Справа № 161/2729/24

Номер провадження: 3/161/1467/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської області, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.01.2024 року о 00:45, в м. Луцьку по вул. Виробнича, 34, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, так і у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України, відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що 27.01.2024 року о 14:15 він приїхав на зустріч зі своїм товаришем ОСОБА_2 на автомобілі AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 , та зупинився на парковці для далекобійників біля заводу ПрАТ «СКФ Україна». З того часу вказаним транспортним засобом ані він, ані його товариш не керували. Перебуваючи в автомобілі вони з ОСОБА_2 розпивали спиртне. Після вживання спритного він заснув на задньому сидінні автомобіля. Після настання комендантської години до них під`їхали працівники поліції, які роз`яснили, що причиною їх прибуття стало отримане повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення. Останні звинуватили його у керуванні транспортним засобом в стані сп`яніння, хоча такі обставини не відповідали дійсності. Вважає, що працівники поліції вплинули на покази свідка, який спочатку повідомляв, що не бачив хто був за кермом автомобіля, проте згодом у своїх письмових поясненнях зазначив зворотне. Просив провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 417421 від 28.01.2024 року, складеним поліцейським взводу № 2 роти № 2 БУПП у Волинській області ДПП капралом поліції Пікалюк Б.П. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

-довідкою УПП у Волинській області ДПП від 30.01.2024 року з якої слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 01.08.2014 року (категорії А, А1, В, В1, С, С1) (а.с. 2);

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 28.01.2024 року з якої слідує, що ОСОБА_1 до КП «ВМЦТЗ» не доставлявся (а.с. 3);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого: огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці; результат огляду – ОСОБА_1 від огляду відмовився; фіксація огляду відбувалася за допомогою технічних засобів відеофіксації (а.с. 4);

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 28.01.2024 року, в яких останній зазначив, що 28.01.2024 року о 00:45, він став очевидцем того, як водій транспортного засобу AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 , який мав ознаки сп`яніння, допускав керований занос (дрифт) на території парковки, що у м. Луцьку по вул. Виробнича, 34 (а.с. 5);

-письмовим рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП у Волинській області ДПП капрала поліції Пікалюк Б.П. від 28.01.2024 року в якому остання повідомила, що підставою для зупинки транспортного засобу AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , було отримане повідомлення про порушення вимог ПДР України (а.с. 6);

-відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів поліцейських з яких вбачається наступне. 28.01.2024 року близько 00:40 працівники поліції отримали повідомлення від особи (заявника), яка стала очевидцем здійснення водієм автомобіля AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 , «дрифтування» на території автопарковки, чим заважали відпочивали у своїх транспортних засобах водіям-далекобійникам. Поліцейських в телефонному режимі почав спрямовувати заявник до місця події та в момент під`їзду екіпажу, автомобіль AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у русі, про що також вказував останній (заявник). Зупинившись поблизу вказаного транспортного засобу працівники поліції виявили, що чоловік, котрий перебував за його кермом, пересів на заднє сидіння. Надалі, було встановлено особу водія, ким виявився ОСОБА_1 , а також виявлено у нього наявність ознак алкогольного сп`яніння. Як наслідок, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, проте останній в категоричній формі від такого відмовився, мотивуючи це тим, що він не перебував за кермом транспортного засобу. Вимога щодо необхідності проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 було оголошено неодноразово, а також йому роз`яснено наслідки відмови від такого, проте водій свого рішення не змінив. У зв`язку з цим відносно нього складено відповідні адміністративні матеріали (а.с. 7).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, в свою чергу, жодний із перелічених вище доказів ОСОБА_1 спростованим не був.

На переконання суду, надана ОСОБА_1 роздруківка скріншотів переписки у месенджері «Вайбер» не може вважатися належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

З огляду на те, що ОСОБА_1 особисто не заперечує написання від власного імені смс-сповіщення невстановленому адресату, суд вважає за необхідне зауважити на такому.

У своєму смс-сповіщенні ОСОБА_1 зазначає, що у транспортному засобі під час його руху перебувало двоє осіб, проте у судовому засіданні останній стверджував, що після здійснення зупинки 27.01.2024 року о 14:15, автомобіля AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 на парковці біля заводу ПрАТ «СКФ Україна», вказаним транспортним засобом ані він, ані його товариш не керували.

Також, у судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що через значний ступінь сп`яніння він взагалі не пам`ятає чи здійснював транспортний засіб AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 рух чи ні.

Натомість, як вбачається із відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів поліцейських, ОСОБА_1 пояснював, що за кермом транспортного засобу ймовірно перебувала третя особа.

Зазначені обставини свідчать про наявність суперечності в поясненнях ОСОБА_1 з приводу обставин інкримінованого йому правопорушення, що дає суду підстави для висновку про приховування останнім об`єктивних обставин розглядуваної події.

Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що пояснення свідка ОСОБА_3 були написані під диктовку працівника поліції, у даному конкретному випадку, немає безпосереднього значення на кваліфікацію його дій, оскільки свідок у своїх поясненнях не вказав на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 .

Крім того, з дослідженого судом відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції встановлено, що під час опрацювання розглядуваної події, поліцейським також було проведено щодо ОСОБА_1 розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В ході здійснення розгляду даної справи, ОСОБА_1 було повідомлено, що під час здійснення руху за кермом автомобіля AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 та при виконанні маневру повороту, ним не було увімкнено світловий покажчик повороту відповідного напряму. ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, забезпечено можливість реалізувати їх та за наслідками оцінки усіх обставин, патрульним прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідна постанова була оголошена останньому в повному обсязі, а також роз`яснено порядок її оскарження. Після цього, поліцейським вживалися заходи щодо вручення ОСОБА_1 вказаної постанови, проте ОСОБА_1 від отримання копії вказаної постанови відмовився.

В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що постанову за ч. 2 ст. 1222 КУпАП він на день розгляду даної справи судом не оскаржував, зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції не звертався.

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням обставин, які зафіксовані та відображені на відеозаписах із нагрудних відеореєстраторів поліцейських, суд оцінює критично заперечення ОСОБА_1 щодо факту керування ним 28.01.2024 року о 00:45, в м. Луцьку по вул. Виробнича, 34, транспортним засобом AUDI 100, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відтак, невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, який має ціллю уникнути відповідальності за вчинене.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота, а також спостерігається порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці.

Варто зауважити, що факт свого перебування 28.01.2024 року о 00:45, в м. Луцьку по вул. Виробнича, 34, в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в ході розгляду справи не заперечувався.

Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп`яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку,був зафіксований за допомогою технічного засобу відеозапису, що в повній мірі відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що інспектором поліції при складенні адміністративних матеріалів було порушено вимоги Інструкції.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене  ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Суд також враховує ту обставину, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

 Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області         С.М. Рудська