Справа № 2-940/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   12 березня 2010 року                                                                         Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Букіній О.М.

                    при  секретарі       Балагурі О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра», Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія» Київводоканал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантана» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра», Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві та просив суд стягнути з відповідачів майнову шкоду у розмірі 34 987, 00 гривень та моральну шкоду у розмірі 17 000, 00 гривень завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .

Свої вимоги мотивує тим, що 04 березня 2009 року о 18 год. 30 хв. в місті Києві перехресті вулиць Уманської та Козицького, сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті наїзду на глибоку виїмку, що утворилася внаслідок просідання асфальтового покриття після проведення ремонтних робіт, автомобілем марки «Пежо», державний номер НОМЕР_1, під керуванням  ОСОБА_1. Внаслідок даної ДТП автомобіль позивача зазнав механічні пошкодження.  

Згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ з обслуговування Солом’янського району м. Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення посадовими особами ТОВ «Ватра» п.1.5 Правил дорожнього руху України.

Посилався, що відповідач - 1 є уповноваженим органом у сфері дорожнього руху, у зв’язку з чим зобов’язаний забезпечити безпечні та комфортні умови учасникам дорожнього руху, а тому має нести відповідальність за неналежний стан дорожнього покриття на перехресті вулиці Уманської та вулиці Козицького в м. Києві.

Вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра» також повинно нести відповідальність за спричинену шкоду, оскільки відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 520 від 03 травня 2007 року ТОВ «Ватра» здійснювало виконання робіт по прокладанню каналізаційного колектора на ділянці від перетину вулиці Уманської та вулиці Козицького в м. Києві до залізниці по території парку «Супутник» та влаштування каналізаційної камери на перетині вулиці Уманської та Козицького в м. Києві. Однак при виконанні робіт ТОВ «Ватра» не було забезпечено безпеку дорожнього руху шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків, огородження місць роботи, освітлення, сигнальних ліхтарів в місцях виконання робіт, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04 березня 2009 року на перетині вулиці Уманської та Вулиці Козицького в м. Києві.

Також в якості відповідача по справі, позивач просив суд притягнути Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, оскільки управлінням не було вжито заходів щодо усунення порушень відповідними посадовими особами вимог законодавства щодо безпеки дорожнього руху на перехресті вулиці Уманської та вулиці Козицького в м. Києві.  

Додатково позивач зазначає, що крім матеріальної шкоди йому було заподіяно  моральну шкоду, яка полягає в перенесених ним душевних страждань, яких позивач зазнав у зв’язку з пошкодження його майна, порушенням звичайного способу  життя, душевних стражданнях тощо.

Враховуючи вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 17 000, 00 гривень, а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 гривень, 350, 00 гривень за проведення авто-товарознавчого дослідження та витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути матеріальну та моральну шкоду солідарно з відповідачів  Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра», Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, ВАТ АК «Київводоканал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар».

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» у судовому засіданні проти позову заперечував.

Свої заперечення мотивував тим, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 04 березня 2009 року на перехресті вулиці Уманської та Козицького в м. Києві проводилися будівельно-ремонтні роботи за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантана», генеральний підрядник Товариство з обмеженою відповідальністю «Антар», субпідрядник Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра», у зв’язку з чим саме на ці об’єкти господарювання покладається обов’язок взяти ордер на порушення благоустрою, а потім у визначений в ордеру строк відновити благоустрій. Вважає, що дані сторони по справі мали відновити стан проїзної частини на перехресті вулиці Уманської та Козицького.

Додатково посилається на ту обставину, 21.01.2009 року та 02.04.2009 року у місці де сталася дорожньо-транспортна пригода, відбулася аварії водопровідних труб, які належать Відкритому акціонерному товариству «Київводоканал», внаслідок чого на проїзну частину потрапила велика кількість води. Вважає, що за даних обставин вини відповідача-1 не має.

Враховуючи вищенаведене представник відповідача просив в задоволенні позову щодо вимог в частині до Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» відмовити в повному обсязі.

В подальшому в судове засідання представник відповідача-1 не з’явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Вислухавши думку сторін, суд вважає за  можливе продовжити розгляд справи у відсутності представника відповідача-1 на підставі наявних матеріалів справи та неявка даного відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра» у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував.

В своїх запереченнях посилається на ту обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра» завершило виконання робіт на перехресті вулиць Уманської та Козицького в м. Києві у квітні 2008 року, без відхилення від проектних документів. Посилається на ту обставину, що просідання асфальтового покриття на вищенаведеній дорожній ділянці відбулося з інших, не пов’язаних з виконанням робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Ватра» причин, та сталося не на місці проведення робіт.

Зазначає, що роботи щодо відновлення асфальтового покриття на перехресті вулиці Уманської та Козицького в м. Києві в м. Києві передбачені договором № 84 від 12 грудня 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антар» та Комунальним підприємством «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району», у зв’язку з чим саме КП ШЕУ Солом’янського району, як підрядник зобов’язане передати за актами замовнику – ТОВ «Антар», виконані роботи.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача просив в задоволенні позову до ТОВ Ватра» відмовити.

Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві у судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Київводоканал» у судовому засідання проти позову заперечувала.

Свої заперечення представник мотивувала тим, що Київська міська державна адміністрація за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантана», надала дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Ватра» згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією виконати роботи з перекладання каналізаційного колектора закритим способом, переключення мережі демонтажу існуючих колодязів та трубопроводів, влаштування каналізаційної камери від вулиці Уманської до залізниці. Зазначає, що Відкрите акціонерне товариство «Київводоканал» жодних ремонтних робіт з ремонту каналізаційних мереж в місці, де сталася дорожньо-транспортна пригода не проводило.

Додатково в свої запереченнях посилається на ту обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра» на даній ділянці виконувало не ремонтні роботи, а будівельно-монтажні з метою своєчасного введення в експлуатацію житлового будинку. Зазначає, що ТОВ «Ватра» відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 520 від 03.05.2007 року мало забезпечити безпеку дорожнього руху та безпечний прохід пішоходів шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків, огородження місць роботи, освітлення, сигналів ліхтарів в місцях виконання робіт, необхідної кількості пішохідних містків та покладено повну відповідальність за своєчасне та безаварійне виконання робіт.

В судовому засіданні також посилалася на те, що саме  Відповідач-1 відповідно до договору з ТОВ «Антар» здійснювалося відновлення дорожнього покриття на перетині вул.. Уманській –Козицького в м.Києві, а тому саме дані відповідачі повинні нести відповідальність за спричинену шкоду.

Враховуючи вищенаведене та ту обставину, що Відкрите акціонерне товариство «Київводоканал» не брало участь у ремонтних роботах на перехрест і вулиці Уманської та Козицького в м. Києві, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди 04 березня 2009 року, представник позивача просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки ВАТ «Київводоканал» не є належним відповідачем по справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар», яке в судовому засіданні було залучено по справі в якості відповідача, у судовому засіданні проти позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на ту обставину, що відповідальність за пошкодження асфальтового покриття на перехресті вулиці Уманської та Козицького сталося з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра», оскільки саме дане підприємство відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 520 від 03 травня 2007 року, виконувало роботи по перекладанню каналізаційного колектору на ділянці від перетину вулиці Уманської та вулиці Козицького в м. Києві, а тому відповідальним за пошкодження асфальтового покриття на даній ділянці є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра».

Враховуючи вищенаведене просив в задоволенні позову стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра» відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантана» у судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.  

Вислухавши думку сторін, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності 3-ї особи на підставі наявних матеріалів справи

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 березня 2009 року о 18 год. 30 хв. в місті Києві перехресті вулиць Уманської та Козицького, сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті наїзду на виїмку, що утворилася внаслідок просідання асфальтового покриття після проведення ремонту каналізаційних і водопровідних систем, автомобілем марки «Пежо», державний номер НОМЕР_1, під керуванням  ОСОБА_1. Внаслідок даної пригоди автомобіль  позивача отримав механічні пошкодження , що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києва  (т. 1 а.с.8-9), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с.10), схемою пригоди (т. 1 а.с.12).

Судом встановлено, що для встановлення розміру збитку завданого автомобілю марки «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 05 березня 2009 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт».

Відповідно до Висновку спеціаліста № С-354 експертного авто-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18 березня 2009 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження останнього при дорожньо-транспортній пригоді, складає – 20 314, 23 гривні (т. 1 а.с.13-28).

Судом встановлено, що автомобіль належний позивачу застраховано не було, у зв’язку  з чим позивач не має можливості відшкодувати шкоду завдану його майну за рахунок страхових виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра», Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, АЕК «Київводоканал» та ТОВ «Антар» та просив стягнути матеріальну шкоду, як солідарних боржників.

В судовому засіданні відповідачі заперечували проти позову посилаючись на відсутність своєї вини у спричинені позивачу матеріальної та моральної шкоди, а тому суд вважає за необхідне визначити ступень вини у діях (бездіяльності) відповідачів, внаслідок яких майну позивача було завдано матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що 13 вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ватра» було укладено договір підряду № 3/06 (т. 1 а.с.63-70).

Відповідно до п. 1.1. даного договору підрядник зобов’язується збудувати згідно з проектною документацією каналізаційні мережі d-560 мм від перетину вулиць Уманська та Козицького до залізниці міста Києва і здати Генпідряднику у визначений цим Договором строки, а Генпідрядник зобов’язується надати Підрядникові будівельний майданчик, проектну документацію, прийняти до оплати будівельні роботи у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 8.2 даного Договору здача-приймання об’єкту здійснюється відповідно до діючого порядку і оформлюється актами, які підписуються представниками Генпідрядника та Підрядника та при необхідності представниками інших компетентних організацій. В актах вказуються всі претензії до виконання робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і вразі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра» завершило виконання робіт, щодо побудови згідно з проектною документацією каналізаційні мережі d-560 мм від перетину вулиць Уманської та Козицького до залізниці міста Києва, що підтверджується Актом № 4 виконаних підрядних робіт за лютий, червень, серпень, жовтень 2008 року (т. 1 а.с.74-99).

У судовому засіданні встановлено, що роботи виконано у відповідності до проектної документації під наглядом відповідальних осіб Замовника та Акціонерної компанії «Київводоканал», а жодних відхилень від проекту виявлено не було, що підтверджується Актами прихованих робіт № 1 від 29 лютого 2008 року та № 2 від 22 травня 2008 року, які було підписано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантана» та представником Акціонерної компанії «Київводоканал» (т. 1 а.с.100-101, 117-126).

Додатково вищенаведена обставина підтверджується ордером № 7090087 Головного управління контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністрації (т. 1 а.с.139-140).

Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 520 від 03 травня 2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Ватра» було надано дозвіл на виконання робіт із перекладання каналізаційного колектора від перетину вулиць Уманської та Козицького до залізниці та прокладання силового кабелю через проїзну частину вулиці Уманської у Солом’янському районі (а.с.112).

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 вищенаведеного розпорядження Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра» мало забезпечити безпеку дорожнього руху та безпечний прохід пішоходів шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків, огородження місця роботи, освітлення, сигнальних ліхтарів в місцях виконання робіт, необхідної кількості пішохідних містків. Після завершення робіт відновити покриття проїзної частини вулиці на всю ширину та благоустрій зеленої зони за типом існуючих, а покриття тротуарів – фігурними елементами мощення і передати за актами КП ШЕУ Солом’янського району.

Судом встановлено, що ГУ МВС України в м. Києві 05 грудня 2008 року було видано приписи Державної автомобільної інспекції відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар» з вимогою забезпечити усунення недоліків (просадка, провал), які виникли внаслідок розриття проїзної частини по вулиці Уманській, 21/19 в м. Києві (т. 1 а.с.179, 181).

Судом встановлено, що 04 грудня 2008 року ГУ МВС України в м. Києві було видано приписи Державної автомобільної інспекції відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра» з вимогою забезпечити щитове огородження в місці виконання робіт, дорожніми знаками в повному обсязі та освітлення червоними ліхтарями (т. 1 а.с.180).  

У судовому засіданні встановлено, що 20 серпня, 04 та 07 листопада, 04 грудня 2008 року відносно директора ТОВ «Ватра» ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у зв’язку з тією обставиною, що останній, як посадова особа, по вулиці Уманській 23/19 в м. Києві під час виконання дорожніх робіт не виконав припис ДАІ від 04.11.2008 року щодо усунення недоліків, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (т. 1 а.с.174, 176-178).

Додатково судом встановлено, що аналогічний протокол про адміністративне правопорушення було складне і відносно начальника будівельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар» ОСОБА_7 (т. 1 а.с.175).    

Враховуючи вищенаведене, та ту обставину, що  Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра» свої зобов’язання відповідно до умов договору підряду № 3/06 від 13 вересня 2006 року виконало в повному обсязі, відповідно до умов договору та проектної документації та завершило виконання робіт у жовтні 2008 року, суд приходить до висновку, що просідання асфальтового покриття, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода,  сталося з інших, не пов’язаних з виконанням робіт ТОВ «Ватра».

Додатково винність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра» у просідання асфальтового покриття на перехресті вулиці Уманської та Козицького в м. Києві, в якості неналежного виконання будівельних робіт, спростовується Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року, відповідно до якої провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Ватра» ОСОБА_6, щодо не приведення проїзної частини в належний стан під час проведення робіт (прокладка каналізації на проїзній частині), внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, було закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях (т. 2 а.с.66).

Судом встановлено, що 12 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антар» та  Комунальним підприємством «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» було укладено договір підряду № 84 (т. 1 а.с.228-229).

Відповідно до статті 1 даного договору підрядник зобов’язується виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів або матеріалів Замовника, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити наступну роботу : відновлення асфальтобетонного покриття на перехресті вулиць Уманської та вулиці Козицького.

Відповідно до п. 2.1. даного договору вартість робіт становить : 19 701, 60 гривень.

Відповідно до п. 4.1 договору строк виконання робіт : початок – грудень 2008 року, закінчення – березень 2009 року.

З даного договору випливає, що Комунальне підприємство «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» взяло на себе зобов’язання, щодо відновлення асфальтового покриття на спірній ділянці дороги, тобто де відбулася ДТП за участю позивача.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Антар» сплатило Комунальному підприємству «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» 19 701, 60 гривень за відновлення асфальтобетонного покриття, що підтверджується платіжним дорученням № 1620 від 11 березня 2009 року (т. 2 а.с.15).

Відповідно до ч. 2 ст. 882 ЦК України замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншим нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» як підрядник передало за актами виконаних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «Антар» виконані роботи, що підтверджується актом № 909 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (т. 2 а.с.12-14).

В судовому засіданні встановлено, що кінцевий розрахунок за проведені роботи було здійснено 11.03.2009 року, тобто після ДТП, яке відбулося 04.03.2009 року.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач-1 передав, а відповідач -5 прийняв роботи щодо відновлення асфальтового покриття , в тому числі на перехресті вул. Уманській та вул. Козицького в м. Києві.

За таких обставин суд вважає, що прийнявши виконані роботи відповідач-5 перевірив та погодився з тим, що відновлення дорожнього покриття здійснено належним чином.

Проте, аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку, що просідання асфальтового покриття на перехресті вулиць Уманської та Козицького в м. Києві відбулося внаслідок неналежного виконання Комунальним підприємством «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» робіт щодо відновлення асфальтобетонного покриття на даній ділянці дороги, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Антар» внаслідок неналежної перевірки якості проведених робіт.

Відповідно до п. 1.5 Правил Дорожнього руху України дії чи бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов’язана негійно вжити заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів для усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що  Комунальне підприємство «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Антар» повинні нести  матеріальну відповідальність за причинену шкоду позивачу в розмірі   20 314, 23 гривні.

    Вирішуючи питання про стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги висновок спеціаліста № С-354 авто-товарознавчого дослідження від 18.03.2009 року , згідно якого розмір матеріального збитку , завданого позивачу з урахування фізичного зносу транспортного засобу позивача визначено в розмірі 20 314, 23 грн., що повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства щодо відшкодування майнової шкоди. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем було додатково сплачено 350, 00 грн. за проведення  Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»   авто-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру № 44 від 17 березня 2009 року (т. 1 а.с.36).  

Таким чином, суд приходить до висновку , що вказані витрати підлягають стягненню з відповідачів Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар» на користь позивача.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи положення вищенаведених статей, суд вважає, що жодних доказів щодо неналежного виконання Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві та Акціонерним товариством «Київводоканал» своїх зобов’язань, що призвели до пошкодження асфальтового покриття на перехресті вулиці Уманської та вулиці Козицького в м. Києві, суду не надано. Крім того, посилання на винність даних відповідачів в ДТП, яке відбулося  04.03.2009 року спростовуються вище наведеними обставинами справи.

Також суд вважає, що посилання Відповідача-1, Відповідача-2 про те, що просідання асфальту на спірній ділянці дороги сталося внаслідок аварії на водопроводі спростовуються  наданими в судовому засіданні ордером №2009100109 та схеми водопровідних магістралей, згідно якого вбачається, що аварія сталася на тротуарі площею 16 кв.м., в той час, як просідання дорожнього покриття  сталося на перехресті вул. Уманській та Козицького на місці прокладки колектора ( а.с.16-17,  92 т.2).

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачів 5 000, 00 гривень витрат за надання правової допомоги, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 06 березня 2009 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір на надання юридичних послуг (т. 1 а.с.34).

Відповідно до п. 3.1 даного Договору вартість послуг складає 5 000, 00 гривень.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи вищенаведене та ту обставину, що позивачем не надано доказів, що підтверджують понесені витрати за  надання правової допомоги відповідно до умов Договору від 06.03.2009 року, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. В даному випадку моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнав. у зв’язку з пошкодженням йогоо майна. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача та третьої особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

В зв’язку з вищевикладеним, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, при визначенні розміру якої виходить з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. А  тому з урахуванням перенесених моральних страждань суд вважає за можливе стягнути з відповідачів Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району», Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар» на користь Солов»янчика Г.Д. - 3000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню державне мито у розмірі 211, 64 гривні ( 203,14 грн.+8,50 грн.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120, 00 гривень, а всього 331, 64 гривні.

Керуючись ст.ст.  23, 1166, 1167 ЦК України, та ст.ст. 10-11, 57-60, 84, 88 209,  212-215 , 218 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра», Управляння державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, Відкритого акціонерного товариства  акціонерної компанії  «Київводоканал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантана» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району», Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 20 314, 23 гривні, моральної шкоди – 3 000, 00 гривень, витрати пов’язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 350, 00 гривень, держмито – 211, 64 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 250, 00 гривень, а всього 24 125, 87 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра», Управляння державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, Акціонерного товариства «Київводоканал» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: