Справа № 296/12090/19

3/296/189/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2020 р.         м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Скрипка О.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від УПП в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 171932 від 15.12.2019 р., 15 грудня 2019 р. о 19 год. 42 хв. по вул. Космонавтів, 11 в м. Житомирі ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN Passat» н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з`їзд з проїзної частини допустив зіткнення з бордюром. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №171842 від 15.12.2019 р., 15 грудня 2019 р. о 19 год. 42 хв. по вул. Космонавтів, 11 в м. Житомирі, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «VOLKSWAGEN Passat» н.з. НОМЕР_1 під його керуванням, вжив алкогольний напій – коньяк, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою приладу «Drager alcotest 6810», результат якого 1,28 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 Є ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Постановою суду від 19.12.2019 р. матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП  об`єднані в одне провадження.    

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив суду, що дійсно керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN Passat» н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху та допустив наїзд на бордюр, після чого вжив алкогольний напій – коньяк. У вчиненому щиро розкаявся, прохав суд врахувати те, що є єдиними годувальником у сім`ї, на його утриманні  перебуває малолітній син ОСОБА_2 , 2012 р.н. та дружина, яка перебуває у стані вагітності.  Прохав суд суворо не карати та позбавляти права керування, оскільки з метою утримання сім`ї змушений постійно користуватися автомобілем і це є його єдиним видом заробітку.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 171932 від 15.12.2019 р., схему місця ДТП, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №171842 від 15.12.2019 р., роздруківку приладу «Драгер», відповідно до якої у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю 1,28 проміле, акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушення вимог п. 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП та  в порушенні вимог п. 2.10 Є ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника ОСОБА_1 , є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 , не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 р. Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995, зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 статті 130 КУпАП.

При прийнятті рішення суддя враховує вказані ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за (ст. 130 КУпАП) не притягувався, одружений, має на утриманні сина ОСОБА_2 , 2012 р.н., дружина перебуває в стані вагітності, він є єдиним годувальником сім`ї, працює неофіційно, в зв`язку з чим постійно користується автомобілем, на якому виїжджає за кордон на тимчасові роботи.

Таким чином, позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом  позбавить його можливості працювати та забезпечувати нормальні умови проживання, що буде сприяти лише погіршенню їх матеріального становища.

Також, суддя враховує, що дії ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи викладені обставини вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в розмірі одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 420,40 грн. 

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 221, 247, 283, 284 КУпАП та відповідно до ст.124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя,

                                                                ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (дві тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.  

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Держави судовий збір в сумі 420,40 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне  правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його  представником протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через  Корольовський районний суд м. Житомира.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.  

      Cуддя О. В. Скрипка