Ухвала

21 січня 2020 року

м. Київ

справа № 713/372/14-ц

провадження № 61-555ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до Верхового Суду з касаційною скаргою на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.

Частиною третьою статті 390 ЦПК Українипередбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження в разі його пропуску з інших поважних причин.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції вона отримала 02 жовтня 2019 року, проте її представник у період з 04 жовтня 2019 року по 29 жовтня 2019 року та з 30 жовтня 2019 року по 28 листопада 2019 року перебувала у відрядженні, тому не мала можливості вчасно підготувати і подати касаційну скаргу. 29 листопада 2019 року ОСОБА_2 ознайомилася з повним текстом оскаржуваної постанови, тому, на думку заявника та її предстаника, строк подання касаційної скарги починається з цього дня та закінчується 29 грудня 2019 року. Оскільки з 29 грудня 2019 року по 01 січня 2020 року були вихідні дні, касаційна скарга подана у наступний робочий день - 02 січня 2020 року. ОСОБА_1 зазначає, що її представникові копія постанови апеляційним судом не надсилалася, тому з її змістом ОСОБА_2 змогла ознайомитися після отримання її від клієнта. На підтвердження своїх доводів заявником надано копії посвідчень про відрядження та копію довідки від 29 листопада 2019 року № 157-11/2019.

Наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. 30 вересня 2019 року постанова Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV«Про доступ до судових рішень», з цієї дати була відкритою для безоплатного цілодобового доступу, у зв`язку з чим представник ОСОБА_2 мала реальну можливість ознайомитися з її змістом та подати касаційну скаргу у строк, встановлений ЦПК України.До суду касаційної інстанції не надано жодних доказів вжиття своєчасних та належних мір для того, аби не пропустити строк на касаційне оскарження.Обставини, якими заявник обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, є такими, що не вказують на наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, підтверджених належними доказами, для звернення з касаційною скаргою у розумні інтервали часу, виходячи з того, що відрядження представника закінчилося 28 листопада 2019 року, а касаційна скарга подана лише 02 січня 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, заявникові необхідно надати до суду касаційної інстанції належні та достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, дана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не додано до неї документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на звернення до суду з позовом, - лютий 2014 року) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної платистаном на 01 січня 2014 року складав 1 218,00 грн.

Для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру, має значення ціна даних вимог.

На підставі зазначеного, виходячи з ціни позову в оскаржуваній частині, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 7 308,00грн (1 218,00 х 3 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати відповідний документ,або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Заявником не додано до касаційної скарги копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 17 лютого 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов