ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020м. ДніпроСправа № 904/4724/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі  судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ"

про стягнення трьох процентів річних, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання у розмірі 8786661,13грн. (договір купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013)       

Представники:

від позивача: Мицько Р.М., представник за довіреністю; адвокат

від відповідача: Астраханцева Л.Т., представник за довіреністю; адвокат

від відповідача: Рудницька Ю.О., представник за довіреністю; адвокат

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути          три проценти річних, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, у розмірі 8786661,13грн. за період з 28.02.2018 по 31.12.2018 (договір купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013).

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 131799,93грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

04.01.2013 між продавцем (позивачем) та покупцем (відповідачем) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ, з урахуванням додаткових угод (далі - договір).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.04.2018, встановлено, що на виконання умов договору №13-137-ВТВ продавець передав покупцеві за період з січня 2013 року по грудень 2015 року природний газ на загальну суму 1036110883,98грн., проте відповідач свої зобов`язання з оплати вартості природного газу виконав не у повному обсязі, сплативши 687888157,36грн.

За постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16 з відповідача стягнуто 348222726,62грн. заборгованості за природний газ; 3583797,82грн. трьох процентів річних та 9972484,42грн. інфляційних втрат.

Крім того, між сторонами існував судовий спір у справі №904/1209/18 про стягнення сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України та пені, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання за договором №13-137-ВТВ. За результатами вирішення спору рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 по справі №904/1209/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та постановою Верховного Суду від 14.08.2019, окрім іншого, стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних.

Щодо загального строку позовної давності позивач послався на позицію Верховного Суду України від 26.04.2017 по справі №3-1522гс16.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4724/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019.

Ухвалою від 21.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 07.11.2019.

07.11.2019 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 06.11.2019 за вих.№490007.2-Ск-18201-1119 в якому відповідач просить суд у задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відзив прийнято до розгляду.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач посилаючись на положення законодавства звертає увагу суду на порядок та процедуру формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу.

Крім того, позивач звернув увагу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 по справі №826/15132/15, якою визнано неправомірними дії Міненерговугілля щодо встановлення розмірів ВТБ меншими, ніж розраховані газорозподільними підприємствами відповідно до Методик. Судом зазначено про перевищення Міністерством повноважень під час заниження розмірів річних обсягів ВТВ.

Отже, відповідач стверджує, що в силу прямого імперативного регулювання його діяльності заборонено спрямовувати кошти, одержані за іншими елементами структури тарифу на погашення заборгованості за обсяги природного газу на потреби ВТВ, не покриті тарифом.

Вказані факти також встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 по справі №826/6713/18, якою позов відповідача до НКРЕКП про встановлення економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу задоволено повністю.

В червні 2019 року відповідач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявами про виконання судового рішення по справі №826/6713/18, але станом на 06.11.2019 рішення не виконано.

Наведені у відзиві обставини, на думку відповідача, вказують на відсутність вини відповідача щодо неможливості проведення своєчасних розрахунків за договором.

Ухвалою від 07.11.2019 підготовче засідання відкладено на 19.12.2019.

21.11.2019 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від 18.11.2019 за вих.№39/1-570-19, у якій відповідач просить суд прийняти відповідь на відзив, долучити її до матеріалів справи та розглянути спір з урахуванням викладених в ній міркувань і аргументів. Відповідь на відзив прийнято до розгляду.

Доводи позивача на відзив.

Окрім зазначеної у позовній заяві судової практики, позивач приділив особливу увагу постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 по справі №922/3013/18.

19.12.2019 через відділ документального забезпечення від відповідача до суду надійшло клопотання від 13.12.2019 за вих.№490007.2-Ск-20526-1219 про закриття провадження у справі, у якому відповідач просить закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Клопотання прийнято до розгляду.

Короткий зміст.

Відповідач вказує, що 06.12.2019 останній звернувся до позивача із заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-1219, у якій заявило про повне припинення зобов`язання перед позивачем, яке виникло по справі №904/4724/19 на суму 8786661,13грн., з огляду на таке.

Відповідач вказує, що позивач, станом на 06.12.2019, мав заборгованість перед відповідачем у розмірі 8786661,13грн. на підставі договору від 06.11.2019 №06-11/19 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та відповідачем, за яким відповідач набув право вимоги боргу у розмірі 8786661,13грн., що виникло у зв`язку із невиконанням позивачем постанов Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63 та від 27.02.2019 №143 у рамках договорів, укладених між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та позивачем в частині вартості отриманого та розподіленого населенню природного газу, а саме: договір від 30.12.2015 №16-106-Н; договір від 28.10.2016 №16-405-Н; договір від 14.04.2017 №17-204-Н; договір від 29.09.2017 №17-404-Н; договір від 05.11.2018 №18-504-Н.

Обґрунтовуючи зарахування зустрічних позовних вимог відповідач послався на практику Верховного Суду України, Вищого господарського суду України та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2018 по справі №904/10149/16.

Відповідач вважає свої зобов`язання у сумі 8786661,13грн. припиненими, у зв`язку з чим провадження у справі, на думку останнього, слід закрити.  

Ухвалою від 19.12.2020 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 16.01.2020.

03.01.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 26.12.2019 за вих.№39/1-675-19 в якій просить суд клопотання відповідача про закриття провадження у справі залишити без розгляду. Заяву прийнято до розгляду.

Короткий зміст.

Позивач звернув увагу суду, що відповідач в якості доказу припинення зобов`язання, що є предметом позову у даній справі надав свою заяву про зарахування зустрічної позовної вимоги від 06.12.2019 за вих.№490007.2-Сл-20086-1219.

Заяву відповідача про закриття провадження у справі позивач вважає, що слід залишити без розгляду.

Додатково повідомляє, що заява відповідача від 06.12.2019 за вих.№490007.2-Сл-20086-1219 позивачем не визнається, у зв`язку з відсутністю у відповідача права зустрічної вимоги до позивача на суму зарахування.

14.01.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 14.01.2020 за вих.№490007.2-Ск-383-0120 про повернення справи до стадії підготовчого провадження задля вирішення клопотання від 13.12.2019 за вих.№490007.2-Ск-20526-1219 про закриття провадження у справі.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до   статті 233 Господарського процесуального кодексу України   рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2020 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Таким чином, предмет доказування - це коло фактів матеріально-правового значення, які підлягають встановленню для вирішення господарської справи по суті.

Можна виділити два основних підходи до визначення предмету доказування, які відповідають його розумінню у вузькому і широкому сенсі.

Предмет доказування у вузькому розумінні визначається як сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, тобто фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну і припинення правовідносин між сторонами і на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Даний склад фактів визначається нормою права, яка регулює спірні правовідношення.

У широкому розумінні предмет доказування вміщує не тільки юридичні факти, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, але і інші обставини, без встановлення яких неможливо правильне вирішення справи і виконання судом інших задач господарського судочинства.

До предмету доказування у широкому розумінні можна віднести наступні групи фактів:

1. юридичні факти матеріально-правового характеру;

2. доказові факти;

3. юридичні факти процесуально-правового характеру (які визначають наявність у особи права на пред`явлення позову і здійснення інших процесуальних дій );

4. факти, які сприяють правильній оцінці доказів (наприклад, факт підробки письмового доказу );

5. факти, встановлення яких необхідно суду для виконання попереджувальних і виховних задач господарського судочинства.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі:

1. Обставини наявності основної заборгованості.

2. Правомірність нарахування трьох процентів річних за період з 28.02.2018 по 31.12.2018.

1. Обставини наявності основної заборгованості.

04.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі – покупець) підписаний договір купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013. За умовами вказаного договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ (далі – газ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат покупця (пункт 1.2 договору).  

Пунктом 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №11 від 05.02.2015) передбачено, що продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 газ в обсязі до 173534,749тис.куб.м., у тому числі у 2013 році 39508,910 тис. куб.м., у 2014 році до 56998,899тис.куб.м., у 2015 році до 74858,060тис.куб.м.

Продавець передає покупцю імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" - на газорозподільних станціях (ГРС)ДК "Укртрансгаз". Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (пункт 3.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.3 договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ.

Додатковими угодами №1 від 10.07.2013, №2 від 08.08.2013, №3 від 31.12.20-13, №4 від 28.04.2014, №5 від 15.05.2014, №6 від 10.06.2014, №7 від 05.09.2014, №8 від 10.11.2014, №9 від 03.12.2014, №10 від 22.12.2014, №11 від 05.02.2015, №12 від 10.03.2015, №13 від 03.04.2015, №14 від 12.05.2015, №15 від 03.06.2015, №15 від 10.07.2015, №17 від 12.10.2015, №18 від 28.10.2015, №19 від 27.11.2015 сторонами вносилися зміни до пункту 5.2 договору на купівлю-продаж природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013 в частині вартості природного газу.

Відповідно до пункту 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 22.12.2014) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пунктом 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між продавцем і покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.  

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (розділ 11 договору з урахуванням додаткових угод).

Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16, яка залишена в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018, встановлено, що  відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято протягом періоду з січня 2013 року по грудень 2015 року природний газ на загальну суму 1036110883,98грн., за наступними актами прийому-передачі природного газу:

- від 31.01.2013 за січень 2013 року - 4437,482тис.куб.м. на суму 19483989,45грн.;

- від 28.02.2013 за лютий 2013 року - 8091,459тис.куб.м. на суму 35527783,98грн.;

- від 31.03.2013 за березень 2013 року - 12444,565тис.куб.м. на суму 54641297,34грн.;

- від 30.04.2013 за квітень 2013 року - 395,668тис.куб.м. на суму 1737289,56грн.;

- від 13.05.2013 за травень 2013 року - 92,749тис.куб.м. на суму 407240,08грн.;

- від 30.06.2013 за червень 2013 року - 92,836тис.куб.м. на суму 407622,07грн.;

- від 31.07.2013 за липень 2013 року - 92,865тис.куб.м. на суму 400829,13грн.;

- від 31.08.2013 за серпень 2013 року - 92,772тис.куб.м. на суму 399436,89грн.;

- від 30.09.2013 за вересень 2013 року - 90,468тис.куб.м. на суму 389516,86грн.;

- від 31.10.2013 за жовтень 2013 року - 3777,056тис.куб.м. на суму 16262401,67грн.;

- від 30.11.2013 за листопад 2013 року - 4466,602тис.куб.м. на суму 19231294,37грн.;

- від 31.12.2013 за грудень 2013 року - 5434,388тис.куб.м. на суму 23398170,54грн.;

- від 31.01.2014 за січень 2014 року - 7558,151тис.куб.м. на суму 29362146,87грн.;

- від 28.02.2014 за лютий 2014 року - 186,388тис.куб.м. на суму 724086,06грн.;

- від 31.03.2014 за березень 2014 року - 2365,217тис.куб.м. на суму 9188470,70грн.;

- від 30.04.2014 за квітень 2014 року - 1101,286тис.куб.м. на суму 5500923,56грн.;

- від 31.05.2014 за травень 2014 року - 95,929тис.куб.м. на суму 565084,74грн.;

- від 30.06.2014 за червень 2014 року - 92,663тис.куб.м. на суму 547146,84грн.;

- від 31.07.2014 за липень 2014 року - 994,525тис.куб.м. на суму 5872367,78грн.;

- від 31.08.2014 за серпень 2014 року - 994,090тис.куб.м. на суму 5869799,25грн.;

- від 30.09.2014 за вересень 2014 року - 3053,080тис.куб.м. на суму 18588054,75грн.;

- від 31.10.2014 за жовтень 2014 року - 9431,000тис.куб.м. на суму 57418719,58грн.;

- від 30.11.2014 за листопад 2014 року - 13272,442тис.куб.м. на суму 84478031,54грн.;

- від 31.12.2014 за грудень 2014 року - 17854,128тис.куб.м. на суму 131122858,52грн.;

- від 31.01.2015 за січень 2015 року - 10805,600тис.куб.м. на суму 79357623,07грн.;

- від 28.02.2015 за лютий  2015 року - 6421,200тис.куб.м. на суму 45586153,58грн.;

- від 31.03.2015 за березень 2015 року - 5950,000тис.куб.м. на суму 65545914,00грн.;

- від 30.04.2015 за квітень 2015 року - 2591,900тис.куб.м. на суму 23522425,58грн.;

- від 31.05.2015 за травень 2015 року - 2851,801тис.куб.м. на суму 24519785,00грн.;

- від 30.06.2015 за червень 2015 року - 1620,500тис.куб.м. на суму 13516525,68грн.;

- від 31.07.2015 за липень 2015 року - 1651,300тис.куб.м. на суму 13754998,74грн.;

- від 31.08.2015 за серпень 2015 року - 2830,774тис.куб.м. на суму 23579781,26грн.;

- від 30.09.2015 за вересень 2015 року - 3059,223тис.куб.м. на суму 25482715,75грн.;

- від 30.11.2015 за листопад 2015 року - 11200,180тис.куб.м. на суму 90529531,71грн.;

- від 31.12.2015 за грудень 2015 року - 13499,994тис.куб.м. на суму 109190867,48грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16, встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" здійснило часткову оплату отриманого природного газу на загальну суму 687888157,36грн.

Вказаною постановою присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348222726,62грн. заборгованості за природний газ, 3583797,82грн. трьох процентів річних, 9972484,42грн. інфляційних втрат, 181027,48грн. витрат по сплаті судового збору.

В силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16, не підлягають доказуванню у даній справі.

Станом на час розгляду справи №904/4724/19 заборгованість за природний газ у розмірі 348222726,62грн. не погашена, докази зворотного відсутні.

2. Правомірність нарахування трьох процентів річних за період з 28.02.2018 по 31.12.2018.

Предметом позову у справі №904/4724/19 визначено три проценти річних, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, у розмірі 8786661,13грн. за період з 28.02.2018 по 31.12.2018.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за період прострочення за період з 28.02.2018 по 31.12.2018 на суму 8786661,13грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав. У заяві про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-1219 відповідач визнав, що має перед позивачем непогашене грошове зобов`язання у сумі 8786661,13грн., а саме три проценти річних заявлені позивачем по справі №904/4724/19 за позовом позивача до відповідача про стягнення трьох процентів річних на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-137-ВТВ.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача по суті заявлених вимоги відхиляються як необґрунтовані. Крім того, господарський суд бере до уваги, що оцінку заперечень відповідача надано по справі №904/1209/18 рішення у якій постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2019 залишено без змін.

Щодо клопотання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" від 13.12.2019 за вих.№490007.2-Ск-20526-1219 про закриття провадження у справі.

В якості підстави для закриття провадження у справі відповідач визначив заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-1219.

Оцінивши обставини припинення зобов`язання зарахуванням господарський суд дійшов таких висновків.

Припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у  статті 598 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статей  202, 203 Господарського процесуального кодексу України  зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України  зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України  передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю,

2) про стягнення аліментів,

3) щодо довічного утримання (догляду),

4) у разі спливу позовної давності,

4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом,

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень  статті 601 Цивільного кодексу України  та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином, зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Зарахування, передбачене  статтею 601 Цивільного кодексу України, здійснюється за наявності таких умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.

Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

В заяві від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20086-1219 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідач визнав, що має перед позивачем непогашене грошове зобов`язання у сумі 8786661,13грн., а саме три проценти річних заявлені позивачем по справі №904/4724/19 за позовом позивача до відповідача про стягнення трьох процентів річних на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-137-ВТВ.

Крім того, відповідач вказав, що позивач має перед відповідачем непогашене грошове зобов`язання у сумі 8786661,13грн., яке виникло у зв`язку із виконанням позивачем вимоги відповідача від 22.11.2019.

Приймаючи рішення про відхилення клопотання від 13.12.2019 за вих.№490007.2-Ск-20526-1219, господарський суд взяв до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висвітлену у постанові від 26.11.2019 по справі №920/240/18 в якій здійснено акценти на такому:

По-перше, заборгованість особи, яка звернулася із заявою про зарахуванням зустрічних однорідних вимог підтверджена рішенням суду, а отже не викликає сумнівів та не підлягає доведенню;

По-друге, розмір заборгованості носитиме ясний та безспірний характер, зокрема, у разі наявності судового рішення, яке набрало законної сили;

По-третє, основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру;

По-четверте, вимоги мають бути не лише однорідними (мати грошовий характер), але й за своєю правовою природою повинні бути однаковими зобов`язаннями, тобто можна зарахувати зобов`язання зі сплати трьох процентів річних лише у разі наявності зустрічного зобов`язанні зі сплати саме трьох процентів річних;

По-п`яте, зустрічні однорідні зобов`язання сторін можуть бути зарахованими за наявності в зобов`язаннях сторін прозорості та безспірності.

Проаналізувавши заяву від 06.12.2019 за вих. №490007.2-Сл-20086-1219 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, господарський суд констатує, що правова природа вимоги відповідача до позивача у розмірі 8786661,13грн. невідома.

Заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 8786661,13грн. не підтверджена; дійсність та безспірність не доведена.

Заборгованість, яка заявлена відповідачем позивачу не носить ясний та безспірний характер, зокрема, у зв`язку із відсутністю судового рішення, яке набрало законної сили і підтверджує заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 8786661,13грн.

Господарський суд констатує відсутність умов для зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України.

Отже, підстави для закриття провадження у даній справі відсутні, у зв`язку з чим клопотання відповідача відхиляється.

Щодо заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" від 26.12.2019 за вих.№39/1-675-19 в якій просить суд клопотання відповідача про закриття провадження у справі залишити без розгляду.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає завдання та основні засади господарського судочинства, зокрема, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З метою виконання завдань господарського судочинства, господарський суд визнав за потрібне розглянути клопотання відповідача від 13.12.2019 за вих.№490007.2-Ск-20526-1219 про закриття провадження у справі та надати йому правову оцінку, у зв`язку з чим заява позивача від 26.12.2019 за вих.№39/1-675-19 в якій просить суд клопотання відповідача про закриття провадження у справі залишити без розгляду відхиляється.

Щодо заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" від 14.01.2020 за вих.№490007.2-Ск-383-0120 про повернення справи до стадії підготовчого провадження.

Господарський суд надав правову оцінку обставинам на підставі яких обґрунтовано клопотання про закриття провадження у справі.

Отже, мета заяви відповідача про повернення справи до стадії підготовчого провадження втрачає сенс, у зв`язку з чим відхиляється судом.

Крім того, аналізуючи фактичні обставини справи, господарський суд вбачає порушення прав позивача, які повинні бути захищені судом, зокрема, шляхом уникнення умисного затягування судового процесу.

Судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 131799,93грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №7009313 від 07.10.2019 на суму 131799,93грн.

Правильним розміром судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір", є 131799,92грн.

За змістом  статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача у розмірі 131799,92грн.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194-196, 200-201, 204-205, 218-220, 222, 232-233, 236-242, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03340920) про стягнення 3% річних у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання у розмірі 8786661,13 грн. (договір купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013) задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03340920) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720) 8786661,13грн. (вісім мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят одна грн. 13 коп.) трьох процентів річних за період прострочення за період з 28.02.2018 по 31.12.2018; 131799,92грн. (сто тридцять одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять грн. 92 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 21.01.2020.

Суддя  І.В. Петренко