Справа № 22ц-20244/2010 р. Головуючий у I інстанції: Вікторович Н.Ю.
Категорія 12 (I) Доповідач: Неклеса В.І.
У Х В А Л А
2010 р. березня „10” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: Неклеси В.І.
суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.
при секретарі: Чубіній А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2009 року про забезпечення позову по справі за позовом представника закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
Відповідач – ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2.
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, про звернення стягнення на АДРЕСА_2, як на предмет договору іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.02.2008 року у сумі 44879, 90 доларів США та про стягнення судових витрат у розмірі 1700 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 250грн.
В забезпечення позову представник позивача просив накласти арешт на нежитлові приміщення, комплекс консервного цеху і квартиру АДРЕСА_1, які належать відповідачу на праві приватної власності.
Ухвалою судді від 26 серпня 2009 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нежитлові приміщення №122-123 у будинку 47 по пр.. Перемоги у м. Кривому Розі, на нежитлове приміщення №66 у будинку № Ѕ по вул.. 50 років Жовтня у м. Кривому Розі та накладено арешт на комплекс консервного цеху, розташованого по вул.. Молодіжній, 38 с. Андріївка, Широківського р-ну, Дніпропетровської області.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову посилаючись на те, що на момент винесення ухвали він не був власником нежитлового приміщення № 66 у будинку Ѕ по вул. 50 років Жовтня у м. Кривому Розі, а нежитлові приміщення №122-123 у будинку № 47 по пр.. Перемоги у м. Кривому Розі та комплекс консервного цеху у с. Андріївка Широківського р-ну, Дніпропетровської області належать відповідачу та його дружині на праві спільної сумісної власності, частки яких між ними не виділені в натурі. Крім того, згідно п.33.3 договору іпотеки № 1/042-МК/1 від 12.02.2008 року в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором відповідачем було надано в іпотеку нежитлову будівлю №189 б, загальною площею 122,7 кв.м. по вул.. Леніна, у с.м.т Широке, Широківського р-ну, Дніпропетровської області, вартістю 441 240 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно абз. 2 ст.1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У разі невиконання боржником основного зобов’язання, як зазначено у ч.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, тобто заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення.
Забезпечення позову завжди спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити, тобто призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд не врахував наведених вище положень закону і помилково дійшов до висновку про застосування заходів забезпечення позовних вимог представника позивача про звернення стягнення на предмет договору іпотеки, оскільки предметом іпотеки уже було забезпечено виконання основного зобов’язання за кредитним договором № 1/042-МК від 08.02.2008 року.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають забезпеченню в порядку положень 151-153 ЦПК України, а тому, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2009 року скасувати і в задоволенні заяви представника ЗАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову відмовити.
Матеріали направити до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу для залучення до цивільної справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена до Верховного Суду України, як така, що не перешкоджає подальшому провадженні у справі.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.І.Неклеса.