№ 2-869/10

З АО Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 березня  2010 року                                                                         м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого - судді                                                           Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року представник позивача – Янсон Є.В., звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ «ПриватБанк», Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 240674-cred (далі – Договір), відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 5000 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № 4405885220756495 відкритий Банком згідно Договору зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 липня 2009 року.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язань за Договором № 240674-cred від 25.07.2008 року, між Банком та ОСОБА_2 25 липня 2008 року укладено договір поруки № 240674-cred Пн.

В зв’язку з невиконанням відповідачами зобов’язань за договорами, у них станом на 13.07.2009 року виникла заборгованість у сумі 5042,32 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість у сумі 5042,32 доларів США та судові витрати.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду оповіщені у встановленому законом порядку. Про причину неявки суду не повідомили.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується  надати  грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 240674-cred, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 5000 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № 4405885220756495 відкритий Банком згідно Договору зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 липня 2009 року (а.с.5-7).

Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що кредитор на підставі та на умовах цього договору зобов’язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов’язань, а також належно виконувати усі інші зобов’язання, що передбачені цим договором.

          Також, з матеріалів справи вбачається, що 25.07.2008 року між Банком та ОСОБА_2 25 липня 2008 року укладено договір поруки № 240674-cred Пн про відповідальність поручителя перед кредитором за виконання позичальником його зобов’язання за Договором кредиту № 240674-cred від 25.07.2008 року (а.с. 9).

            Пунктом 1.2 Договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник. Включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

            На підставі ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно з п.3. ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пунктом 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №  483 визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).     Оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» має Ліцензію та Дозвіл на видачу кредитів у іноземній валюті, то платежі з погашення отриманого відповідачем кредиту повинні здійснюватися у валюті кредиту.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 використання іноземної валюти на території України як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії, виданої Національним банком України.

У свою чергу п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, передбачено якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями), використання іноземної валюти як засобу платежу  -дозволяється без ліцензії.

Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-111 містить перелік банківських операцій, які дозволяється здійснювати банкам, в тому числі на підставі банківської  ліцензії. До них також належать кредитні операції, зокрема, розміщення залучених коштів (гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент) від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.ЗАТ «ПроКредит Банк» має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з надання  кредитів в іноземній валюті.

Судом встановлено, що відповідачі свої обов’язки за договорами не виконали, у зв’язку із чим за ними станом на 13.07.2009 рік. Рахується заборгованість у сумі 5042,32 доларів США, з них:  3850,07 – заборгованість за кредитом; 921,50 – заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 5.10 Умов та правил надання банківських послуг; 32,18 – штраф (фіксована частина); 238,58 – штраф (процентна складова) (а.с.4).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. Він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

          Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачами договорів та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.  

          За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідачів зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідачі в односторонньому порядку відмовилися виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.  

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає солідарному стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 391 грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 грн. 00 коп.

 На підставі ст.ст. 192, 509, 533, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 208, 212 – 215, 223, 224 ЦПК України, ,

     В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість у сумі 5042 (п’ять тисяч сорок два) долари США 32 центи.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір у сумі 391 (триста дев’яносто одна) грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційне скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя