АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого судді : Якименко М.М.,
суддів : Чуприни В.О., Морозовського В.І.,
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ТОВ « Агробуд-Сервіс» , третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення в натурі 248 тисяч штук цегли, не отриманої внаслідок невиконання договірних зобов’язань за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 в травні 2007 року звернувся до суду з позовом до ТОВ « Агробуд- Сервіс» в особі засновників ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди.
В подальшому ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з ТОВ « Агробуд-Сервіс» , який є належним відповідачем ,на його користь в натурі 248 тисяч штук цегли , не отриманої внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов»язань.
Ухвалою суду до участі в справі було притягнуто в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3
Позовні вимоги мотивовано тим, що він був учасником(засновником) ТОВ « Агробуд-Сервіс». В вересні 2006 року позивач прийняв рішення про вихід з складу засновників ТОВ « Агробуд-Сервіс» і отримав від його співзасновників частину обумовленої ними на загальних зборах грошової і майнової компенсації за належну позивачу частку в майновому комплексі товариства.
Оскільки співзасновники товариства бажали невідкладно узаконити свої права на майно , а коштів для остаточного розрахунку з позивачем не вистачало, вони звернулись до ОСОБА_1 з проханням про розстрочення сплати залишку в розмірі 140 000,00 гривень наступним чином. ОСОБА_1 підписує в бухгалтерії видатковий касовий ордер про нібито отримання з каси товариства 139305 ,00 гривень готівкою , а співзасновники в короткий строк переоформлюють установчі документи. А товариство в свою чергу зобов’язалось заключити з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу цегли , згідно якого ОСОБА_1 з 01.03.2007 року має право отримати від товариства 255000,00 штук цегли на суму 140000,00 гривень по 15000 на тиждень з відображенням в договорі , що вказану в договорі суму ОСОБА_1 попередньо вніс в касу , про товариство видає накладну про отримання вказаної цегли.
11.09.2006 року вказані документи були підготовлені , засновники товариства ОСОБА_3 і ОСОБА_5 передали ОСОБА_1 один екземпляр договору на відпуск цегли, оплачену накладну на ту ж кількість цегли, які була підписані директором ОСОБА_6 та скріплені печаткою товариства.
Після чого 11.09.2006 року позивач підписав нотаріально-посвідчену заяву про вихід із складу товариства і передачу належних йому часток в статутному фонді співзасновникам товариства.
В період з 27 по 29 вересня 2006 року ОСОБА_1 на виконання договору без додаткової оплати , отримав на цегельному заводі ТОВ « Агробуд-Сервіс» 7000,00 штук цегли.
В березні 2007 року, в обумовлений договором строк, позивач прибув на завод для отримання цегли, на що співзасновник ОСОБА_3 пояснив, що взв»язку з підвищенням ціни на продукцію, може бути відпущено лише половина кількості цегли.
В наслідок чого ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року в задоволенні позову було відмовлено.
На таке рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду, як такого що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права , а справу направити на новий судовий розгляд.
Представник відповідача ТОВ « Агробуд-Сервіс» подав до суду свої заперечення, в яких просив апеляційну скаргу відхилити , а рішення районного суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що дані правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Агробуд-Сервіс» стосуються його виходу зі складу учасників товариства і відносяться до компетенції господарського суду, відповідно до ст.12 ГПК України та , крім того позивачем не було доведено суду , що за договором купівлі-продажу ним були внесені кошти в касу товариства.
Ч.1 п.4 ст.12 ГПК України передбачено, що справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером) , у тому числі який вибув , а також між учасниками ( засновниками, акціонерами) господарських товариств , що пов’язані із утворенням , діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства , крім трудових спорів, підвідомчі господарському суду.
Однак з такими мотивами суду першої інстанції щодо підвідомчості даного спору господарському суду погодитись не можна, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 11.09.2006 було укладено договір купівлі-продажу цегли.
Тобто між сторонами виникли договірні зобов’язання, які регулюються Розділом ІІІ підрозділом 1 главою 54 ЦК України.
Обґрунтовуючи позов позивач вказував саме на невиконання відповідачем договірних зобов’язань, які випливали з договору купівлі-продажу.
Тобто дана справа, згідно ст.15 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин колегія суддів вважає,що підлягає виключенню з мотивувальною частини рішення посилання на ст.12 ГПК України щодо підвідомчості даного спору господарському суду.
Відмовляючи в позові, районний суд, крім вказаного вище, виходив з того , що позивачем не було доведено внесення ним в касу товариства зазначеної в договорі суми в розмірі 140000,00 гривень.
Ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов’язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначалось вище між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Агробуд-Сервіс» 11.09.2006 року був укладений договір купівлі-продажу, який є окремим видом зобов’язання(договірне зобов’язання).
В даному договорі було зазначено, що покупець проплатив 255 тисяч штук цегли на суму 140 000,00 гривень , а продавець зобов’язується видати покупцю вищевказану кількість цегли починаючи з 01.03.2007 року по 15 000 штук в тиждень на протязі 17 тижнів.
Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ході розгляду справи відповідач та третя особа заперечували факт внесення позивачем зазначених в договорі коштів.
Що в свою чергу не заперечував і на чому наголошував позивач.
З зазначеного випливає ,що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними. А відтак за відсутності у позивача правових підстав для стягнення з відповідача зазначеної кількості цегли, районний суд правильно прийшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає ,що рішення суду є правильним по суті і справедливим, постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року змінити, виключивши з мотивувальної його частини посилання на ст.12 ГПК України щодо підвідомчості спору господарському суду.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту її проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: