Справа № 761/39550/17

Провадження № 2/761/804/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді: Мальцева Д.О.

при секретарі: Чугаєва І.В.

за участю:

представник позивача Мушкало С.М.

представник відповідача-2 Гринюк В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ПуАТ «Європейський Газовий Банк» до ОСОБА_3 , ТОВ «Ювеста Девелопмент», третя особа ПрАТ «Л-Джастіс» про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Європейський газовий банк» (далі по тексту - позивач, Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент» (далі по тексту - відповідач 2), третя особа - Приватне підприємство «Л-Джастіс» (далі по тексту - третя особа, Позичальник), відповідно до якого просив у рахунок погашення заборгованості ПП «Л-Джастіс» за Кредитним договором № 710-250613 від 25.06.2013 звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199, 2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 84927680000; за рахунок предмета іпотеки задовольнити вимоги позивача по стягненню заборгованості за Кредитним договором № 710-250613 від 25.06.2013 у розмірі 41 000 347, 93 грн., у тому числі: кредит - 16 894 332, 27 грн., проценти - 14 657 710, 49 грн., пеня по кредиту - 6 301 320, 94 грн., пеня по процентам - 3 146 984, 23 грн.; встановити спосіб реалізації Предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача 1 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПП «Л-ДЖАСТІС» і позивачем укладено Кредитний договір № 710-2506130 від 25.06.2013 (далі по тексту - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику відкрито відновлювану відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 65 000 000, 00 грн. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 09.08.2013 укладено Договір іпотеки № 1203-0908/1, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л., реєстровий № 1887 (далі по тексту - Договір іпотеки), за умовами якого предметом Договору є нежитлові приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375, 7 кв.м), загальною площею 199, 2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4 Вартість предмету іпотеки становить 10 996 700, 00 грн. Разом з тим, вказаний Договір іпотеки 25.02.2014 було розірвано на підставі Договору про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013. вказані нежитлові приміщення передані у власність відповідача 1 - ОСОБА_3 . В подальшому Договір про розірвання Договору іпотеки в судовому порядку визнано недійсним. Відтак, для нового власника нерухомого майна іпотека є дійсною у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку». Так, Позичальник не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим у останнього перед Банком утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2017 становить 41 000 347, 93 грн. З врахуванням наведеного, Банк на підставі ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» звернувся до суду з вказаним позовом.

Від відповідача 1 відзив не надходив.

Представник відповідача 2 в своєму відзиві заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.10.2017 скасовано рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов позивача про визнання Договору про розірвання Договору іпотеки недійсним, а також ухвалу Апеляційного суду м. Києва про залишення рішення суду першої інстанції без змін. За таких обставин, на момент розгляду справи Договір про розірвання Договору іпотеки є дійсним. Крім того, посилався також на ту обставину, що позивачем надано невірний розрахунок процентів та пені по кредитному договору, який має суперечності. Вказана обставина свідчить про їх недостовірність та неправильність. Також вказав, що заставодавець відповідає перед кредитором виключно в межах суми вартості Предмету іпотеки.

Від третьої особи пояснення не надходили.

06.11.2017 ухвалою суду відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду.

04.12.2017 ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

28.02.2018 ухвалою суду у зв`язку із набуттям 15.12.2017 чинності змін, відповідно до яких ЦПК України викладено в новій редакції, розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

05.06.2018 ухвалою суду задоволено заяву представника позивача та залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 .

01.10.2018 ухвалою суду позовну заяву у частині позовних вимог до ОСОБА_4 за заявою представника позивача залишено без розгляду.

01.10.2018 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент».

31.10.2018 від представника відповідача 2 ТОВ «Ювеста Девелопмент» надійшов відзив.

20.11.2018 ухвалою суду закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

13.09.2019 ухвалою суду залишено без задоволення заяву представника позивача про зупинення провадження по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти позовну, просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов позивача про визнання Договору про розірвання Договору іпотеки недійсним, а також ухвалу Апеляційного суду м. Києва про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 25.06.2013 ПП «Л-ДЖАСТІС» і ПАТ «Європейський газовий банк» укладено Кредитний договір № 710-2506130, за умовами якого Позичальнику відкрито відновлювану відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 65 000 000, 00 грн., строком з 25.06.2013 по 24.06.2014, відсоткова ставка - 26 % річних, цільове призначення - для поповнення оборотних коштів.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

При цьому, згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст. 4 Закону).

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 09.08.2013 укладено Договір іпотеки № 1203-0908/1, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л., реєстровий № 1887.

Предметом Договору є нежитлові приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375, 7 кв.м), загальною площею 199, 2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4 на праві приватної власності (п. 1.3. Договору іпотеки).

Вартість предмету іпотеки відповідно до п. 1.4. Договору, становить 10 996 700, 00 грн.

Згідно п. 1.2. Договору іпотеки, Боржник (Позичальник за Кредитним договором) зобов`язаний в строки. Визначені Кредитним договором повернути Іпотекодержателю (Банку)кредит у розмірі 65 000 000, 00 грн., сплатити відсотки за ним відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ в передбачених Кредитним договором.

Згідно п. 5.1. Договору іпотеки, у разі порушення (часткового порушення) Іпотекодателем умов Кредитного договору або умов цього Договору, Іпотекодержатель надсилає Боржнику письмову вимогу про усунення порушення.

При цьому, якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, останній вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.2. Договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки.

Судом також встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки № 107343431 власником нежитлових приміщень, які були предметом іпотеки, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент».

Так, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами 1, 2 ст. 35 вказаного Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник за Кредитним договором свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2014, позовні вимоги ПАТ «Європейський газовий банк» задоволено та стягнуто з Приватного підприємства «Л-ДЖАСТІС» заборгованість за Кредитним договором № 710-250613 від 25.03.2013, а саме: 16 894 332, 27 грн. - заборгованості по кредиту, 746 127, 78 грн. - заборгованості по процентах, 1 071 483, 64 - пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту, 9 454, 27 - пені за несвоєчасну сплату процентів.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що Позичальник за Кредитним договором свої зобов`язання не виконав.

Згідно ч. 1 ст. 598 К України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно п. 6.2. Договору іпотеки, право іпотеки, та відповідно і цей Договір, припиняє чинність у разі, зокрема, розірвання цього Договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально.

Положеннями ч. 2-3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Судом встановлено, що 25.02.2014 між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_4 укладено Договір про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. 09.08.2013 за реєстровим № 1887, підписанням якого сторони домовились розірвати Договір іпотеки.

Відповідно до п.4 Договору, цей Договір є укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. З моменту набрання чинності цим Договором, Договір іпотеки припиняє свою дію.

Так, 25.02.2014 вказаний Договір посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л., зареєстровано в реєстрі за № 149.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2017, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017, позовні вимоги по справі № 761/13017/16-ц за позовом ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_4 , третя особа - Приватне підприємство «Л.ДЖАСТІС» задоволено, визнано недійсним Договір про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідченого приватним нотаріусом Шевченко І.Л. від 09.08.2013, за реєстровим № 1887.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення суду першої інстанції від 04.10.2017 скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2017 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи по суті в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття судом першої інстанції процесуального рішення за результатами нового розгляду справи за позовом ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_4 , третя особа - Приватне підприємство «Л.ДЖАСТІС» про визнання недійсним Договору про розірвання Договору іпотеки.

За таких обставин, судом встановлено, що наразі Договір про розірвання Договору іпотеки є чинним, а отже, зобов`язання за Договором іпотеки, які виникли між Банком та ОСОБА_4 - припинені.

Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з вимогами п. 1- 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що на момент пред`явлення вказаного позову та вирішення спору по суті, Договір іпотеки № 1203-0908/1, укладений 09.08.2013 між Банком та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л., реєстровий № 1887 було розірвано, а зобов`язання між сторонами припинені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ПуАТ «Європейський Газовий Банк» до ОСОБА_3 , ТОВ «Ювеста Девелопмент», третя особа ПрАТ «Л-Джастіс» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 01.10.2019.

Суддя: