею 78 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду справи) визначено, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом.

Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. (ст. 79 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду справи)).

У відповідності до ст. 80 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду справи) мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.

Якщо будь-хто із забезпечених кредиторів заперечує проти схвалення мирової угоди, інші забезпечені кредитори можуть прийняти одне з таких рішень: про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів; про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.

Статтею 81 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду справи) визначено, що сторона мирової угоди протягом п`яти днів з дня укладення мирової угоди повинна подати до господарського суду заяву про її затвердження.

До заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов`язання боржника щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного, закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин; зобов`язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності; попереднє погодження мирової угоди органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Господарський суд зобов`язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.

Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.

Проте, у порушення наведених законодавчих приписів, суд першої інстанції не викликав у судове засідання та не з`ясував наявність (або відсутність) заперечень ПАТ "БГ Банк" щодо укладення мирової угоди.

Аналіз положень ст.ст. 3, 203, 509, 604 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець визначає мирову угоду у справі про банкрутство як новацію зобов`язання боржника перед кредиторами та відповідну процедуру в ході провадження у справі про банкрутство, передбачає право кредиторів захистити свої інтереси в обсязі, передбаченому цією мировою угодою; при цьому, умови мирової угоди щодо порядку та строків погашення боржником кредиторської заборгованості повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 26, 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається можливість завершення процедури ліквідації боржника укладенням мирової угоди як домовленості між кредиторами та боржником щодо виконання боржником грошових зобов`язань перед кредиторами, виходячи з аналізу фінансового стану та платоспроможності боржника. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету кредиторів, кількість яких визначається пропорційно сумі вимог кредиторів, виключених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Відтак, при розгляді поданої на затвердження до господарського суду мирової угоди, укладеної на погоджених між кредиторами та боржником умовах, суд має перевірити обставини формування комітету кредиторів боржника, як органу колективного представництва усіх кредиторів боржника, з урахуванням можливих змін у структурі реєстру вимог кредиторів боржника під час здійснення процедури банкрутства (змін у персональному складі кредиторів боржника та в обсязі їх вимог до боржника), та надати оцінку повноважності зборів та/або комітету кредиторів, який приймав рішення про підготовку та укладення мирової угоди у справі про банкрутство, встановити наявність чи відсутність порушення прав сторін, встановити, чи дотримано під час укладення такої угоди балансу інтересів боржника та кредиторів.

02.10.2019 було проведено збори комітету кредиторів МССП "Старт", за результатами проведення яких, вирішено затвердити мирову угоду згідно тексту, викладеному в описові частині даного протоколу та зобов`язати ліквідатора подати її на затвердження до Господарського суду Одеської області (т.6, а.с. 205-208). СТОВ "Мрія" голосувало «за» прийняття даного рішення, ТОВ «Фа Україна» - «проти».

У протоколі зборів комітету кредиторів від 02.10.2019 наведено зміст запропонованої до затвердження мирової угоди.

Так, мирова угода укладена тільки щодо вимог другої та наступної черг задоволення вимог кредиторів, як це визначено ст. 78  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та включених до реєстру вимог кредиторів. Забезпечені вимоги вважаються погашеними у зв`язку із продажем предмету забезпечення на публічних торгах і перерахуванням виручених від продажу майна коштів забезпеченому кредитору.

Комітет кредиторів від імені всіх кредиторів домовився із боржником стосовно відстрочки та розстрочки виплати боржником зобов`язань, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника в розмірі 97% від загальної суми всіх боргів пропорційно до вимог кожного кредитора, а саме СТОВ «Мрія» із боргу в загальній сумі 145 497 678,45 грн. прощає борг в розмірі 97% загальної суми (141 132 748,10 грн.), а залишок суми 4 364 930,35 грн. вимагає оплатити на протязі 3 років щоквартально рівними частинами з відстроченням початку оплати на 1 рік із врахування сезонності сільськогосподарської діяльності боржника. СТОВ «Мрія» із суми боргу 4 364 930,35 грн. перший платіж має отримати 01.10.2020 року в сумі 363 744,20 грн., всі інші платежі має отримувати 01 числа першого місяця кожного кварталу протягом З років.

Мирова угода укладається у письмовій формі в 3 екземплярах та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута) МССП «Старт», кредитора СТОВ «Мрія» та кредитора ТОВ «Фа Україна», вимоги якого, як забезпечені майном боржника, на даний час погашені. Одностороння відмова від мирової згоди не допускається

07.10.2019 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про затвердження мирової угоди в якій просив затвердити мирову угоду, укладену  МССП "Старт" в особі ліквідатора та комітетом кредиторів за закрити провадження у справі про банкрутство МССП "Старт" (т.6, а.с. 209-212).

До вказаної заяви було додано мирову угоду, у відповідності до п.1.1. якої дана угода укладена тільки щодо вимог другої та наступної черг задоволення вимог кредиторів, як це визначено ст. 78 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та включених до реєстру вимог кредиторів. Забезпечені вимоги вважаються погашеними у зв`язку із продажем предмету забезпечення на публічних торгах і перерахуванням виручених від продажу майна коштів забезпеченому кредитору.

Розділом III мирової угоди погоджено порядок і строки виконання зобов`язань боржника.

Відповідно до п.3.1. мирової угоди, комітет кредиторів від імені всіх кредиторів домовився із боржником стосовно відстрочки та розстрочки виплати боржником зобов`язань, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника в розмірі 97 % від загальної суми всіх боргів пропорційно до вимог кожного кредитора, а саме СТОВ "Мрія" із боргу у загальній сумі 145    497    678,45 грн, прощає борг у розмірі 97% від загальної суми, а залишок суми 4    364    930,35 грн вимагає оплатити протягом 3 років щоквартально рівними частинами з відстроченням початку оплати на 1 рік із врахуванням сезонності сільськогосподарської діяльності боржника.

СТОВ "Мрія" із суми боргу 4    364    930,35 грн перший платіж має отримати 01.10.2020 у сумі 363    744,20 грн, всі інші платежі має отримувати 01 числа першого місяця кожного кварталу протягом 3 років (п.3.2. мирової угоди).

Мирова угода прийнята рішенням комітету кредиторів та не схвалена забезпеченим кредитором ТОВ «Фа Україна», що не перешкоджає її затвердженню Господарським судом Одеської області (п.4.4. мирової угоди). Оскільки забезпечений кредитор ТОВ «Фа Україна» заперечував проти схвалення мирової угоди, інші кредитори (СТОВ "Мрія") прийняли рішення про виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні ліквідатором банкрута арбітражним керуючим в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та задоволення вимог забезпеченого кредитора ТОВ «Фа Україна» за рахунок отриманих від продажу коштів шляхом перерахування виручки в розмірі 417    370,00 грн від продажу на поточний рахунок ТОВ «Фа Україна», а виключенням коштів, потрачених на процедуру продажу та охорони заставного майна в розмірі 29215,90 грн, що становить остаточну суму для перерахування 388154,10 грн (п.4.5. мирової угоди).

Пунктом 4.6. мирової угоди визначено, що у зв`язку із недостатністю виручених від продажу заставного майна коштів для погашення всіх вимог забезпеченого кредитора ТОВ «Фа Україна», його вимоги вважаються погашеними і ТОВ «Фа Україна» не має права у зв`язку із отримання коштів від продажу заставного майна в сумі 388154,10 грн на пред`явлення будь-яких вимог до МССП "Старт" в майбутньому часі. Відсутність на момент продажу будь-якого майна із причин, що не залежать від учасників провадження у справі (знищення майна, крадіжка майна і т.д.), ніяким чином не впливає на розмір погашення вимог кредиторів і не є підставою відновлення вимог заставного кредитора ТОВ «Фа Україна» до боржника після затвердження даної мирової угоди Господарським судом Одеської області (п.4.7. мирової угоди).

Колегія суддів відзначає, що зміст мирової угоди, що розглядався під час засідання комітету кредиторів від 02.10.2019 та зміст мирової угоди, поданий на затвердження суду, не є ідентичними та містять суттєві відмінності. Зокрема, у тексті мирової угоди, який викладений у протоколі засідання комітету кредиторів від 02.10.2019 відсутні п.4.4. – 4.7., у той час як такі пункти наявні у мировій угоді, що була подана на затвердження суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів відзначає, що п.4.4. – 4.7. мирової угоди безпосереднього стосуються вимог забезпеченого кредитора ТОВ «Фа Україна», який фактично був позбавлений можливості висловити свої пропозиції, заперечення тощо, з приводу даних умов, оскільки вони були відсутні у тексті мирової угоди, який наведено у протоколі засідання комітету кредиторів від 02.10.2019.

До того ж, у відповідності до ст. 80 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час розгляду справи) якщо будь-хто із забезпечених кредиторів заперечує проти схвалення мирової угоди, інші забезпечені кредитори можуть прийняти одне з таких рішень: про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів; про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Фа Україна», як заставний кредитор у справі, заперечувало проти схвалення мирової угоди, у зв`язку із чим боржником було прийнято рішення про виділ забезпеченого майна ТОВ «Фа Україна» та його продаж на аукціоні.

У відповідності до протоколу другого повторного аукціону (відкритих торгів) від 01.10.2019, нерухоме майно (будівлі та споруди), яке належить боржнику МССП «Старт» на підставі свідоцтва про право власності від 12.02.2004 та перебуває у заставі ТОВ «Фа Україна», було реалізовано СВК «Ставровський» за ціною 417370 грн

Винагорода торгової біржі «Профі-Т» за проведення аукціону склала 29    215,90 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі від 01.10.2019.

ТОВ «Фа Україна» було перераховано 388    154,10 грн від реалізації заставного майна про що свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №1 від 07.10.2019.

Разом з цим, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 визнано кредиторські вимоги ТОВ “ФА Україна” в сумі 32    196 483,55 грн., як такі, що забезпечені заставою та кредиторські вимоги в сумі 3 524,00 грн - до першої черги вимог кредиторів.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справи №902/492/17 (постанова від 15.05.2018), забезпеченими зобов`язаннями в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

Тобто, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не пов`язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов`язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 або 6 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.

Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції не врахував наведеного, не дослідив та не надав оцінки законності та обґрунтованості умов мирової угоди, які передбачають погашення вимог ТОВ “ФА Україна” у зв`язку з реалізацією заставного майна, а також чи дотримано під час укладення мирової угоди баланс інтересів боржника та кредитора.

Мирова угода в процедурі банкрутства - це механізм фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, вона є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства. Закон про банкрутство в першу чергу спрямований саме на відновлення платоспроможності боржника та налагодження його господарської діяльності. Укладення мирової угоди, як одна із стадій процедури банкрутства, направлена на відновлення платоспроможності боржника, а відтак, умови такої угоди мають містити положення, які вказують на можливість сталого функціонування господарюючого суб`єкта, за результатами виконання мирової угоди її учасниками. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №917/1269/16.

Затверджена судом першої інстанції мирова угода не містить жодних посилань на можливість відновлення платоспроможності боржника, його функціонування та отримання прибутку від здійснення господарської діяльності.

Також у мировій угоді відсутні посилання на джерела, які можуть бути використані задля погашення боржником існуючої заборгованості та виконання умов мирової угоди.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, та затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції не взяв до уваги того, що мирова угоди, перш за все, є домовленістю між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника. Рішення про укладення мирової угоди вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. До того ж, мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.

Проте, місцевим господарським судом не надано оцінки та не враховано під час прийняття оскаржуваної ухвали нявності нерозглянутої заяви ПАТ «БГ Банк» про визнання його заставним кредитором боржника. Не з`ясовано чи запрошувався ПАТ «БГ Банк» до участі у засіданні комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про затвердження мирової угоди та думку ПАТ «БГ Банк» щодо можливості затвердження такої мирової угоди.

Відповідно до пункту 31 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів про якість судових рішень, щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінці фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.

Пунктом 38 Висновку визначено, що при викладені мотивів прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто окремий пункт вимог та аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатись в тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та постановленні оскаржуваної ухвали не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з`ясування судом всіх обставин.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів дійшов необґрунтованого та передчасного висновку щодо наявності підстав для затвердження мирової угоди у даній справі, у зв`язку із чим, апеляційні скарги ТОВ "ФА Україна" та ПАТ "БГ-Банк" підлягають задоволенню частково, ухвала  скасуванню, із відмовою у затвердженні мирової угоди та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 р. (про затвердження мирової угоди) у справі №916/1142/18 скасувати.

У затвердженні мирової угоди у справі №916/1142/18 відмовити.

Справу №916/1142/18 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2020.

Головуючий суддя                                                                      Аленін О.Ю.

Суддя                                                                                  Мишкіна М.А.

Суддя                                                                                   Таран С.В.