№ 2-826/10  

З АО Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

16 березня  2010 року                                                                         м. Київ  

  Голосіївський районний суд міста Києва у складі:  

  головуючого - судді                                                           Мазурик О.Ф.,  

секретаря                                                                             Коруни О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,  

  В С Т А Н О В И В:  

  У вересні 2009 року представник позивача – Музичко Б.М., звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2  

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (далі за текстом ЗАТ «ПроКредит Банк» або Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1.30741 (далі – Договір кредиту), відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 7 200 доларів США, строком на 36 місяців з 21% річних.  

В забезпечення виконання ОСОБА_1 умов Договору кредиту, між Банком та ОСОБА_2 21 березня 2007 року укладено договір поруки № 1.30741-ДП1.  

В зв’язку з невиконанням відповідачами зобов’язань за договорами, у них виникла заборгованість в сумі 61 785 грн. 82 коп.  

В судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість у сумі 61 785 грн. 82 коп.  та судові витрати.  

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду, оповіщені у встановленому законом порядку. Про причину неявки суду не повідомили.  

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Заслухавши представника позивача, повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.  

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується  надати  грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

З матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1.30741 (а.с.14).  

Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що кредитор на підставі та на умовах цього договору зобов’язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов’язань, а також належно виконувати усі інші зобов’язання, що передбачені цим договором.  

Розмір кредиту 7 200 доларів США, строк користування 36 місяців, відсотки за користування кредитом 21% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.  

Також, з матеріалів справи вбачається, що 21.03.2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1.30741-ДП1 про відповідальність поручителя перед кредитором за виконання позичальником його зобов’язання за Договором кредиту № 1.30741 від 21.03.2007 року (а.с. 16).  

Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що сторони цього договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за зобов’язаннями громадянки України ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 1.30741 від 21 березня 2007 року, в повному обсязі цих зобов’язань.  

На підставі ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.  

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № 1.30741 від 21.03.2007 року, відповідач ОСОБА_1 повинна була сплачувати кредит згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків (а.с.15), але в порушення цього Графіку кошти не сплачувала.  

Судом встановлено, що відповідачі свої обов’язки за договорами не виконали, у зв’язку із чим за ними рахується, згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість у сумі 61 785 грн. 82 коп., з них:  34 679,51 грн. – борг по капіталу; 5 503,72 грн. – проценти по графіку; 1 778,97 грн.  – проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом; 19 823,62 грн. – пеня (а.с.11).  

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. Він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачами договорів та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.    

За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідачів зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідачі в односторонньому порядку відмовилися виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.    

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

А тому, з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 617 грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 грн. 00 коп.  

На підставі ст.ст. 509, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 208, 212 – 215, 218, 224, 225 ЦПК України, ,  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов Закритого акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість 61 785 (шістдесят одна тисяча сімсот вісімдесят п’ять) грн. 82 коп.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк» сплачений судовий збір у сумі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.  

Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.  

Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційне скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя