Справа № 2-848/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   03 березня 2010 року                    Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді -Букіної О.М.

                    при  секретарі       -Балагура О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2009 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 та просив суд стягнути з відповідача 46 862, 67 гривень шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 06 вересня 2009 року о 19 год. 20 хв. в місті Києві на бульварі Чоколівському, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва , під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «Фіат», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням останнього, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно Постанови № 3-7348 2009 р. від 23 жовтня 2009 року Святошинського районного суду м. Києва винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_1, який порушив вимоги п. 2.9, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Загальна сума матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва  складає 46 162, 67 гривень.

Додатково позивач просив суд стягнути з відповідача 700, 00 гривень за проведення авто- товарознавчого дослідження та 120, 00 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене представник позивача просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За згодою представника  позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 вересня 2009 року о 19 год. 20 хв. в місті Києві на бульварі Чоколівському, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва , під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «Фіат», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням останнього, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою учасника дорожньо-транспортної пригоди виданої УДАІ ГУ МВС України в м. Києва  (а.с.10).

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки  дорожньо-транспортної пригоди виданої УДАІ ГУ МВС України в м. Києва , вказано, що автомобіль марки «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав численні механічні пошкодження, а саме : деформація задньої лівої частини, а саме : заднього лівого крила, задні двері, задній бампер, розбито заднє скло та бокові ліве скло (а.с.10).

Згідно Постанови № 3-7348 2009 р. від 23 жовтня 2009 року Святошинського районного суду м. Києва винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_1, який порушив вимоги п. 2.9, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с.7).

Судом встановлено, що для встановлення розміру збитку завданого автомобілю марки «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2, 24 вересня 2009 позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з заявою про визначення вартості матеріального збитку.

Відповідно до Звіту № 13/290909 про визначення вартості матеріального збитку від 29 вересня 2009 року, складеного суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження останнього при дорожньо-транспортній пригоді, склала – 46 162, 67 гривень (а.с.12-49).

Встановлено, що автомобіль належний позивачу застраховано не було, у зв’язку  з чим позивач не має можливості відшкодувати шкоду завдану його майну за рахунок страхових виплат.

Згідно  ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пленум Верховного суду України у Постанові „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз’яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Більше того, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню лише тоді, коли шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, – тільки умислу потерпілого (абз. 1, 2 п. 2 Постанови).

Згідно ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого  створює підвищену небезпеку.

 Крім того, згідно вищезазначеної Постанови під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадяни, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення суми матеріальної шкоди з ОСОБА_1, з вини якого заподіяна шкода, який управляв транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача матеріальна шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 46 162, 67 гривень.

Також суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню витрати в розмірі  700, 00 грн. за складання звіту для визначення розміру матеріального збитку , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 29/09/01 від 29 вересня 2009 року (а.с.9).  

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120, 00 гривень.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями), ст.ст.  1166, 1187 ЦК України, та ст.ст. 10,11, 57-50, 61, 88, 209, 212-215,  218, 224-226  ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва матеріальну шкоду у розмірі 46 162, 67 гривень, 700, 00 гривень за складання звіту для визначення розміру матеріального збитку, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 гривень, а всього 46 982, 67 гривень.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 461, 63 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: