КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

 ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                        Справа № 2-а-445/10                                                            

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

5 березня 2010 року                                                            м. Макіївка

    Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області

    у складі:             головуючої - судді               Негоди О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення належних виплат і покладання зобов*язання про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,відповідно до вимог закону,

В С Т А Н О В И В:

    22 лютого 2010 року ОСОБА_1  звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо здійснення належних виплат і покладання зобов’язання про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 1 січня 2009 року, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем його права на отримання належних за законом соціальних виплат.

Під час розгляду справи ОСОБА_1  підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві, де зазначив, що він має статус дитини війни, яким відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачена державна соціальна підтримка у виді здійснення щомісячного підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із норм Закону, він мав право на отримання вказаного підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року, однак управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки незаконно відмовило йому у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії, у визначеному розмірі.

Посилаючись на порушення його конституційних прав на належний соціальний захист, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відповідача щодо нездійснення належних виплат і зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично отриманих нею сум.

Позивач ОСОБА_1  та відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на особисту участь та участь свого представника в судовому засіданні, надавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, тому суд визнав можливим відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

      У письмових запереченнях відповідач, не визнаючи позовні вимоги унаслідок їх безпідставності, стверджував щодо правомірності своїх дій з посиланням на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими підвищення до пенсії дітям війни встановлені у твердих розмірах, та на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни відповідно до вимог закону. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  відмовити.

    Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (статті 11 КАС України), установив наступне.

    Приписами Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1V «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195-1V), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлений правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту, гарантована їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної допомоги. Дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    В частині шостій цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    За даними паспорту серії ВА № 336669 , виданого Кіровським районним відділом Макіївського міського управління  ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_1  народився 4 березня 1935 року , є громадянином України. Правовий статус позивача як дитини війни підтверджено довідкою № 218/11 від 10.09.2009р., виданою управлінням праці та соціального захисту населення  в Кіровському  районі м. Макіївки.

    Положення Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-V «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також  призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На даний час Закон діє у зазначеній редакції.

       На протязі 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки доплата ОСОБА_1 до пенсії як дитині війни нараховувалась і виплачувалась у твердому розмірі – щомісячно по 49 грн. 80 коп. на підставі постанови     Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 1 січня 2009 року положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.

З огляду на наведене випливає, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районні міста Макіївки як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти згідно до вимог статті 6 Закону № 2195- IV і здійснити позивачу належні нарахування і виплату, норми підвищення до пенсії їй як дитині війни, що не було зроблено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача в зазначений період були порушені встановлені законом і Конституцією України права і законні інтереси ОСОБА_1  

 Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої, згідно статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначили механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

За таких обставин визначна в частині 1 статті 28 цього Закону величина мінімального розміру пенсії за віком підлягає застосуванню для обрахування інших пенсій і доплат.

Суд визнає безпідставними доводи відповідача про відсутність спеціального бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому нормами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату підвищення пенсій. Наведені у запереченні відповідачем аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивача як дитини війни права на отримання соціальної виплати-підвищення до пенсії і для звільнення відповідача від такої допомоги у зазначеному Законом розмірі.

Передбачене в статті 71 Закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік” право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат в абсолютних сумах у межах асигнувань, встановлених за відповідними бюджетними нормами, на думку суду, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а у нормі вказаної статті Закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік” вихідними критеріями розрахунку є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1  про виплату йому підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 1 січня 2009 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки порушило норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до Закону, і не може здійснити стягнення конкретної суми.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи.

Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями  9, 11, 21, 71, 88, 105,  158-160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецькій області задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1  за період з 1 січня 2009 року щомісячних виплат підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити ОСОБА_1  як дитині війни відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.

Постанова у повному обсязі складена 5 березня 2010 року.

            Суддя: