Справа № 2-1369
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 березня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до СП «Партнер»
про зобов*язання передати свідоцтво про право власності на автогараж, усунення
перешкод в користуванні автогаражем та відшкодування моральної шкоди, -
Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов*язати СП «Партнер» не чинити перешкоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженцю Київської області, що мешкає в АДРЕСА_1, у користуванні автогаражем №49 автогаражного комплексу СП «Партнер» на ділянці №19, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2
У решті позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа № 2-1369
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 березня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до СП «Партнер»
про зобов*язання видати свідоцтво про право власності на автогараж, усунення
перешкод в користуванні автогаражем та відшкодування моральної шкоди, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СП «Партнер» та з врахуванням уточнених в судовому засіданні позовних вимог просив зобов*язати відповідача видати йому свідоцтво про право власності на автогараж №49 колективного автогаражного комплексу №19 СП «Партнер», розташованого по АДРЕСА_2, зобов*язати відповідача не чинити йому перешкод в користуванні вказаним автогаражем та відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 10 000 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у відповідності до інвестиційного контракту №10 про інвестування автогаража автогаражного комплексу на ділянці №19 житлового масиву Біличі від 14.05.1999р. він в повному розмірі, а саме: в сумі 14 000 грн., сплатив вартість об*єкта інвестування, але відповідач в порушення умов інвестиційного контракту не видає йому свідоцтво про право власності на автогараж, чинить йому перешкоди в користуванні автогаражем, чим також спричиняє йому моральні страждання і переживання. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 331, 386, 525, 526, 1209 ЦК України.
В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, на порушення відповідачем умов інвестиційного договору і спричинення йому моральної шкоди.
Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, а також на те, що відповідач вчиняє усі необхідні дії для вирішення питання щодо отримання інвесторами права власності на побудовані ними автогаражі, але на даний час питання щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для мети автогаражного будівництва знаходиться на стадії розгляду в Київській міській державній адміністрації.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПС «Партнер» діє на підставі статуту, зареєстрованого за №190 01.11.1996р. в Ленінградській районній державній адміністрації (а.с. 41-48 – копія статуту).
14.05.1999р. ОСОБА_1 уклав з СП «Партнер» інвестиційний контракт №10 про інвестування автогаража автогаражного комплексу на ділянці №19 житлового масиву Біличі (а.с. 9 – копія інвестиційного контракту), згідно якого сплатив вартість об*єкта інвестування в повному розмірі, а саме: в сумі 14 000 грн., що стверджується квитанціями (а.с. 8 – копії квитанцій) і актом прийому-передачі автогаража №49 на ділянці №19 від 05.02.2004р. (а.с. 5 – копія акта).
Приймаючи до уваги, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов*язання згідно інвестиційного контракту та оплатив вартість об*єкта інвестування, у зв*язку з чим позивач на підставі частини 3 ст.331 ЦК України є власниками будівельних матеріалів, що використовувались при будівництві автогаража, у зв*язку з чим має право користуватися об*єктом інвестування, а тому позовні вимоги в частині усунення позивачу перешкод в користуванні автогаражем №49 є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Вирішуючи дану позовну вимогу, суд визнає позивача власником лише будівельних матеріалів автогаража, оскільки даний об*єкт нерухомості не введений в експлуатацію і не зареєстрований у встановленому законом порядку, у зв*язку з чим не може мати на даний час статус об*єкта нерухомого майна.
Що стосується позовної вимоги про зобов*язання відповідача видати позивачу свідоцтво про право власності на проінвестований ним автогараж №49 на земельній ділянці №19 в СП «Партнер» по АДРЕСА_2, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, оскільки питання видачі правовстановлюючого документа, в даному випадку – свідоцтва про право власності на нерухоме майно, не відноситься до компетенції відповідача.
Крім цього, як пояснив представник СП «Партнер», питання щодо відведення ділянки №19, що розташована по АДРЕСА_2, знаходиться на стадії вирішення, рішення про відведення вказаної вище земельної ділянки під будівництво автогаражного комплексу Київською міською Радою народних депутатів не приймалось, у зв*язку з чим не існують і акт введення об*єкта в експлуатацію та акт приймання-передачі проінвестованих об*єктів.
Такі пояснення представника відповідача стверджуються листуванням СП «Партнер» з відповідними державними органами з приводу цільового землеведведення (а.с. 27, 28-30, 31-34, 40 – копія листів), актом передачі функцій замовника та обсягів незавершеного будівництва на автогаражі на 80 машино-місць на ділянці №19 в 16 мікрорайоні житлового масиву Біличі (а.с. 35 – копія акта), розпорядженням Управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації №3 від 23.07.1999р. «Про затвердження робочого проекту напівпідземних гаражів у житловому масиві Біличі, 16 мікрорайон, ділянка №19» (а.с. 36 – копія розпорядження), рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №587 від 17.04.1972р. «Про відведення земельної ділянки управлінню капітального будівництва міськвиконкому під житлове і культурно-побутове будівництво» (а.с. 37 – копія рішення), а також проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки СП «Партнер» для експлуатації та обслуговування існуючих автогаражів на АДРЕСА_2 в Святошинському районів м.Києва (а.с. 49-111 – копія проекту з відповідними матеріалами), який знаходиться на стадії вирішення.
Таким чином, оскільки на час розгляду даної справи, цільове землевідведення ділянки №19 по АДРЕСА_2 для автогаражного комплексу не оформлено у встановленому законодавством порядку, відповідне рішення Київської міської Ради народних депутатів не прийнято, акт Держанвої технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об*єкта відсутній, а тому правові підстави для видачі позивачу відповідних документів для оформлення права власності на автогараж, на даний час відсутні.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Так, правовідносини між ОСОБА_1 і СП «Партнер» є договірними, а при наявності таких правовідносин, право відшкодування моральної шкоди у сторін виникає, якщо таке відшкодування передбачено договором між ними.
Як вбачається з інвестиційного контракту, укладеного позивачем і відповідачем, цим контрактом відшкодування моральної шкоди не передбачено.
Крім цього, позивачем не надано достовірних і належних доказів про спричинення йому моральних страждань і переживань або інших втрат немайнового характеру, які могли б бути правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги у цій частині також задоволенню не підлягають.
Стаття 1209 ЦК України, яка визначає підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, до даних правовідносин застосуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 331, 375 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов*язати СП «Партнер» не чинити перешкоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженцю Київської області, що мешкає в АДРЕСА_1, у користуванні автогаражем №49 автогаражного комплексу СП «Партнер» на ділянці №19, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2
У решті позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: