№ 2-2679/10  

У Х В А Л А  

  10 березня 2010 року                 м. Київ  

  Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу реєстрації актів громадського стану Голосіївського району м. Києва про виключення з акту запису відомостей про батька дитини,  

  В С Т А Н О В И В :    

  11.02.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва  з позовною заявою про виключення з акту запису відомостей про батька дитини.  

Вказана позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.  

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

Вирішуючи питання про відкриття провадження було встановлено, що в  порушення вимог п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить змісту позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та  зазначення  доказів,  що  підтверджують  кожну  обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.  

В зв'язку з чим ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк  для усунення недоліків.  

Позивачу було необхідно викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги до кожного відповідача,  зазначивши  докази,  що  підтверджують  кожну  обставину, наявність підстав для звільнення від доказування  та зазначити в  позовній заяві те право, захисту якого він вимагає   від кожного відповідача окремо   .  

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.  

З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.  

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.  

У зв'язку з наведеним,  вимога зазначення в позовній заяві змісту позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного відповідача окремо, доказів, що підтверджують кожну  обставину порушення права позивача відповідачами, наявність підстав для звільнення від доказування з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.  

На виконання ухвали суду позивач доповнив позовну заяву одним реченням та   надіслав три примірники позовної заяви до суду.  

Але позивач, відповідно  до  ухвали  суду  у  встановлений строк, не  виконав вимоги,  визначені статтею 119 ЦПК України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно  до  ухвали  суду  у  встановлений строк виконає вимоги,  визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить  суму  судового  збору,  а  також  оплатить  судовий збір,  позовна заява вважається поданою в день первісного її подання  до  суду.  Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.  

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України,  

  У Х В А Л И В :  

  Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу реєстрації актів громадського стану Голосіївського району м. Києва про виключення з акту запису відомостей про батька дитини вважати неподаною та повернути позивачеві.  

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.  

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя