Справа № 1-66
2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді- А.М.ПЕДЕНКО
при секретарі- К. М.Ігнатушиній
з участю прокурора- М.В.Білошицького
захисників- ОСОБА_4 , ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому суовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта
середньо-спеціальна, не одруженого , працюючого ТОВ «Перун»
проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого ,-
у вчиненні ,передбаченного ст. 286 ч. 1 КК України,суд-
в с т а н о в и в :
Підсудний вчинив злочин при наступних обставинах.
20.12.2008 року , приблизно о 22 г. 37хв. , підсудний ОСОБА_6 , керуючи засобом підвищеної небезпеки , а саме технічно справним автомобілем « Фольгсваген Каді» , державний № НОМЕР_1 , рухався в темний час доби по засніженій проїздній частині Великої кільцевої дороги в м. Києві ,що мала 4 смуги для руху транспортних засобів в його напрямку руху, з боку Жулянського шляхопроводу у напрямку вул.Крейсера Аврори.
Під час руху водій ОСОБА_6 грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3 , 1.5 , 2.3 б, 2.10. а. б.г. д, е , 10.1, 12.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 року ,проявив неуважність до дорожньої обстановки ,не врахувавши дорожні умови , рухаючись в другій смузі по Великій Кільцевій дорозі навпроти будинку № 8 в м. Києві , на ділянці дороги з необмеженою оглядовістю , не переконався, що це безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, намагаючись випередити транспортний засіб що рухався попереду його , почав виконувати маневр перестроювання в крайню праву смугу попутного напрямку руху .
Водій ОСОБА_6 змінив свій рух і знаходячись в крайній правій смузі свого напрямку руху, здійснив наїзд на пішехода ОСОБА_5
Внаслідок чого потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а підсудний не виконавши всіх можливих та необхідних вимог правил дорожнього руху України , з місця дорожньо-транспортної пригоди поїхав.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 384\Е від 10.03.2009 р. при вивченні медичних документів на ім»я ОСОБА_5, встановлено ,що на момент звернення за медичною допомогою 20.12.2008 року об 23 г. 10 хв. у нього мали місце наступні тілесні ушкодження: ссадна пальців кисті, закритий перелом правої малогомілкової кістки.
Вказані ушкодження спричинені тупими предметами , могли утворитись 20.12.2008 року в результаті ДТП і перелом правої малогомілкової кістки відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості ( за критерієм тривалості розладу здоров»я) .
Порушення вимог ПДР водієм ОСОБА_6 ,який згідно п 1.3. ПДР був забов»язаний знати і неухильно виконувати правила дорожнього руху, було в наступному :
п.1. 5 - своїми діями він як учасник дорожнього руху створив небезпеку для руху, що загрожувала життю та здоров»ю громадян, спричинив матеріальні збитки ;
п. 2.3. б - не був уважним ,не слідкував за дорожньою обстановкою і не своєчасно відповідно реагував на її зміни ;
п.2.10 а. - будучи причетним до дорожньо-траспортної пригоди не залишився на місці пригоди ,
п.2.10. б.- не увімкнув аварійну сигналізацію і не встановив знак аварійної зупинки ,
п. 2.10. в.- перемістив транспортний засіб ,що мав причетність до пригоди ;
п.2.10.г.- не вжив всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги і не викликав карету швидкої допомоги ,
п.2.10.д.- не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників міліції,
п.2.10. е. – не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди ,
п. 10.1 – перед початком перестроювання та зміною напрямку руху не переконався , що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху (пішеходам),
п. 12.1. – при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки ,щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним ;
п.12.3 - при виникненні небезпеки для руху(пешехода) , яку він об»єктивно спроможний був виявити ,своєчасно не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу ,або безпечного для інших учасників руху об»їздів перешкоди .
Таким чином порушення підсудним ОСОБА_6 вищевказаннних пунктів ПДР знаходиться в прямому причинному зв»язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.
Допитанний в судовому засіданні підсудний свою вину не визнав.
Пояснив в суді , що дійсно 20.12.2008 року біля 22 г. 30 хв. керував автомобілем «Фольксваген Каді» , д.н. НОМЕР_1 і рухався по Великій Кільцевій дорозі зі швидкістю не більше 60 кмг. Дорога була засніжена і проїзна частина дороги була волога.
Він рухався в другій смузі дороги ,а перед ним рухався автомобіль –таксі , який став різко гальмувати .
Для того ,щоб уникнути зіткнення, він також став гальмувати і різко перестроївся в праву крайню смугу руху.
Однак на відстані 4-5 метрів перед машиною побачив чоловіка , який вибіг на дорогу , тримаючи в руках букети квітів та сумки.
Він став зупиняти автомобіль, але оскільки покриття дороги було слизьким ,то автомобіль протягнуло ще декілька метрів. Але він вважає ,що зіткнення з пішеходом не сталось , він зупинився прямо перед потерпілим ,який витягнув вперед руки та впирався об капот його автомобіля.
Раніше незнайомий йому ОСОБА_5 став кричати ,підбіг до дверей зі сторони водія та став погрожувати йому.
Потім став казати,що йому потрібно до лікарні ,нібито у нього заболіла нога і він запропонував потерпілому його відвезти.
Свою вину він бачить тільки в тому , що залишив місце ДТП , але вважає ,що потерпілий порушив правила дорожнього руху , бо вибіг на проїздну частину , в той же час стверджує ,що зіткнення не відбулось і він не вбачає своєї вини у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому.
Не дивлячись на таке відношення підсудного до вчиненого , суд приходить до висновку ,що його винність знайшла своє підтвердження зібранними по справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_5 в суді пояснив ,що 20.12.2008 року біля 22 г. 15 хв. він разом зі своєю знайомою ОСОБА_8 вийшли з кафе «Біг Стріт», що знаходиться на Великій Кільцевій дорозі . Він стояв в першій смузі руху і намагався зупинити автомобіль –таксі.
Інтенсивність руху була середня, але по першій полосі руху ,де він знаходився автомобілі не їхали , бо там лежав сніг ,який заважав руху.
В другій смузі руху він побачив автомобіль –таксі і підняв руху ,щоб його зупинити, в цей час він побачив ,що в правий ряд різко перестроївся автомобіль «Фольксваген Каді» і помітивши його ,став гальмувати. Побачивши ,що контакту з автомобілем, який на нього насувався не вдасться уникнути , витягнув вперед руки , але при цьому отримав правою стороною автомобіля в районі фари удар по нозі і одразу відчув біль. Від удару він відлетів на декілька метрів та впав на спину.
Коли він піднявся, то підсудний ,який перебував за кермом цього автомобіля запропонував відвезти його до лікарні , що він і зробив .
В травмпункті лікарні № 10 йому одразу поставили діагноз перелом гомілкової кістки.
Однак підсудний не дочекавшись , поїхав і тільки тому що він запам»ятав номер автомобіля , в подальшому був затриманий підсудний .
Цивільний позов потерпілим був заявлений в ході досудового слідства на суму 10 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди .
Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила , що 20 грудня 2008 року у вечірній час вона перебувала разом зі своїм хлопцем ОСОБА_5 в кафе «Біг Стріт», що розташоване на Великій кільцевій дорозі.
Після 22 години вийшли з кафе , щоб повернутись додому . Для цього ОСОБА_5 став зупиняти автомобіль таксі , при цьому перебуваючи на узбіччі дороги ,яке було засніжена.
Однак довго автомобілі не зупинялись і тоді ОСОБА_5 перейшов до краю першої полоси дороги , яка вела до ресторану і тому не заважав руху автомобілів.
В цей момент вона розмовляла по мобільному телефону і не дивилась в бік дороги дороги , але раптово почула звук гальмів машини і повернувшись побачила, що до ОСОБА_5 наближається мікроавтобус білого кольору.
Цей автомобіль наїхав на ОСОБА_5 , від чого той відлетів на декілька метрів та впав на спину. Водій автомобіля ОСОБА_9 , який збив потерпілого , довго не виходив з автомобіля , а потім став просити не викликати працівників міліції, запропонувавши відвезти їх до травмпункту.
Підсудний ОСОБА_6 відвіз їх до лікарні № 10, але одразу ж поїхав ,не залишивши своїх даних і не поцікавившись результати огляду потерпілого лікарями .
В трампункті встановили ,що у ОСОБА_5 перелом кістки правої ноги .
Свідок ОСОБА_10 пояснив в суді ,що він є інспектором по оформленню ДТП УДАІ в м. Києві . В зв»язку з отриманим повідомленням травмапункту про наявність у людини травми внаслідок ДТП , він біля 23 години 20.12.2008 року виїхав за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 і опитав його.
Останній повідомив ,що його збив автомобіль марки «Фольксваген» білого кольору біля кафе на Великій кільцевій дорозі та повідомив прикмети та номер автомобіля.
В результаті пошуку було встановлено ,що автомобіль є «Фольксваген Каді» д.н.з. НОМЕР_1 і керував ним ОСОБА_6
Також на наступний день він виїздив на місце ДТП , де склав протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схему ДТП.
Місце зіткнення було складено зі слів потерпілого ,а підсудний повинен був діяти у відповідності до ПДР України і залишатись на місці пригоди до приїзду працівників міліції і тоді можливо було б враховувати всі обставини ,тому тільки з вини водія не були збережені сліди пригоди.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП 21.12.2008 року працівником ДАІ була оглянута ділянка місцевості на Великій Кільцевій дорозі,8 в м. Києві ,де сталось пригода (а.с. 3-15).
Висновком судово-медичної експертизи № 384\е від 10.03.2009 року підтверджено , що ОСОБА_5 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, які мали місце на момент звернення останнього 20.12.2008 року до лікарні . (а.с. 46).
В ході відтворення обстановки і обставин подій свідок ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_5 показали яким чином був вчинений наїзд на потерпілого , що підтверджується протоколами від 28.02.2009 року .(а.с. 63-77).
По справі судом призначалась і була проведена експертиза авто-технічна за № 391 ат від 20.08.2009 року відповідно до якої встановлено ,що в даній дорожній обстановці ОСОБА_6 повинен був керуватись вимогами п. 12.2,13.1,10.1,10.3 ПДР України і при виконанні вимог п.10.3 та 10.1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішехода. Невідповідність дій водія знаходиться в причинному зв’язку з настанням ДТП. (а.с. 156- 159).
Експерт ОСОБА_11 ,який проводив дослідження по експертизі в суді підтримав надані ним висновки ,також стверджував ,що водій ОСОБА_6 при дотриманні ПДР України міг уникнути зіткнення з потерпілим.
Аналіз наведених вище доказів , приводять суд до висновку про винність ОСОБА_6 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою ,яка керує транспортним засобом ,що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Його дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості ним вчиненого –відповідно до ст. 12 КК України злочин віднесений до середньої тяжкості , його особу і вважає ,що він заслуговує на покарання у виді обмеження волі з позбавлення його права на визначений судом строк керувати транспортними засобами
Невизнання своєї вини підсудним суд розцінює як намагання ним уникнути відповідальності за вчинене , бо його винність знайшла своє підтвердження доказами, які суд визнає об»єктивними і допустимими.
Сумніватись в показаннях потерпілого і вважати ,що він оговорює підсудного у суду не має. Є всі докази ,що тілесні ушкодження спричинені потерпілому саме 20.12.2008 року об 22 г. 37хв. і саме внаслідок ДТП ,винуватцем якого є водій ОСОБА_6
Враховуючі пом»якшуючі покарання обставини для підсудного - раніше до кримінальної відповідальності останній не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи ,суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття основного покарання з випробуванням-іспитовим строком на певний термін.
Обтяжуючих його покарання обставин судом не встановлено.
.
Заявлений по справі цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 на суму 10 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суд вважає необхідним залишити без розгляду ,оскільки потерпілим не надано підтверджень суми збитків.
Керуючись ст.ст. 323 ,324 КПК України ,суд-
З а с у д и в :
ОСОБА_6 визнати винним за ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття основного покарання з випробуванням-іспитовим строком на 2 роки.
Згідно ст. 76КК України забов»язати засудженого не виїджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції , повідомляти про зміну місця проживання та роботи , періодично з»являтись на реєстрацію в ці органи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити - у виді підписки про невиїзд .
Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві 507 грн. 06 коп. витратів на проведення експертизи.(а.с. 155).
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення .
Суддя: