справа № 2-1933 /10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     22 березня  2010 року        Голосіївський  районний суд м. Києва

в складі головуючого судді – Чередніченко Н.П.

при секретарі –  Чичор Т.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення коштів за договором поруки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки недійсним, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

 У грудні 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених нею за договором поруки в період з листопада 2008 року по листопад 2009 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час шлюбу із відповідачем за допомогою «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву» на ім’я ОСОБА_2 було оформлено пільговий кредитний договір  на придбання квартири АДРЕСА_1. З 27 березня 2008 р. з моменту розірвання шлюбу, відповідач перестав виконувати свої кредитні зобов’язання, банк поставив питання про відібрання квартири, - тому позивачка змушена була укласти Договір поруки і понад рік виконує всі боргові зобов’язання за боржника ОСОБА_2 За період  дії договору поруки з 27 листопада 2008 року по 23 листопада 2009 року включно позивачкою було сплачено кошти у розмірі 15 000 дол. США. В судовому засіданні представником позивачки уточнено позов, та зазначено, що за вказаний період ОСОБА_1 було сплачено за договором поруки згідно довідки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 04/2779 від 24 листопада 2009 р. - 5 650 доларів США та  згідно квитанції №ОКЗІ84885 від 23.11.2009 року - 15 000доларів США . Просить суд стягнути в порядку регресу дані кошти із відповідача.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 представник позивачки ОСОБА_1 категорично заперечувала, посилаючись на відсутність підстав для визнання недійсним договору поруки.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_4 та публічне акціонерне товариство позовними вимогами  до  ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним.  «Райффайзен Банк Аваль» не повідомили його про укладення спірного договору поруки, чим порушили його права. Він кредитні зобов’язання з листопада 2009 року не виконував, оскільки вважав що вони будуть покриті за рахунок іпотечного майна – квртири №АДРЕСА_1. З цих підстав росить суд визнати договір поруки від 27 листопада 2008 р. недійсним.

Відповідач та його представник заперечували проти позову ОСОБА_4 у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги підтримали.  

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання слухати справу у відсутність їх представника. Просили суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, у позові ОСОБА_2 – відмовити. Оскільки при укладенні договору поруки було дотримано всіх вимог законодавства.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Судом встановлено, що 25 листопада 2005 року на ім’я ОСОБА_2 було укладено з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір № 014/7478/84/22101.

Відповідно до п.1.1 даного договору кредитор надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 59 500,00 доларів США. Термін повернення кредиту - 25 листопада 2015 р., процента ставка  за користування кредитом складає 12,5 % відсотки річних.

Відповідно до п. 2.1 даного договору кредитні кошти призначені для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.

25 листопада 2005 року на ім’я ОСОБА_2 було укладено з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Договір іпотеки, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 54,40 кв.м., житловою площею 29,80 кв.м., та складається із двох житлових кімнат.

27 листопада 2008 року між позивачкою ОСОБА_1 (колишнє прізвище ОСОБА_4.)  та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір поруки № 014/7478/84/22101/01.

Відповідно до п. 2.2 даного Договору поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання боржника, які виникають з умов кредитного договору, а саме: повернути кредит в розмірі, визначеному в п. 1.3 даного договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку в розмірі, строки, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору  в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.5.3 даного договору поручитель не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин.

Факт невиконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору підтверджується довідкою № 04/2740 від 22 жовтня 2009 р., виданою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з якої вбачається, що за ОСОБА_4 рахується заборгованість по кредитному договору № 014/7478/84/22101 від 25 листопада 2005 р. у розмірі: залишок заборгованості по тілу кредиту – 53 309,28 доларів США, прострочені відсотки – 1131,91 доларів США, пеня за відсотки – 124,52 долари США.

