У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) ВТБ Банк в особі Вінницької філії до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 серпня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12 серпня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії (п/р 373929000000 у ВФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 302559, код ЄДРПОУ 24899821) 99917 грн. 58 коп., що еквівалентно 13119,43 доларів США, заборгованості по кредитному договору № 419 від 02 червня 2006 року, що виникла станом на 25 травня 2009 року, та судові витрати: 999 грн. 18 коп. судового збору, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії заперечувало доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просило відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 2 червня 2006 року між АКБ “Мрія”, на даний час банк змінив назву на ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії, та ОСОБА_5 було укладено у письмовій формі кредитний договір № 419, відповідно до якого банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 18812,00 доларів США, а вона зобов’язувалася повернути кредит в строк до 24 травня 2011 року, сплачуючи позивачу кредит щомісячно по 314,00 доларів США та відсотки за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця.
Факт отримання ОСОБА_5 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 4) станом на 25 травня 2009 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором № 419 від 2 червня 2006 року складає 99917 грн. 58 коп., в тому числі : заборгованість за кредитом становить 97112 грн. 70 коп., заборгованість по відсотках – 2755 грн.14 коп., заборгованість по пені – 49 грн. 76 коп.
Позивач свій обов’язок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав, надавши відповідачу кредит у повному розмірі – 18812,00 доларів США.
ОСОБА_5 отримавши суму кредиту свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, а саме : своєчасно не погасила чергові частини кредиту в період з 01 липня 2008 року по 25 травня 2009 року на загальну суму 4265,00 доларів США.
Дирекцією ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії направлялись претензійні листи від 8 серпня 2008 року та від 10 жовтня 2008 року на адресу ОСОБА_5 з вимогою у добровільному порядку провести розрахунок за кредитним договором, однак ОСОБА_5 на них не відреагувала.
За таких обставин, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії на підставі ч.1 ст. 1048 ч.1 ст. 1049, ч.1 ст.1052 ч.1 ст.1054 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.
Колегією встановлено, що ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17.03.2010 року апеляційна скарга ВАТ «ВТБ Банк» у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса, ВАТ «ВТБ Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відхилено, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09.12.2009 року, яким виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню залишено без змін.
Таким чином, на час розгляду апеляційної скарги відсутні обставини, що свідчать про наявність двох виконавчих документів на одну і ту саму суму заборгованості, що утворилась по кредитному договору № 419 від 2 червня 2006 року .
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законним, справедливим та обгрунтованним, тому підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий суддя :
Судді: