ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. Справа№ 910/12472/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 15.01.2020

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Автокапітал"

за скаргою Приватного акціонерного товариства "Автокапітал"

на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019

у справі № 910/12472/18 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Приватного акціонерного товариства "Автокапітал"

про стягнення 2 539 727,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 закрито провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України в частині:

- визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо відкриття виконавчого провадження № 59229166;

- визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про відкриття виконавчого провадження № 59229166 від 28.05.2019;

- визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт майна боржника № 59229166 від 28.05.2019;

- визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт коштів боржника № 59229166 від 29.05.2019.

Закрито провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" в частині визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника основної винагороди № 59229166 від 28.05.2019 та визнання неправомірною і скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59229166 від 30.05.2019 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Закриваючи провадження щодо оскарження дій та рішень приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. стосовно відкриття виконавчого провадження № 59229166, арешту майна та коштів боржника, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору щодо розгляду скарги в означеній частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України.

Стосовно скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" в частині визнання неправомірної та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника основної винагороди № 59229166 від 28.05.2019 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59229166 від 30.05.2019, суд вказав, що вказана скарга не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та повинна бути закрита на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Автокапітал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 повністю та прийняти нове рішення про задоволення скарги.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що наказ від 15.02.2019 у справі № 910/12472/18 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки був виданий на підставі рішення, яке на дату складання тексту наказу та його підписання не набрало законної сили та було оскаржене ПАТ "Автокапітал" в апеляційному порядку.

На думку скаржника, рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 набрало законної сили 29.05.2019, оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду проголошена 28.05.2019. У зв`язку з чим, апелянт вважає, що виконання наказу від 15.02.2019 не могло бути здійснено 28.05.2019. Скаржник стверджує, що станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59229166, а саме 28.05.2019, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. не знав та не міг знати про зміст ухваленої постанови від 28.05.2019 та чи набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019, на виконання якого 15.02.2019 видано судовий наказ.

Апелянт наголошує, що довіреність №1666/18 від 30.11.2018, що видана на ім`я Білоконь І.В. не уповноважує її представляти інтереси Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" під час пред`явлення виконавчого документа на виконання приватному виконавцю.

Скаржник звертає увагу, що приватний виконавець Телявський А.М., накладаючи арешт 28.05.2019 на майно та 29.05.2019 на рахунки боржника, не пересвідчився про отримання боржником копії постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження, не встановив необхідність застосування примусових заходів та їх співмірність.

Приватне акціонерне товариство "Автокапітал" вказує, що рахунки боржника стали відомі стягувачу і приватному виконавцю незаконним шляхом, а тому не могли бути використані у даному провадженні без належного встановлення реквізитів безпосередньо приватним виконавцем у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Апелянт зазначає, що наказ від 15.02.2019 та постанови приватного виконавця Телявського А.М. у виконавчому провадженні №59229166 порушують права ПАТ "Автокапітал", оскільки ПАТ "Автокапітал" було позбавлене можливості добровільно виконати рішення суду у справі №910/12472/18. Також, приватним виконавцем неправомірно накладено арешт на активи та здійснене стягнення додаткових грошових сум витрат, а саме основну винагороду у розмірі 10 % від суми стягнення за виконавчим документом та втрати на здійснення виконавчого провадження.

Узагальнені доводи відзиву приватного виконавця Телявського А.М. на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, приватний виконавець Телявський А.М. у своєму відзиві, наданому до суду 26.11.2019, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без його порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін.

Приватний виконавець Телявський А.М. зазначає, що заяву про відкриття виконавчого провадженння з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12472/18 від 15.02.2019 стягувач подав 28.05.2019. Тобто, на момент відкриття виконавчого провадження рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 було поновлено в дії. Також, наголошує, що не було обгрунтованих підстав для відмови у прийнятті виконавчого документу до виконання, оскільки стягувачем було надано для огляду оригінал довіреності з достатнім обсягом повноважень, якою Білоконь І.В. уповноважено представляти стягувача у відносинах з приватними виконавцями.

