Справа №2-а-78/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 березня 2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі: головуючого - судді Артиша Я.Д.,

при секретарі Сацюк О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про визнання дій управління протиправними та зобов’язання щодо виплати недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як інваліду війни III групи,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом в суд до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про визнання дій управління протиправними та зобов’язання щодо виплати недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як інваліду війни III групи відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій та згідно висновків та актів огляду МСЕК від 29 листопада 2006 року визнаний інвалідом III групи, що стверджується, посвідченням виданим Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, а тому відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання щорічно, до 5 травня, разової грошової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій.

Однак, всупереч вимог Закону грошова допомога йому не виплачувалась, та до виплати підлягає в 2006 році - 2513 грн., в 2007 році - 2870 грн. 42 коп., в 2008 році - 3367 грн., в 2009 році -3486 грн., всього 12236 грн. На його прохання здійснити виплату одноразової допомоги відповідно до вимог Закону, відповідач відмовив.

Вважає, що такими діями відповідач грубо порушує вимог ст. ст. 2, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та не виконує рішень Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року та №10-рп від 22 травня 2008 року, просить визнати дії управління протиправними та зобов’язати їх виплатити йому разову щорічну грошову допомогу як інваліду війни III групи в сумі 12236 грн. і виплачувати їх щорічно згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В судове засідання з'явився позивач та його представник, які підтримали в повному обсязі позов, з підстав викладених у ньому.

Представники відповідача з'явились до суду, в запереченнях проти адміністративного позову зазначали, що виплати одноразової щорічної допомоги до 5 травня здійснювалась в межах коштів, які були виділені державним бюджетом для таких виплат. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, серії Б №387572, визнаний інвалідом III групи внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов’язку та отримує разову допомогу згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Дана обставина стверджується копіями пенсійного посвідчення, випискою із акту огляду МСЕК (а.с. 6-8).

Довідкою відповідача від 25 лютого 2010 року № 256 підтверджено, що позивач перебуває на обліку у нього та отримує щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, починаючи з 2007 року, і йому виплачено в 2007 році - 300 грн., 2008 році - 350 грн., 2009 році - 380 грн. (а.с. 15).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено, що розмір щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учаснику бойових дій становить 250 грн.

Згідно ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році розмір щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інваліду війни третьої групи становить 300 грн.

У відповідності до постанови КМ України № 183 від 12 березня 2008 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році  відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нациських переслідувань" разова грошова допомога інвалідам війни третьої групи виплачується в розмірі 350 грн., у 2009 році розмір допомоги визначено у постанові КМ України від 18 березня 2009 року №211 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нациських переслідувань" становить 380 грн.

Вищевказаними Законами України "Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки" було внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ".

Разом з тим, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та 22.05.2008р. № 10-рп/2008 зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки» визнано неконституційними.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізій норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Поряд з цим, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

З огляду на наведене, Законами України "Про Державний бюджет на 2007, 2008 роки" фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який діяв у часі раніше, а отже, пріоритетними в даному випадку є положення законів про Державний бюджет України на відповідні роки.

Враховуючи те, що в термін до 5 травня були чинними положення законів про Державний бюджет України на 2007, 2008, які встановлювали розміри виплат разової щорічної грошової допомоги до 5 травня і такі виплати проведені у відповідності до цих норм, а рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, якими визнано неконституційними положення Законів України "Про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки", і які за змістом ч. 3 ст. 150, ч. 2 ст. 152 Конституції України є обов'язковими до виконання на території України, були прийняті поза вказаним терміном і зворотної дії в часі не має, тому відповідач діяв відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Окрім того, оскільки позивачу статус інваліда війни третьої групи встановлено лише 19 грудня 2006 року, тому така виплата йому разової щорічної грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни III групи в 2006 році не підлягала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача вподальшому виплачувати разову щорічну грошову допомогу до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи факт порушення права позивача в майбутньому відсутній.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 71, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.13 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», постанови КМ України № 183 від 12 березня 2008 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нациських переслідувань", постанови КМ України від 18 березня 2009 року №211 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нациських переслідувань", рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, 09.07.2007 року № 6-рп/2007 суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про визнання дій управління протиправними та зобов’язання щодо виплати недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як інваліду війни III групи - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову може бути також подана в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                           ОСОБА_5

Повний текст постанови

виготовлено 29 березня 2010 року