ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5759/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - 1- Саннікова С.Г.,

- 2 - не з`явився,

- 3 - Савицького В.М.,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Щербаков С.О.)

від 13.08.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Мальченко А.О., судді - Дикунська С.Я., Жук Г.А.)

від 23.10.2019,

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Томас"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3: Компанія LAPISTO LIMITED

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників,

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Фірма Томас» про визнання недійсним правочину, за яким Компанія LAPISTO LIMITED здійснила відчуження часток на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витребування з чужого незаконного володіння частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма Томас», зобов`язання ТОВ «Фірма Томас» відновити становище, яке існувало до прийняття рішення, згідно якого було внесено зміни до складу учасників товариства та припинено участь ОСОБА_1 у товаристві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2017, у задоволені позову відмовлено.

08.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив суд:

1) переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суд міста Києва від 18.01.2016 у частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013; визнання недійсними та скасування змін до установчих документів ТОВ «Фірма Томас», внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства від 29.04.2013;

2) скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у частині: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013; визнання недійсними та скасування змін до установчих документів ТОВ «Фірма Томас» та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник як на підставу для перегляду рішення Господарського суд міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/5759/15-г за нововиявленими обставинами, посилався на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У вказаній заяві ОСОБА_1 також просив суд поновити йому строк для звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами відмовлено, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у вищевказаній справі за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що, оскільки представник ОСОБА_1 був присутній при проголошенні ухвали Шеченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18, то позивач (заявник) з 20.07.2018 був обізнаний про існування такої ухвали, а тому можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника та мала суб`єктивний характер. За таких обставин клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви є необґрунтованим та безпідставним, а відтак, правові підстави для поновлення пропущеного строку для подачі такої заяви відсутні, у зв`язку з чим його заява залишена без розгляду.

ОСОБА_1 у листопаді 2019 року подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення, поновити йому строк для звернення з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 за нововиявленими обставинами, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що про існування ухвали Шеченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка є підставою для перегляду рішення суду від 18.01.2016 за нововиявленими обставинами, позивач дізнався лише 06.08.2019 після ознайомлення його адвоката з матеріалами справи №761/21521/18, оскільки до, під час та після прийняття вказаної ухвали ОСОБА_1 був відсутній на території України та зазначена ухвала суду не була йому надіслана. Суди дійшли безпідставного висновку про необґрунтованість клопотання заявника про відновлення пропущеного процесуального строку.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вважає постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 було відомо про прийняття ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18, оскільки його представник - адвокат Пагер С.М. був присутній у судовому засіданні 20.07.2018 у справі №761/21521/18 та надав суду для огляду нотаріально завірену копію заяви потерпілого ОСОБА_1 про відсутність заперечень останнього про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього. Також, підтвердженням того, що ОСОБА_1 було відомо про прийняття ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 є матеріали справ № 910/8091/17 та № 910/2524/18, в яких ОСОБА_1 приймає участь і подавав процесуальні документи до суду з посиланнями на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі (п. 2 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили.

З огляду на те, що підставами для перегляду рішення Господарського суд міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/5759/15-г за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначав факти встановлені в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18, 30-денний процесуальний строк на звернення із заявою про перегляд рішення від 18.01.2016 за нововиявленими обставинами сплив у серпні 2018 року (з врахуванням дати набрання ухвалою законної сили).

Проте, позивач звернувся із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами тільки 08.08.2019, тобто з пропуском встановленого законом строку, подавши клопотання про поновлення пропущеного строку.

Пунктом 6 частини 3 статті 322 ГПК України передбачено, що у разі пропуску строку на подання заяви, до цієї заяви додається клопотання про його поновлення.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем існування обставин, які об`єктивно заважали йому звернутися до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами протягом 30 днів з дня набрання законної сили ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18.

Судами встановлено, що представник позивача (потерпілого у кримінальному провадженні) - ОСОБА_5 був присутній у судовому засіданні 20.07.2018 у справі №761/21521/18 та надав суду для огляду нотаріально завірену копію заяви потерпілого ОСОБА_1 щодо відсутності заперечень останнього про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього, а також надавав пояснення, що потерпілому ОСОБА_1 роз`яснено підставу для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, позивач (заявник) був обізнаний про існування такої ухвали.

Підсумовуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що викладені у клопотанні обставини, які скаржник помилково вважає поважними причинами пропуску встановленого процесуального строку, мають суто суб`єктивний характер і переконливо свідчать про те, що своєчасне подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залежало виключно від волевиявлення позивача, що в свою чергу, вказує на правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в поновленні 30-денного процесуального строку на подання відповідної заяви.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на перебування ОСОБА_1 за кордоном та неотримання ним ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18 як на поважні причину пропуску строку подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з огляду на встановлену судами попередніх інстанцій обізнаність ОСОБА_1 про прийняття ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): «Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та ухвала першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі за № 910/5759/15-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

О. Кролевець