Приватний виконавець Телявський А.М. звертає увагу, що Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIІІ від 02.06.2016 не зобов`язує виконавця оцінювати можливість боржника добровільного виконання рішення суду перед його примусовим виконанням та встановлювати отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника.

Крім того, приватний виконавець Телявський А.М. вказує, що 29.05.2019, у день надходження заяви, виніс постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунки, що були зазначені в заяві стягувача.

Також, вказав, що оскаржуючи постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 29.05.2019, апелянт повинен звертатись до суду у порядку встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Узагальнені доводи відзиву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на апеляційну скаргу

29.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач вказує, що твердження апелянта про те, що в наказі є неточності та помилки не заслуговує на увагу, оскільки апеляційна скарга була подана із пропуском строку на апеляційне оскарження та станом на дату виготовлення наказу 15.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 набрало законної сили.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" зазначає, що статтею 284 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Стягувач стверджує, що заперечення апелянта про позбавлення його права на добровільне виконання рішення суду не заслуговує на увагу, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404 не передбачає строку для добровільного виконання рішення.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" наголошує, що довіреність №1666/18 від 30.11.2018 не містить застережень щодо обмеження повноважень Білоконь І.В. на пред`явлення виконавчого документа на виконання приватному виконавцю. Крім того, при поданні судового наказу до виконання приватному виконавцю було пред`явлено оригінал довіреності від 28.05.2019, якою передбачено, що Білоконь І.В. має право представляти інтереси Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" у приватних виконавців, у випадках визначених Законом України "Про виконавче провадження", брати участь у виконавчому провадженні з усіма повноваженнями, що надані Законом України "Про виконавче провадження" учаснику виконавчого провадження. Також, на адресу апелянта та приватного виконавця було направлено лист- схвалення повноважень, яким Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (до 20.06.2019 АТ «СК«АХА Страхування») підтверджувало повноваження Білоконь І.В. на представницво інтересів у приватного виконавця з правом подачі судового наказу № 910/12472/18 від 15.02.2019 до виконання згідно довіреності № 1666/18 від 30.11.2018.

Стягувач зазначає, що Господарським судом міста Києва правомірно закрито провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки оскарження постанов приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Узагальнені доводи письмових пояснень Приватного акціонерного товариства "Автокапітал"

Представником апелянта у судовому засіданні 15.01.2020 подано письмові пояснення, в яких зазначено, що на момент відкриття виконавчого провадження №59229166 (28.05.2019) та фактичного виконання рішення суду (30.05.2019), іншої довіреності на Білоконь І.В. від ПРАТ «Страхова компанія «АРКС», крім довіреності №1666/18 від 30.11.18, не існувало. Відтак, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М., були відсутні всі законні підстави для прийняття виконавчого документу до виконання від Білоконь І.В., як представника інтересів стягувача - ПАТ "Страхова компанія "АРКС" перед приватним виконавцем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справу № 910/12472/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 та призначено справу до розгляду на 02.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 та оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 16.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" до 23.12.2019.

23.12.2019 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. надав до суду копію матеріалів виконавчого провадження №59229166, які були залучені до матеріалів справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 прийнято справу №910/12472/18 до провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В. та оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 15.01.2020.

Позиції учасників справи

Представники апелянта у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати повністю та скаргу на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. задовольнити повністю.

Представник стягувача у судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (попередня назва Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" про стягнення матеріальних збитків в розмірі 2 539 727,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/12472/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 2 539 727 грн. 40 коп. - матеріальних збитків.

15.02.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/12472/18 видано наказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/12472/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.07.2019 рішення Господарського суду міста Києва 22.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

10.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва (канцелярію) Приватне акціонерне товариство "Автокапітал" подало скаргу на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у справі № 910/12472/18. У поданій скарзі боржник просив суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо відкриття виконавчого провадження № 59229166;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про відкриття виконавчого провадження № 59229166 від 28.05.2019;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт майна боржника № 59229166 від 28.05.2019;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт коштів боржника № 59229166 від 29.05.2019;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника основної винагороди № 59229166 від 28.05.2019;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59229166 від 30.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 закрито провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України в частині: визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо відкриття виконавчого провадження № 59229166; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про відкриття виконавчого провадження № 59229166 від 28.05.2019; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт майна боржника № 59229166 від 28.05.2019; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт коштів боржника № 59229166 від 29.05.2019.

Закрито провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" в частині визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника основної винагороди № 59229166 від 28.05.2019 та визнання неправомірною і скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59229166 від 30.05.2019 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За умовами пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

28.05.2019 стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. із заявою про відкриття виконавчого провадження.

28.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59229166 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2019. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Крім того, постановлено стягнути з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі та порядку, встановленому статтею 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

28.05.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. № 59229166 накладено арешт на все майно, що належить Приватному акціонерному товариству "Автокапітал" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 2 835 605, 54 грн.

29.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. винесено постанову № 59229166 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ПАТ "Автокапітал" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 2 835 605, 54 грн.

30.05.2019 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти для погашення заборгованість за виконавчим документом та основної винагороди приватного виконавця у повному обсяці.

31.05.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. № 59229166 закінчено виконавче провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/12472/18 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись із рішеннями приватного виконавця ПАТ «Автокапітал» звернулось до суду із скаргою на неправомірність його дій.

Так, відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю держаного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги або визнає її обґрунтованою та зобов`язує усунути порушення (стаття 343 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, судом першої інстанції, всупереч вказаним нормам, було закрито провадження у справі за відсутності предмета спору. Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що боржником оскаржуються дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо відкриття виконавчого провадження № 59229166, арешту майна та коштів боржника, проте на момент прийняття до розгляду скарги судом, предмет спору у зазначеній частині є відсутній.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про закриття провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України у вказаній вище частині, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На переконання колегії суддів, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції фактично відмовив боржнику у захисті його прав та охоронюваних законом інтересів у спосіб, передбачений статтями 339-343 Господарського процесуального кодексу України, які скаржник вважає порушені діями приватного виконавця.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково закрив провадження в справі у вказаній частині скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М.

Відтак, враховуючи особливості та порядок розгляду даних категорій скарг, який передбачений розділом VI ГПК України, суд апеляційної інстанції розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М., встановив наступне.

Так, звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М., скаржник вказав, що наказ від 15.02.2019 у справі № 910/12472/18 не відповідає вимогам чинного законодавства, приватним виконавцем неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у представника стягувача не було належних повноважень для пред`явлення наказу до виконання, скаржник був позбавлений можливості виконати рішення суду добровільно, а також незаконним шляхом були отримані рахунки у банківських установах товариства.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження №59229166, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів встановила про відсутність підстав для скасування та визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо відкриття виконавчого провадження № 59229166; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про відкриття виконавчого провадження № 59229166 від 28.05.2019; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт майна боржника № 59229166 від 28.05.2019; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт коштів боржника № 59229166 від 29.05.2019, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ від 15.02.2019 був виданий на підставі рішення, яке на дату складання тексту наказу та його підписання набрало законної сили, оскільки з інфомарції з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що днем набрання законної сили рішення є 15.02.2019. Отже, станом на дату виготовлення наказу від 15.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 набрало законної сили.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що приватний виконавець неправомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження 28.05.2019, оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду проголошена 28.05.2019, тому рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 набрало законної сили 29.05.2019, колегія суддів вважає безпідставним.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 набрало законної сили з дня прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду, а саме 28.05.2019.

Крім того, частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення стягувача із заявою до приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження в день набрання рішенням законної сили не є підставою для повернення виконавчого документа відповідно до частини 4 статті 4 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.12.2019 у справі №905/584/19.

Доводи апелянта, що довіреність №1666/18 від 30.11.2018 видана на ім`я Білоконь І.В. не уповноважує її представляти інтереси ПАТ "Страхова компанія "АРКС" під час пред`явлення виконавчого документа на виконання приватному виконавцю, колегія суддів не приймає до уваги та зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження №59229166 наявна довіреність №1666/18 від 30.11.2018, в якій вказано, що АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" уповноважує Білоконь Інну Вікторівну, зокрема, представляти інтереси в органах державної виконавчої служби з правом подачі виконавчого листа до виконання.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження №59229166 наявна довіреність від 28.05.2019, якою передбачено, що Білоконь І.В. має право представляти інтереси ПАТ "Страхова компанія "АРКС" у приватних виконавців, у випадках визначених Законом України "Про виконавче провадження", брати участь у виконавчому провадженні з усіма повноваженнями, що надані Законом України "Про виконавче провадження" учаснику виконавчого провадження.

Щодо тверджень скаржника в апеляційній скарзі, що ПАТ "Автокапітал" було позбавлено можливості добровільно виконати рішення суду у справі №910/12472/18, оскільки приватний виконавець Телявський А.М., накладаючи арешт 28.05.2019 на майно та 29.05.2019 на рахунки боржника, не пересвідчився про отримання боржником копії постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження, не встановив необхідність застосування примусових заходів та їх співмірність, суд апеляційної інстанції вказує наступне.

За умовами пункту 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Отже, положення статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає строк для добровільного виконання рішення суду боржником, а навпаки, зобов`язує приступити до його примусового виконання одразу після відкриття виконавчого провадження.

Крім того, Закон України «Про виконавче провадження» не зобов`язує виконавця оцінювати можливість боржника добровільного виконання рішення суду перед його примусовим виконанням та встановлювати отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника.

Суд апеляційної інстанції також визнає безпідставними доводи скаржника про те, що рахунки боржника стали відомі стягувачу і приватному виконавцю незаконним шляхом, виходячи з наступного.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 29.05.2019 на адресу приватного виконавця від стягувача надійшла заява про накладення арешту на грошові кошти, в якій були зазначені рахунки боржника, що відомі стягувачу.

Представник стягувача у судових засіданнях вказував, що інформація про рахунки боржника відомі стягувачу з інформації наявній на офіційному сайті ПАТ "Автокапітал".

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частинами 2, 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, крім того, Законом України "Про виконавче провадження" не обмежено право приватного виконавця накладати арешт на рахунки боржника, які були повідомлені стягувачем.

Усі інші доводи та міркування сторін, викладені у заявах по суті спору, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скарга Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. в частині: визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо відкриття виконавчого провадження № 59229166; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про відкриття виконавчого провадження № 59229166 від 28.05.2019; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт майна боржника № 59229166 від 28.05.2019; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про арешт коштів боржника № 59229166 від 29.05.2019 - не підлягає задоволенню.

Отже, пункт 1 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 слід скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у виконавчому провадженні №59229166.

Щодо вимог скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. в частині визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника основної винагороди №59229166 від 28.05.2019, визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59229166 від 30.05.2019, суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Частинами 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц (провадження №14-166цс18).

Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, оскільки оскарження постанов приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, скарга Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" в частині визнання неправомірною та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. про стягнення з боржника основної винагороди № 59229166 від 28.05.2019 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59229166 від 30.05.2019 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що провадження у справі в означеній частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд роз`яснює, що питання вирішення будь-яких спорів, пов`язаних з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу чинним законодавством віднесено до юрисдикції адміністративних судів України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 підлягає частковому задоволенню. Пункт 1 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 слід скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у виконавчому провадженні №59229166. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 задовольнити частково.

2. Пункт 1 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12472/18 скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у виконавчому провадженні №59229166.

3. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі №910/12472/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.01.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім