ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. Справа№ 910/6945/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Буравльова С.І.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання: Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофарм"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.08.2019 (повний текст складено 30.08.2019)

у справі №910/6945/19 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр

"Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат"

про стягнення 21 763 163, 59 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофарм" (надалі - позивач, ТОВ "Агрофарм") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (надалі - відповідач, ТОВ "Розвиток-2012") про стягнення 21 763 163, 59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо повернення фінансової допомоги, у зв`язку з цим позивач просить стягнути 10 733 082, 27 грн. основного боргу за договором б/н про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2015, 1 444 408, 21 грн. пені за період з 28.05.2018 по 28.02.2019, 244 361, 41 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за період з 28.05.2018 по 28.02.2019, 665 451, 10 грн. інфляційних втрат за період з 28.05.2018 по 28.02.2019; 7 112 000,00 грн. основного боргу за договором №2605/01-2015 про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2015, 960 412, 27 грн. пені за період з 27.05.2018 по 28.02.2019, 162 504, 33 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за період з 27.05.2018 по 28.02.2019, 440 944, 00 грн. інфляційних втрат за період з 27.05.2018 по 28.02.2019.

Судом першої інстанції залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат" третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/6945/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України не доведено переходу до нього на підставі Договорів про відступлення права вимоги №11 від 24.05.2016 та про відступлення права вимоги від 26.03.2018 прав вимоги до ТОВ "Розвиток-2012" щодо виконання зобов`язань з повернення суми позики за Договорами №б/н від 26.05.2015 та №2605/01-2015 від 26.05.2015, а також щодо сплати на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення повернення суми поворотної фінансової допомоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/6945/19 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також покласти на відповідача сплачений судовий збір.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що твердження суду першої інстанції щодо неповідомлення первісними кредиторами боржника про укладання Договору про відступлення права вимоги від 24.05.2016 №11 та Договору про відступлення права вимоги від 26.03.2018 №б/н та про суму відступленої вимоги спростовуються матеріалами справи.

Так, скаржник зазначає, що:

- документи, які засвідчують саме право (вимогу) не є предметом договору цесії і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія, а відтак їх не передання цесіонарію означає лише не виконання цедентом додаткового юридичного обов`язку, наявного у нього в силу закону, та не звільняє боржника від виконання своїх зобов`язань перед новим кредитором;

- право вимоги за Договорами про відступлення права вимоги від 24.05.2016 №11 та від 26.03.2018 №б/н перейшло від первісних кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофарм"саме в момент підписання зазначених договорів, незалежно від перерахування останнім на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат" оплати за передані права вимоги.

Також, на думку скаржника, місцевим господарським судом не наведено мотиву відхилення аргументів, викладених у позовній заяві, не взято до уваги усні пояснення третьої особи 1 та не враховано наявність у матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами по справі.

Окрім того, в тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/6945/19 до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення за результатами її розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Агрофарм" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Агрофарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/6945/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

22.10.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якої останній просить долучити докази сплати судового збору в розмірі 489 671, 17 грн. (платіжне доручення №3528 від 17.10.2019).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/6945/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Агрофарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 та призначено до розгляду на 26.11.2019.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

26.11.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги, в яких зокрема зазначено, що Договір від 24.05.2016 №11 не містить положень, щодо переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ "Агрофарм" виключно після здійснення товариством оплати за відступлене право вимоги. Відповідно третя особа 1 стверджує, що право вимоги за Договором від 24.05.2016 №11 перейшло від первісного кредитора до ТОВ "Агрофарм" саме в момент підписання зазначеного договору, незалежно від перерахування позивачем на поточний рахунок третій особі 1 оплати за передані права вимоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.01.2020.

У судове засідання 14.01.2020 з`явилися представники позивача, третьої особи 1. Відповідач, третя особа 2 у судове засідання представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи 1 проти задоволення апеляційної скарги не заперечував, доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників позивача, третьої особи 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, третьої особи 2.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 14.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 26.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (сторона-2) було укладено Договір №б/н про надання фінансової допомоги на зворотній основі (надалі - Договір 1), згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 надає стороні-2 фінансову допомогу на зворотній основі, а сторона-2 зобов`язується повернути її в термін, визначений цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.3 Договору 1 розмір допомоги за цим договором становить 20833082,27 грн. Допомога надається з метою поповнення обігових коштів сторони-2. Нарахування відсотків на суму допомоги за цим договором не проводиться.

Згідно з п.п. 3.1 - 3.3 Договору 1 сторона-1 зобов`язується надати допомогу протягом 2 календарних днів з моменту підписання цього договору. Допомога надається шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок сторони-2. Допомога вважається наданою з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-2 в банківській установі, що її обслуговує.

Відповідно до п. 4.1 Договору 1, строк, на який надається допомога становить 1 календарний рік з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-2 в банківській установі, що її обслуговує.

За змістом п.п. 5.1 - 5.4 Договору 1, сторона-2 зобов`язується повернути допомогу в розмірі, вказаному у п. 2.1 даного договору, в строк, встановлений п.4.1 договору. Повернення допомоги відбувається шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок сторонни 1. Допомога вважається поверненою з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-1 в банківській установі, що її обслуговує. У разі зміни платіжних реквізитів сторона-1 зобов`язана повідомити сторону-2 до кінця строку, передбаченого п. 4.1 договору.

Крім того 26.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" (сторона-2) було укладено Договір №2605/01-2015 про надання фінансової допомоги на зворотній основі (надалі - Договір 2), згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 надає стороні-2 фінансову допомогу на зворотній основі, а сторона-2 зобов`язується повернути її в термін, визначений цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.3 Договору 2 розмір допомоги за цим договором становить 7482782,62 грн. Допомога надається з метою поповнення обігових коштів сторони-2. Нарахування відсотків на суму допомоги за цим договором не проводиться.

Згідно з п.п. 3.1 - 3.3 Договору 2 сторона-1 зобов`язується надати допомогу протягом 2 календарних днів з моменту підписання цього договору. Допомога надається шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок сторони-2. Допомога вважається наданою з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-2 в банківській установі, що її обслуговує.

Відповідно до п. 4.1 Договору 2 строк, на який надається допомога становить 1 календарний рік з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-2 в банківській установі, що її обслуговує.

Відповідно до п.п. 5.1 - 5.4 Договору 2, сторона-2 зобов`язується повернути допомогу в розмірі, вказаному у п. 2.1 даного договору, в строк, встановлений п. 4.1 договору. Повернення допомоги відбувається шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок сторони-1. Допомога вважається поверненою з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-1 в банківській установі, що її обслуговує. У разі зміни платіжних реквізитів сторона-1 зобов`язана повідомити сторону-2 до кінця строку, передбаченого п. 4.1 договору.

26.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" укладено додаткову угоду №1 до Договору №2605/01-2015 про надання фінансової допомоги на зворотній основі, за умовами якої сторони погодили, що допомога надається на строк до 27.05.2017, а також доповнили договір п. 5.5 наступного змісту: "Сторона-2 може доручати третім особам виконання свого обов`язку по поверненню грошової допомоги, без окремого погодження зі стороною-1, в такому разі сторона-2 повідомляє сторону-1 про доручення третім особам виконання обов`язку про повернення грошової допомоги".

Додатковою угодою №2 від 26.05.2017 до Договору №2605/01-2015 про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2017 сторони договору вирішили пункт 4.1 викласти в такій редакції: " 4.1. Допомога надається на строк до 26.05.2018 року".

24.05.2016 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофарм" (новий кредитор) підписано Договір про відступлення права вимоги №11 (надалі - Договір відступлення 1).

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення 1 первісний кредитор передає належне йому право вимоги на суму 10783082,27 грн згідно з основним договором - №б/н від 26.05.2015 між первісним кредитором та боржником - ТОВ "Розвиток-2012", а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.

Згідно з п. 1.2 Договору відступлення 1 за цим договором новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору та одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором в обсязі, вказаному у п. 1.1 та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору відступлення 1 визначено, що за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 10783082,27 грн без ПДВ, оскільки відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов`язаннями. Новий кредитор зобов`язується перерахувати на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору протягом 50 робочих днів з моменту укладення цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору відступлення 1 первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують відступлені права та важливу інформацію для їх здійснення в термін до 31.05.2016.

В п. 3.2 Договору відступлення 1 визначено, що також первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про укладення цього договору та про суму відступленої вимоги протягом 50 робочих днів після набуття чинності цим договором рекомендованим листом з доданням копії цього договору або врученням особисто під розписку представнику боржника.

Згідно з п. 3.4 Договору відступлення 1 новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору суму, зазначену в п. 2.1 цього договору у строк, що вказаний у п. 2.2 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору відступлення 1 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

26.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофарм" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" підписали додаткову угоду №1 до договору №б/н про надання фінансової допомоги на зворотній основі, за змістом якої погоджено, що допомога надається на строк до 27.05.2018, а також доповнено договір положенням щодо можливості сторони-2 доручати третім особам виконання свого обов`язку щодо повернення фінансової допомоги.

26.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофарм" (новий кредитор) підписано Договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір відступлення 2).

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення 2 первісний кредитор передає належне йому право вимоги на суму 7112000,00 грн згідно з основним договором - №2605/01-2015 від 26.05.2015 між первісним кредитором та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012", а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.

Згідно з п. 1.2 Договору відступлення 2 за цим договором новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору та одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором в обсязі, вказаному в п. 1.1 та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору відступлення 2 визначено, що за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 7112000,00 грн без ПДВ, оскільки відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов`язаннями. Новий кредитор зобов`язується перерахувати на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору протягом 50 робочих днів з моменту укладення цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору відступлення 2 первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують відступлені права та важливу інформацію для їх здійснення в термін до 31.03.2018.

В п. 3.2 Договору відступлення 2 визначено, що також первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про укладення цього договору та про суму відступленої вимоги протягом 50 робочих днів після набуття чинності цим договором рекомендованим листом з доданням копії цього договору або врученням особисто під розписку представнику боржника.

Згідно з п. 3.4 Договору відступлення 2 новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору суму, зазначену в п. 2.1 цього договору у строк, що вказаний у п. 2.2 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо повернення фінансової допомоги за договорами №б/н про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2015 та №2605/01-2015 про надання фінансової допомоги на зворотній основі від 26.05.2015 останній звернувся за захистом порушених прав до місцевого господарського суду.

Суд першої інстанції встановивши, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України докази переходу до позивача на підставі Договорів про відступлення права вимоги №11 від 24.05.2016 та про відступлення права вимоги від 26.03.2018 права вимоги до ТОВ "Розвиток-2012" щодо виконання зобов`язань з повернення суми позики за Договорами №б/н від 26.05.2015 та №2605/01-2015 від 26.05.2015, вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позивач звертаючись до місцевого господарського суду обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення суми фінансової допомоги за Договорами №б/н від 26.05.2015 та №2605/01-2015 від 26.05.2015 належним чином виконано не було, а внаслідок укладення вищевказаних договорів відступлення права вимоги, позивачем отримано право вимоги до ТОВ "Розвиток-2012" щодо сплати відповідної заборгованості з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення.

Як зазначає позивач, 28.12.2015 ТОВ "Розвиток-2012" на виконання умов Договору №б/н від 26.05.2015 перерахувало на поточний рахунок ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" грошову суму у розмірі 50000,00 грн, а 05.07.2016 ТОВ "Євроцивілбуд 1" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Розвиток-2012" за Договором №б/н від 26.05.2015 перерахувало на поточний рахунок ТОВ "Агрофарм" грошову суму у розмірі 50000,00 грн. Також позивач зазначає, що у період з 23.07.2015 по 12.12.2016 ТОВ "Розвиток-2012" на виконання умов Договору №2605/01-2015 від 26.05.2015 перерахувало на поточний рахунок ТОВ "Натуропрепарат" грошову суму у розмірі 370782,62 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на 17.10.2018 загальна сума заборгованості ТОВ "Розвиток-2012" за договорами фінансової допомоги перед ТОВ "Агрофарм", яке отримало право вимоги на підставі вищевказаних договорів відступлення права вимоги, становить 17845082,27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано копії платіжних доручень №5003 від 26.05.2015 на суму 19102280,00 грн, №5004 від 27.05.2015 на суму 1358961,37 грн та №5008 від 28.05.2015 на суму 371840,90 грн, згідно з якими сума фінансової допомоги у загальному розмірі 20833082,27 грн за Договором б/н від 26.05.2015 перерахована Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012".

Також для долучення до матеріалів справи позивачем надано копії платіжних доручень №140 від 27.05.2015 на суму 4000000,00 грн та №141 від 28.05.2015 на суму 3482782,62 грн, згідно з якими сума фінансової допомоги у загальному розмірі 7482782,62 грн за Договором №2605/01-2015 від 26.05.2015 перерахована Товариством з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012".

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Слід зазначити, що відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, та і оплатним.

В останньому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, оскільки ст. 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що умовами Договорів відступлення передбачено, що за передане право вимоги до боржника за основними договорами ТОВ "Агрофарм" зобов`язалося перерахувати на рахунки Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Натуропрепарат" суму у розмірі 10783082,27 грн та 7112000,00 грн відповідно протягом 50 робочих днів з моменту укладення Договорів відступлення. Однак, доказів оплати за відступлення права вимоги до боржника матеріали справи не містять.

Також суд звертає увагу, що безпосередньо у тексті Договору відступлення права вимоги №11 від 24.05.2016 (п. 3.1) вказано, що первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують відступлені права та важливу інформацію для їх здійснення в термін до 31.05.2016. Аналогічна вимога міститься і у п. 3.1 Договору відступлення права вимоги №б/н від 26.03.2018, за яким первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують відступлені права та важливу інформацію для їх здійснення в термін до 31.03.2018.

Проте, доказів вчинення сторонами Договорів відступлення дій, спрямованих на передання документації по основних договорах, матеріали справи не містять. Актів приймання-передачі відповідних документів, підписаних у встановлений договорами строк, позивач суду не надав. При цьому, як свідчать обставини справи, питання щодо отримання документів на підтвердження власне факту надання ТОВ "Натуропрепарат" на користь відповідача позики було поставлено позивачем лише після звернення з даним позовом до суду та після початку розгляду справи по суті.

Крім того, суд відзначає, що умовами Договору відступлення (п. 3.2) було передбачено, що первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про укладення цього договору та про суму відступленої вимоги протягом 50 робочих днів після набуття чинності цим договором рекомендованим листом з доданням копії цього договору або врученням особисто під розписку представнику боржника. Доказів виконання такого обов`язку первісними кредиторами матеріали справи також не містять.

Позивачем надано для долучення до матеріалів справи копію листа №100 (без зазначення дати), за змістом якого ТОВ "Агрофарм" повідомляє ТОВ "Розвиток-2012" про відступлення права вимоги на підставі договору №11 від 24.05.2016. Також у справі наявна копія повідомлення ТОВ "Натуропрепарат" про відступлення права вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги 26.03.2018. Проте, доказів направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012" даних листів позивач суду не надав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про вчинення позивачем (як новим кредитором) та третіми особами (як первісними кредиторами) в обумовлені строки дій, спрямованих на виконання Договорів відступлення.

Отже, зважаючи на зазначені положення законодавства та умови договорів про відступлення прав вимоги та установлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного договору недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/6945/19 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Агрофарм" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ТОВ "Агрофарм").

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофарм" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/6945/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/6945/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофарм".

4. Матеріали справи №910/6945/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 22.01.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.І. Буравльов

А.І. Мартюк