Відповідно до довідки № 04/2779 від 24 листопада 2009 р. позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог, за час дії кредитного договору   № 014/7478/84/22101 від 25 листопада 2005 р., нею було здійснено платежі за тілом кредиту та відсотками починаючи із 27 листопада 2008 р. по 23 листопада 2009 р.   у розмірі  42 035 (сорок дві тисячі тридцять п’ять) грн. 18 коп., зокрема, як вбачається із довідки нею було сплачено 27 листопада 2008 р. кошти у розмірі 546, 20 доларів США, що по курсу НБУ становило 3682,38 грн., 09 січня 2009 р. було сплачено кошти у розмірі 564,41 доларів США, що по курсу НБУ становило 4345,96 грн., 09 січня 2009 р. також було сплачено кошти у розмірі 546,20 доларів США, що по курсу НБУ становить 4205,74 грн., 12 лютого 2009 р. було сплачено кошти у розмірі  565,70 доларів США, що по курсу НБУ становило 4355,89 грн., 10 березня 2009 р., сплачено кошти у розмірі 4423,24 грн., 10 квітня 2009 р. було сплачено 3995,17 грн., 22 травня 2009 р. було сплачено кошти у розмірі 565,95 доларів США, що по курсу НБУ становить 4310,34 грн., 30 червня 2009 р. було сплачено кошти у розмірі 547,70 доларів США, що по курсу НБУ становить 4179,11 грн., 27 липня 2009 р. було сплачено кошти у розмірі 1113,65 доларів США, що по курсу НБУ становить 8537,35 грн. 23 листопада 2009 року згідно квитанції №ОКРІ84885 ОСОБА_1.(ОСОБА_4.) сплатила на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», отримувач ОСОБА_2 на погашення позики кошти у розмірі 119 850 гривень, що еквівалентно 15 000 доларів США. Таким чином, за період з листопада 2008 року по листопад 2009 року, вказаний у позовних вимогах ОСОБА_1, нею було сплачено згідно договору поруки коштів на загальну суму 161 885, 18  (сто шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п’ять ) гривень 18 копійок.

   Відповідно до ст. 544 ЦК України боржник який виконав солідарний обов’язок, має право на зворотню вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

       Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів, сплачених в порядку регресу за договором поруки є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

 Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду зустрічні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним договору поруки № 014/7478/84/22101/01 від 27 листопада 2008 року, укладеного  між ОСОБА_1 (колишнє прізвище ОСОБА_4.)  та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».  

        Стаття 203 ЦК України зазначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

      Порука - це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручалася, тобто поручитель.  Крім того, вказана норма передбачає можливість забезпечення виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, а також можливість залучення у якості поручителя як однієї особи, так і кількох осіб.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що оспорюваний договір поруки укладений між відповідачами, повністю відповідає вимогам ст. 553 ЦК України.

Спірний договір поруки був укладений відповідачами у письмовій формі, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 547 ЦК України.

При укладанні спірного договору поруки відповідачка, відповідно до вимог ст.ст. 91, 92 ЦК України, мала повну цивільну правоздатність та дієздатність, що підтверджується матеріалами справи.  Укладаючи договір поруки, ОСОБА_1 діяла на підставі особистого волевиявлення, а саме вона виявила бажання поручитись перед кредитором позивача ОСОБА_2 за виконання останнім вимог кредитора та уклала договір поруки з публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», а останній прийняв пропозицію та погодився на укладення вказаного договору

 Ствердження позивача ОСОБА_2 про те, що вказаний договір поруки був неправомірно укладений після підписання кредитного договору та про що його не було повідомлено, - є необгрунтованим, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука діє до припинення забезпеченого нею зобов'язання.  Таким чином, діюче законодавство України не містить обмежень щодо дати укладення спірного договору відповідачами та вибору ними контрагентів за цим договором, встановлюючи   обмеження лише щодо строку дії цього договору поруки.

Відповідачем не оспорювався той факт, що з 27 листопада 2008 року по 23 листопада 2009 року він свої зобов’язання за кредитним договором позики не виконував, його оплату здійснювала ОСОБА_1

Суду не надано жодних доказів відповідачем ОСОБА_2 які б свідчили б про недійсність договору поруки № 014/7478/84/22101/01, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Райффайзенбанк Аваль» .  

   В ідповідно до п. 7 Постанови  Пленуму Верховного суду України № 9 «Про судову практику про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 р.    правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.  Оскільки судом не встановлено підстав недійсності оспорюваного договору поруки, у зустрічному позові ОСОБА_2 слід відмовити.

     На підставі викладеного та керуючись ст. 203, 215, 526, 553, 554, 544, Цивільного кодексу України, ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України суд, -    

                                              в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

 Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі кошти у розмірі 161 885, 18  (сто шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п’ять ) гривень 18 копійок та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120  (сто двадцять) грн.

Стягнути із ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1619  (одна тисяча шістсот девятнадцять) гривень на користь держави.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки.

                Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: