Справа № 22ц-22321/2010р.                                       Головуючий в 1-й інстанції  

 Категорія – 20 ( I )                                                            Леонідова О.В.

                                                                                                Доповідач – Неклеса В.І.

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2010 р. березня «03»  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі :            головуючого  судді:   Неклеси В.І.

                             суддів:                            Зубакової В.П., Савіної Г.О.

                             при секретарі:             Бондаренко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Таврія-Союз»  на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від   23 грудня 2009 року по справі за позовом приватної агрофірми «Таврія-Союз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, треті особи- Андріївська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», про визнання договору дійсним та  права власності на нерухоме.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

Представник позивача – Ільїн Владислав Вікторович.

В С Т А Н О В И Л А:

                     У липні 2009 року ПА «Таврія-Союз» звернулась з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу будівлі бази №5 у с. Андріївка Широківського р-ну, Дніпропетровської області, від 19.01.2006 року дійсним та про визнання за  ПА «Таврія-Союз»  права власності на дану будівлю.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що  19.01.2006 року між ПА «Таврія-Союз» та відповідачами, в особі уповноваженого представника ОСОБА_20 було укладено договір купівлі-продажу будівлі бази №5 по вул.. Жовтневій, № 41, у с. Андріївка, Широківського р-ну, Дніпропетровської обл., який нотаріально посвідчений не був. Рішенням виконавчого комітету Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області від 25.02.2009 року №10 право власності на дану будівлю було визнано за ПА «Таврія-Союз» та доручено КП ДОР «КБТІ» оформити технічну документацію. Рішенням КП ДОР «КБТІ»  від 03.03.2009 року було відмовлено ПА «Таврія-Союз» у державній  реєстрації та у видачі свідоцтва про право власності на будівлю бази №5 у с. Андріївка Широківського району Дніпропетровської області у зв’язку з недодержанням вимог закону про  нотаріальне  посвідчення договору купівлі-продажу від 19.01.2006 року.

Рішенням суду від 23 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про задоволення позову, так як судом необґрунтовано відмовлено у  встановленні факту  укладення  між представником відповідачів та позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна,  який був спрямований на настання реальних правових наслідків та вчинення сторонами дій, направлених на визнання вищевказаного договору дійсним. Суд помилково дійшов висновку, що відповідачі не були власниками будівлі, оскільки не взяв до уваги протокол зборів співвласників майна колишнього КСП «Андріївське» №1 від 19.01.2009 року, яким  будівля бази №5 була виділена у власність відповідачам в натурі на підставі їх майнових сертифікатів і які не потребують нотаріального посвідчення. Крім того, жодна норма матеріального права не  встановлює наявність договору оренди земельної ділянки як обов’язкову умову для визнання договору купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна дійсним.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд вірно встановив обставини по справі,дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Такий висновок суду підтверджується матеріалами справи та встановленими обставинами.

Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові  будинки, будівлі, споруди  тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту  державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі по справі на підставі свідоцтв на право  на майновий пай від 10.04.2000 року набули право на частину вартості  майна КСП «Андріївське».

Відповідно до протоколу зборів співвласників майна колишнього КСП «Андріївське» від 19 січня 2006 року, відповідачам, на підставі цих свідоцтв, рішенням зборів була виділена в натурі споруда бази №5 балансовою вартістю 91 185 грн.

У матеріалах справи відсутні правоустановчі  документи про оформлення права власності на зазначену споруду бази №5 та про державну реєстрацію цієї споруди на праві власності  за відповідачами.

Не маючи відповідних правоустановчих документів на споруду бази №5, яка відноситься до нерухомого майна, відповідачі через свого представника  ОСОБА_20 уклали з ПАФ «Таврія – Союз» договір купівлі-продажу від 19.01.2006 року  про продаж  цієї бази  за  9118 грн. 50 коп.

Виходячи з зазначених обставин колегія суддів вважає, що  суд вірно визнав, що укладення договору купівлі-продажу від 19.01.2006 року було проведено з порушенням ч.2 ст. 331, ч.4 ст. 334, ст.. 657 ЦК України, оскільки, дійсно відповідачі не набули права володіння, користування та розпорядження на споруду бази №5 відповідно до положень ст..ст. 317,319 ЦК України та не  оформили право на користування земельною ділянкою на якій розміщена ця споруда в установленому порядку.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги положення ч.2 ст.220 ЦК України, роз’яснення  в абзаці 2 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року №3 «Про  судову практику в справах про визнання угод недійсними» і що відповідачі  були власниками споруди, відповідно до рішення зборів співвласників майна колишнього КСП «Андріївське», спростовується матеріалами справи, встановленими обставинами та висновками суду.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть буди підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав передбачених законом для скасування чи зміни рішення суду немає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

     Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Таврія-Союз» відхилити.

        Рішення Широківського  районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

        Головуючий:            /підпис/

        Судді:                         /підписи/

        Згідно з оригіналом.

       Суддя-доповідач:                                                       В.І.Неклеса.