2-о/754/104/20

Справа № 754/631/20

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту неправильності актового запису,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд встановити факт неправильності актового запису № 38, який зроблений 22 березня 1966 року Миронівським районним бюро ЗАГС в книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в графі про національність матері ОСОБА_2 , замість неправильної вказаної національності «українка» вказати правильну національність «полька» та внести відповідні зміни до актового запису свідоцтва про народження.

Дослідивши матеріали заяви, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено ст. 315 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту національності. Хоча зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно пункту 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України «Про порядок зміни громадянами України національності» від 31 грудня 1991 року № 24, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99.

На даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.

Проте, відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно з пунктом 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. Зміни до актового запису цивільного стану відповідно до пункту 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Вищевказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.02.2018 року по справі № 760/19921/16-ц.

Разом з цим, заявник не позбавлений можливості захистити своє право в порядку, визначеному вищенаведеними положеннями Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793.

Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання.

Крім того, у випадку отримання відмови компетентного органу заявник має право оскаржити її в порядку адміністративного судочинства, а не шляхом пред`явлення цивільного позову чи заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

Повно та всебічно дослідивши матеріали поданої заяви та установивши, що факт, який просить встановити заявник ОСОБА_1 , в порядку окремого провадження встановленню не підлягає, та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд вважає, що у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту неправильності актового запису, слід відмовити.

Керуючись статтями 186, 257-258, 260, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту неправильності актового запису.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: