Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 626/887/18

провадження № 61-555св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Красноградська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок, Харківська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кадуном Петром Вікторовичем, на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року у складі судді Константинова Д. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Тичкової О. Ю., Овсяннікової А. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про скасування протоколу, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що він з 30 січня 2015 року перебував у трудових відносинах з Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, працюючи на посаді голови президії. Наказом від 12 січня 2018 року № 3 його було звільнено з посади на підставі пункту

1 статті 41 КЗпП України за порушення вимог пунктів «а», «д», «з» статті

10.1, пунктів 2, 9, 10 статті 4.5. Статуту Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок». Вказував, що в наказі про звільнення від

12 січня 2018 року № 3 не зазначено дійсної причини такого звільнення. Зокрема зазначає, що він не вчиняв ніяких неправомірних дій, які могли б бути пов`язані з безпідставним вираженням йому як голові президії недовіри у зв`язку з спричиненням матеріальної шкоди організації. Наголошував на тому, що з наказом про звільнення його не було ознайомлено та копію цього наказу йому вручено не було, що є порушенням вимог трудового законодавства, а саме статті 47 КЗпП України. Зазначав також про те, що з наказу про його звільнення не зрозуміло, що саме стало причиною його незаконного звільнення. Вказував, що акт документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 15 листопада 2017 року на підтвердження виявленого проступку не відповідає дійсності, оскільки до перевірки були залучені особи, які на нього скаржилися; наказ про створення ревізійної комісії не видавався; його як голову Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок про проведення такої перевірки належним чином не повідомлялося; перевірка проводилася без його участі та без надання необхідних документів та його особистих пояснень; з висновками перевірки, яка була здійснена протягом години, його не ознайомлювали.Вказував, що були порушені вимоги щодо проведення позачергової конференції Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок. Зокрема, інформація щодо обрання делегатів в кількості 37 осіб відсутня, в протоколі №1 позачергової конференції від 12 січня 2017 року зазначено, що присутніми є 27 делегатів, а згідно протоколу лічильної комісії від 12 січня 2017 року присутніми є 26 делегатів, в той час як фактична кількість делегатів була 25 осіб, що свідчить про відсутність кворуму. Крім того, засідання ради, на якому розглядалося питання щодо вираження йому недовіри було проведено невідомими особами та за відсутністю осіб, яких не було належним чином повідомлено. Вказував, що ним як головою організації завжди вчасно та без зауважень здавалась звітність по всім видам діяльності організації контролюючим органам та вищестоящому керівництву, 16 липня 2016 року його було нагороджено грамотою № 49 за вагомий внесок в організацію та проведення природоохоронних заходів по відтворенню тваринного світу України. Звертав увагу на те, що ніхто до правоохоронних органів із скаргою про зловживання ним службового становища та спричинення організації шкоди не звертався, оскільки відповідачам у справі не потрібна істина, а їм лише була потрібна посада для іншої людини.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив скасувати наказ Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 12 січня 2018 року № 3; поновити його на посаді голови президії Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок; скасувати протоколвід 12 грудня 2017 року № 12 про виключення його з членів Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, стягнути з Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішеннямотивовані тим, що відповідно до Статуту Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» ОСОБА_1 було виключено із членів Українського товариства мисливців і рибалок, тому його звільнення із займаної посади є законним та відповідає вимогам статуту та нормам матеріального права, оскільки відповідно до вказаного статутом неможливо особі займати керівну посаду, будучи виключеною із членів цього товариства. Посилання позивача на безпідставне вираження йому недовіри як голові президії Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, незаконне проведення непланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, порушення проведення засідання ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, на якому йому було виражено недовіру у зв`язку із зловживанням службовим становищем та спричиненням шкоди організації, не є підставою для скасування наказу Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 12 січня 2018 року та протоколу від 12 грудня 2017 року № 12 щодо виключення його із членів Українського товариства мисливців та рибалок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 укасаційній скарзі, поданій адвокатом Кадуном П. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки висновки судів про те, що його було законно звільнено із займаної посади не відповідають обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. На його думку суди дійшли неправильного висновку стосовно того, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами в справі регулюються нормами ЦК України та Закону України «Про громадські об`єднання», а не трудовим законодавством, а саме КЗпП України, а не вручення йому наказу про звільнення, не видача трудової книжки з записом про таке звільнення не мають ніякого значення. Наголошує на тому, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваним з підстав пункту 1 статті 41 КЗпП України лише у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків, однак в даному випадку судами не було встановлено яке саме порушення трудових обов`язків він вчинив, оскільки рішенням суду не було встановлено, яку саме шкоду (збиток) він завдав товариству. Звертає увагу на те, що при здачі ним звітів за ввесь його період роботи до нього не було заявлено жодних зауважень, а навпаки навіть була оголошена в 2016 році Подяка. Зазначає про те, що суди відмовляючи йому у задоволенні його позовної вимоги про скасування протоколу від 12 грудня 2017 року № 12 про його виключення із членів Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок не звернули уваги на те, що засідання організації було проведено з порушенням вимог статуту та фальсифікацією реєстрів учасників цього засідання. Також вказує, що питання щодо його звільнення з посади керівника Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок розглядалося 4 рази та 4 рази приймались різні рішення, однак суди на вказану обставину навіть не звернули уваги. Наголошує на тому, що суди визнаючи правомірним його звільнення навіть не перевірили тих обставин хто повинен скликати такі засідання, хто повинен проводити та встановлювати порядок денний, яким саме чином мають бути повідомлені учасники цієї організації та за який проміжок часу. Також суди обох інстанцій навіть не звернули уваги на той факт, що порушення за які його звинуватили були виявлені у листопаді 2017 року, а звільнили його за це лише у січні 2018 року.

Доводи інших учасників справи

У відзиві Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок на касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кадуном П. В., вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують. Зокрема зазначають, що позивачем не надано жодних належних доказів його незаконного звільнення або доказів необхідності його поновлення в членах громадської, а лише наведені його власні міркування з цього приводу.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 через адвоката Кадуна П. В. подав касаційну скаргу на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Красноградського районного суду Харківської області.

У квітні 2019 року справу № 626/887/18 передано до Верховного Суду.

01 жовтня 2019 року на підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу, у зв`язку зі звільненням у відставку судді,

№ 1723/0/226-19 справу передано судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивач з 30 січня 2015 року перебував у трудових відносинах з Красноградською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок, працюючи там на посаді голови президії.

21 листопада 2017 року на засіданні ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок за зловживання службовим положенням та порушення вимог Статуту Громадської організації «Українське товариство мисливців та рибалок» було виражено недовіру голові президії Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Рогізу В. М. та зобов`язано його написати заяву про звільнення із займаної посади, про що зазначено у відповідному протоколі (а. с.17-19).

Відповідно до протоколу засідання ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 12 грудня 2017 року № 5 постановлено, що за зловживання службовим положенням, порушення вимог Статуту Громадської організації «Українське товариство мисливців та рибалок» та нанесення матеріальних збитків районній організації Українського товариства мисливців та рибалок виражено недовіру голові президії ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок ОСОБА_1 . М. та відсторонено його від займаної посади, звернуто з проханням до президії Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалокпро виключення ОСОБА_1 із членів товариства (а. с. 91-92).

Протоколом виїзного засідання президії Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 12 грудня 2017 року № 12 протокол засідання ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 21 листопада 2017 року затверджено і ОСОБА_1 виключено із членів Українського товариства мисливців та рибалок за зловживання службовим становищем, порушенням вимог Статуту Громадської організації «Українське товариство мисливців та рибалок», заподіяну матеріальну шкоду організації, у відповідності зі статтею 4.8 підпункту 6 цього Статуту (а. с. 23-24).

Постановою президії ради Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 11 січня 2018 року керівному органу (конференції) постановлено розглянути питання щодо звільнення з посади голови президії ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок ОСОБА_1., виключеного з членів Українського товариства мисливців та рибалок за зловживання службовим положенням та порушенням статутних вимог.

Також судами встановлено, що відповідно до протоколу позачергової конференції Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 12 січня 2018 року №1 було проголосовано про звільненння ОСОБА_1 з посади голови президії (а. с. 7-10) та прийнято постанову, якою його роботу на посаді голови президії за період з 30 жовтня 2015 року до 12 січня 2018 року визнано незадовільною, за порушення пунктів а), д), з) статті 6.10.1, підпунктів 2, 9, 10 статті 4.5 Статуту Громадської організації «Українське товариство мисливців та рибалок» на основі подання голови президії ради Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, згідно статті 6.10 вказаного Статуту звільнено ОСОБА_1 з посади голови президії ради (а. с. 13).

На підставі рішення позачергової конференції Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок протоколом від

12 січня 2018 року №1, наказом від 12 січня 2018 року № 3 Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок ОСОБА_1 було звільнено з посади голови президії ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок на підставі пункту

1 статті 41 КЗпП України (а. с. 14).

Відповідно до протоколу позачергової конференції Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 17 лютого

2018 року № 2 обрано головою ради Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Сябра С. В., постанова конференції була затверджена на засіданні президії Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок 06 березня 2018 року (а. с. 95-96, 109).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Кадуном П. В., підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді вказаної справи дійшли правильного висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосування норми ЦК України та положення Статуту Громадської Організації «Українське товариство мисливців та рибалок», а не норми КЗпП України, оскільки позивачем при зверненні до суду з позовними вимогами про порушення його трудових прав передбачених КЗпП України, не було надано належних та допустимих доказів стосовно того, що між ним та відповідачем було укладено трудовий контракт на виконання обов`язків голови президії Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок.

Отже суди обох інстанцій обґрунтовано виходили з того, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватися норми трудового законодавства, оскільки між сторонами у справі не було укладено контракту на виконання обов`язків голови президії.

Разом з тим, поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилась та обставина, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, суди загальної юрисдикції мають розглядати справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне та суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Виникнення спірних правовідносин у справі зумовлено незгодою позивача з протоколом виїзного засідання президіума Харківської обласної організації Україського товариства мисливців та рибалок та його звільнення з посади голови президії Красноградської районної організації Україського товариства мисливців та рибалок.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Статтею 85 ЦК Українивизначено, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюється законом.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» (тут і далі в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) визначає, що громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, тобто це одна з організаційно-правових форм громадських об`єднань в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об`єднання, який має, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.

У відповідності до статті 87 ЦК Україниустановчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

У пункті 1.1 Статуту Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» (далі - Статуту) громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок» є неприбутковою громадською організацією, яка об`єднує громадян на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом.

Відповідно до пункту 4.8 Статуту за порушення Статуту до членів товариства можуть застосовуватися такі заходи громадського впливу: зауваження, догана, позбавлення права полювання і риболовлі в угіддях наданих в користування Українського товариства мисливців та рибалок, або брати участь у змаганнях товариства строком до двох років, виведення із складу керівних органів товариства, позбавлення звання «Почесний член Українського товариства мисливців і рибалок», виключення із членів товариства за дії, які завдають матеріального збитку товариству або матеріального та морального збитку окремим його членам, за порушення вимог цього Статуту, тощо. Рішення про виключення із членів товариства приймається загальними зборами первинної організації (клубу) Українського товариства мисливців та рибалок і затверджується президією районної, міжрайонної, міської, Кримської республіканської чи обласної ради Українського товариства мисливців та рибалок. Рішення про виключення має право приймати президія ради районної, міськрайонної, міжрайонної, міської, регіональної, обласної, Кримської республіканської організації, Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців та рибалок.

У пункті 4.9 Статуту зазначено, що виключені з членів Українського товариства мисливців та рибалок особи не можуть обіймати керівні посади в тому числі голови первинної організації (клубу) Українського товариства мисливців та рибалок, президії ради районної, міжрайонної, міськрайонної, регіональної, міської, обласної, Кримської республіканської організації Українського товариства мисливців та рибалок, а також бути в складі виборних органів Українського товариства мисливців та рибалок, делегатами з`їзду або конференції.

За частиною першою статті 99 ЦК України виконавчий орган створюють загальні збори товариства.

Згідно зі частинами першою та другою статті 62 Закону № 1576-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Згідно з статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством (президією). Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена Українського товариства мисливців та рибалок відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

З огляду на це зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала правові висновки з приводу юрисдикції спорів про оскарження рішень уповноважених органів товариства учасниками цього товариства, зокрема у своїх постановах від 09 жовтня

2019 року у справі № 361/1478/17 (провадження №14-301цс19) та від

08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16 (провадження № 14-562цс19), підстав відступати від яких колегія суддів не вбачає.

Позивачем у цій справі оскаржуються протоколом виїзного засідання президіума Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок від 12 грудня 2017 року 12 про його виключення з членів Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок та його звільнення з посади голови президії Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок на підставі наказу про таке звільнення від 12 січня 2018 року № 3. Тобто предметом спору у цій справі є права учасників товариства на участь в управлінні ним, тобто корпоративні права. Відповідно спір є таким, що виникає з корпоративних відносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства відповідно до вищезазначених вимог закону.

Зважаючи на вище викладене суди першої та апеляційної інстанцій помилково розглянули в порядку цивільного судочинства справу, оскільки спір у справі в цілому виник з корпоративних правовідносин та належить до юрисдикції господарських судів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 255, 402, 409, 414-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кадуном Петром Вікторовичем, задовольнити частково.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада

2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про скасування протоколу, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулузакрити.

Роз`яснити, що сторони у справі не позбавлені права на звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик