Головуючий в 1 інстанції – Запорожченко О.О.
Суддя-доповідач – Старосуд М.І.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«23» березня 2010 року справа № 2а-123/09/1213
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Старосуда М.І.
суддів
при секретарі Василенко Л.А., Міронової Г.М.
Дегтярьовій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги
управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради
на постанову Ленінського районного суду м. Луганська
від 24 березня 2009 року
по справі № 2а-123/09/1213
за позовом ОСОБА_5
до
третя особа управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради
Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області
про визнання неправомірними дій, стягнення з відповідача суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, зобов’язання здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року у справі № 2а-123/09/1213 позов був задоволений частково, визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру, встановленого законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; зобов’язано відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням проведених виплат; в решті вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати постанову та в задоволені позову відмовити.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі: квітень 2007 року – вересень 2007 року - 129,03 грн. (щомісяця); жовтень - грудень 2007 р. – 130,64 грн. (щомісяця), з січня 2008 року – 144,10 грн. щомісяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає обґрунтованими посилання відповідача в апеляційні скарзі на ч. 2 ст. 99 КАС України, де передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в суді першої інстанції наполягав на застосуванні судом першої інстанції річного строку звернення до суду. Однак, Ленінський районний суд м. Луганська не надав належної оцінки зазначеним нормам, не обґрунтував свою позицію щодо поновлення пропущеного строку. Крім того, в позовній заяві відсутні вимоги щодо поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, а поважність пропуску такого строку не доведена.
Отже, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій, стягнення з відповідача суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 квітня 2007 року по 23 жовтня 2007 року задоволенню не підлягають у зв’язку з пропуском строку для звернення з позовом до суду.
Колегія суддів враховує, що позивач звернулась до суду з позовом 23 жовтня 2008 року, а тому, з урахуванням річного строку для звернення з позовом до суду, розглядає позовні вимоги, починаючи з 23 жовтня 2007 року.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З урахуванням викладеного, позивач має право на отримання не донарахованої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 23 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 777 грн. 25 коп., виходячи з розрахунку: жовтень 2007 року – 98 грн. 53 коп. = ((470 грн./31 х 9) – (130,64 грн. /31 х 9); листопад 2007 року – 339 грн. 36 коп. = (470 грн. - 130,64 грн.); грудень 2007 року - 339 грн. 36 коп. = (470 грн. - 130,64 грн.); загальна сума – 777 грн. 25 коп.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року знову внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2008 року у розмірі 144,10 грн. є правомірними, оскільки відповідають нормам чинного законодавства.
Суд першої інстанції при розгляді справи застосував статтю 43 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", проте, колегія суддів вважає, що даний закон є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Крім того, згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом – Закон № 2240-III) суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 42 Закону № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону № 2240-III передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду , але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правління Фонду ні в 2007, ні в 2008 роках розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювало.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року у справі № 2а-123/09/1213 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року у справі № 2а-123/09/1213 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради про визнання неправомірними дій, стягнення з відповідача суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, зобов’язання здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради щодо виплати ОСОБА_5 щомісячної грошової допомоги по доглядом за дитиною за період з 23 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною за період з 23 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 777 грн. 25 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий
Судді