Головуючий у 1 інстанції – Скочій Г.Д.
Суддя - доповідач – Старосуд М.І.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«30» березня 2010 року справа № 2а-1456/09/1220
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Старосуда М.І.
суддів:
при секретарі судового засідання Шаптали Н.К., Міронової Г.М.
Дегтярьовій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області
на постанову Первомайського міського суду Луганської області
від 28 серпня 2009 року
по справі № 2а-1456/09/1220
за позовом ОСОБА_5
до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області
про визнання відмови протиправною, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.05.2009 року в з 01.06.2009 року встановити надбавку у розмірі 149,40 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 28 серпня 2009 року у справі № 2а-1456/09/1220 позовна заява задоволена частково, визнана неправомірною відмова відповідача у невиплаті позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» з 15.06.2008 року до 31.12.2008 року; зобов’язано відповідача здійснити позивачу виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» з 15.06.2008 року до 31.12.2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим має право на отримання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Колегія суддів з приводу спірних правовідносин щодо не отриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 15.06.2009 року, таким чином, він пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами стосовно періоду з 09.07.2007 року по 15.06.2008 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") ( 3551-12 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ).
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 15.06.2008 року є правильним.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
Отже, сума недоплаченого позивачу підвищення до пенсії як дитині війни повинна розраховуватися з наведених розмірів.
Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача при нарахуванні пенсії з 1 січня 2009 року виплату підвищення до пенсії як дитині війни здійснювати відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції не правомірно відмовив в позові в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Колегія суддів зазначає те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 28 серпня 2009 року у справі № 2а-1456/09/1220 задовольнити частково.
Постанову Первомайського міського суду Луганської області від 28 серпня 2009 року у справі № 2а-1456/09/1220 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання відмови протиправною, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.05.2009 року в з 01.06.2009 року встановити надбавку у розмірі 149,40 грн. - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо виплати ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити ОСОБА_5 з 15 червня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий
Судді