ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року № 3582/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів: Старунського Д.М., Любашевського В.П.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-А» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-А» до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, про визнання нечинним рішень, бездіяльність незаконною та зобов’язання винести рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Максима-А» звернулось до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання нечинними рішень, бездіяльності незаконною та зобов’язання винести рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що заява ТзОВ «Максима-А», щодо видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності, була подана на розгляд комісій УМВС в Тернопільській області 30 жовтня 2007 року, а розглядалась відповідачем понад рік, що суперечить вимогам Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Крім того, позивач зазначає, що аналогічна заява подавалась на розгляд комісії 19 травня 2008 року. За результатами розгляду даної заяви листом від 23 травня 2008 року було відмовлено у видачі ліцензії з надуманих мотивів, а саме було вказано, що ліцензування такого виду господарської діяльності, як надання послуг з супроводу вантажів немає; копії установчого договору до заяв не додано, окремі копії документів завірені не належним чином. Обставини, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству.
.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2008 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима – А» відмовлено.
Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції її оскаржив позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Максима – А», подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2008 року, та прийняти нову, якою визнати нечинним рішення комісії з попереднього розгляду матеріалів щодо видачі ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності УМВС України в Тернопільській області про залишення заяви ТзОВ «Максима-А» без розгляду, викладене у листі № 17/2-2-770 від 23 травня 2008 року; визнати нечинним рішення комісії з попереднього розгляду матеріалів щодо видачі ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності УМВС України в Тернопільській області про відмову у видачі ліцензії ТзОВ «Максима-А», викладене у листі № 17/2-2-1083 від 15 липня 2008 року; визнати бездіяльність УМВС України в Тернопільській області по розгляду заяв такою, що унеможливила право ТзОВ «Максима-К» отримати ліцензії у встановленому законом порядку в період з 30 жовтня 2007 року по 23 травня 2008 року; зобов'язати УМВС України в Тернопільській області винести рішення про правомірність поданої ТзОВ «Максима-А» заяви від 2 липня 2008 року, відповідність її чинному законодавству щодо здійснення охоронної діяльності та направити Міністерству внутрішніх справ України як органу ліцензування для видачі відповідних ліцензій, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.
В апеляційній скарзі зазначає, що 30 жовтня 2007 року ТзОВ «Максима-А» звернулося до УМВС України в Тернопільській області із заявою про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності.
Згідно із статтями 10 та 11 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» рішення про залишення заяви без розгляду, видачу або про відмову у видачі ліцензії приймається органом ліцензування у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження відповідної заяви та доданих до неї документів. Повідомлення про прийняття рішення щодо залишення заяви без розгляду, видачі ліцензії або про відмову у її видачі надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Заява ТзОВ «Максима-А» від 30 жовтня 2007 року відповідачем взагалі не була розглянута. Ні через 10 днів, ні пізніше жодного письмового повідомлення УМВС України в Тернопільській області про результати розгляду заяви від 30 жовтня 2007 року про видачу ліцензії на адресу ТОВ «Максима-А» не надходило. З метою зобов'язати відповідача розглянути заяву й дати позитивний висновок для отримання ліцензії ТзОВ «Максима-А» неодноразово зверталося до Міністерства внутрішніх справ та органів прокуратури із скаргами на бездіяльність відповідача. В результаті їх розгляду за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилось у непрофесійному розгляді заяви ТзОВ «Максима-А» відносно надання ліцензій секретаря комісії з питань попереднього розгляду матеріалів щодо видачі, відмови у видачі та анулювання ліцензій на провадження охоронної діяльності старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 було понижено у займаній посаді. Однак, незважаючи на всі вжиті заходи, заява ТзОВ «Максима-А» від 30 жовтня 2007 року про видачу ліцензії відповідачем на протязі року так і не була розглянута. Всупереч наведеним фактам, Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив у визнанні бездіяльності відповідача по розгляду заяви такою, що унеможливила право позивача отримати ліцензію у встановленому законом порядку в період з 30 жовтня 2007 року по 23 травня 2008 року.
Не отримавши відповіді про результати розгляду заяви від 30 жовтня 2007 року і, відповідно, ліцензії на здійснення охоронної діяльності, 19 травня 2008 року ТзОВ „Максима-А" було змушене повторно звернутися до УМВС України в Тернопільській області з заявою про видачу ліцензії. Цього разу відповідь отримали вчасно, але негативну. Згідно з листом УМВС України в Тернопільській області від 23 травня 2008 року за № 17/2-2-770 заяву ТзОВ «Максима-А» про видачу ліцензії залишено без розгляду з явно надуманих мотивів, а саме: - ліцензування такого виду господарської діяльності, як „надання послуг з супроводу вантажів" - немає; до заяви не додано копії установчого договору; окремі копії документів доданих до заяви завірені не належним чином.
Не погоджуючись з вказаними у листі підставами залишення заяви без розгляду, ТзОВ «Максима-А», з метою уникнення подальшого затягування часу в безрезультатних спорах з відповідачем, 2 липня 2008 року повторно подало заяву про видачу ліцензії. Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали комісією з попереднього розгляду заяв відносно видачі ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії ТзОВ «Максима-А» у зв'язку з недостовірністю даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії. Зокрема у відповіді від 15 липня 2008 року за № 17/2-2-1083 стверджується, що всупереч поданій заяві ТзОВ «Максима-А» раніше (тобто до 02.07.2008 р.) займалося охоронною діяльністю без одержання відповідної ліцензії, що підтверджується результатами перевірки УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області.
В позовній заяві ТзОВ «Максима-А» просило суд визнати нечинним рішення комісії про відмову у видачі ліцензії викладеному у листі від 15 липня 2008 року № 17/2-2-1083 в зв'язку з недоведеністю обставин, на які вона посилається. Так, за здійснення господарської діяльності пов'язаної з охороною державної та іншої власності без одержання відповідної ліцензії чинним законодавством України передбачено кримінальну відповідальність, яка настає лише після набрання законної сили рішенням суду, яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Однак суд, всупереч чинному законодавству України, приходить до висновку, що зайняття ТзОВ «Максима-А» господарською діяльністю пов'язаною з охороною державної та іншої власності без одержання відповідної ліцензії підтверджується тим, що 09.07.2008 р. прокуратурою м. Тернополя порушено кримінальну справу відносно директора ТзОВ «Максима-А» за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 Кримінального кодексу України. З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що висновок комісії УМВС України в Тернопільській області з попереднього розгляду заяв відносно видачі ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності, який був викладений у листі від 15 липня 2008 року № 17/2-2-1083 є правомірним.
Також суд, приймаючи постанову від 17 грудня 2008 року, не давши правову оцінку по суті підстав залишення заяви ТзОВ «Максима-А» від 19 травня 2008 року про видачу ліцензії без розгляду, прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним рішення комісії УМВС України в Тернопільській області з попереднього розгляду заяв відносно видачі ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності за № 17/2-2-770 від 23 травня 2008 року, а також визнання незаконною бездіяльності по розгляду заяв такою, що унеможливила право позивача отримати ліцензії у встановленому законом порядку в період з 30 жовтня 2007 року по 23 травня 2008 року, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки заяви було розглянуто та повернуто на доопрацювання з чим позивач погодився, оскільки не оскаржував їх на той час і повторно звернувся до комісії 2 липня 2008 року. При цьому суд в постанові від 17.12.2008 р. спочатку визнає факт, що заява від 23 травня 2007 року відповідачем не була розглянута, за що секретаря комісії з попереднього розгляду матеріалів щодо видачі ліцензій на провадження охоронної діяльності старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 було понижено у займані посаді, а потім приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Численні звернення позивача до контролюючих органів з приводу порушень, допущених відповідачем при розгляді заяви від 30 жовтня 2007 року про видачу ліцензії, за результатом розгляду яких і встановлено факт неналежного виконання службових обов'язків секретарем комісії ОСОБА_1, суд чомусь скаргами не вважає. Взявши до уваги факт повторного подання 2 липня 2008 року ТзОВ «Максима-А» заяви про видачу ліцензії Тернопільський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що таким чином товариство автоматично визнало правомірність попередніх дій (та бездіяльності) відповідача. Такі висновки суду ТзОВ «Максима-А» вважає неправомірними і погодитись з ними не може.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 30 жовтня 2007 року позивач звернувся до УМВС України в Тернопільській області з заявою про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності. Дана заява позивача не була розглянута. З пояснень представника відповідача стало відомо, що вона була не розглянута через те, що оскільки у МВС відбувались зміни пов'язані з призначенням на посади нових керівників служб, які є членами комісії, рішення з цих питань не могли прийматися.
Наступна заява позивача про видачу ліцензії була подана 19 травня 2008 року. Відповідно до листа 17/2-2-770 від 23.05.2008 року комісією УМВС України в Тернопільській області з питань попереднього розгляду матеріалів щодо видачі ліцензій на провадження охоронної діяльності було розглянуто направлені матеріали, щодо видачі ліцензії ТзОВ «Максима-А», ТзОВ «Максима-К». Вивчивши та опрацювавши заяви на видачу ліцензій Товариств з обмеженою відповідальністю «Максима-А», «Максима-К» та додані до них документи комісією було встановлено наступні порушення: у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» із внесеними змінами і доповненнями від 01.06.2000року №1775-III статтею 9 передбачено види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, перелік яких є вичерпним. Ліцензування такого виду господарської діяльності, як «надання послуг з супроводу вантажів» у переліку вищезазначеної статті Закону відсутній.; згідно вимог спільного Наказу Державного комітету України з питань регуляторної
політики та підприємництва та Міністерства Внутрішніх справ України №145/1501 від
14.12.2004 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності
з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з
охорони, громадян» додатком до пункту 1,6. Ліцензійних умов провадження господарської
діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання
послуг з охорони громадян разом із заявою на видачу ліцензії до неї додається перелік
документів, зокрема копія установчого договору, який до заяви не додано.
У відповідності до вимог п.4.10.2. Примірної інструкції з діловодства,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року № 1153, яка
відповідно до п.2 постанови обов'язкова для здійснення діловодства на підприємствах, в установах та організаціях - відмітка «Копія» зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа, напис про засвідчення документа складається із слова «Згідно», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту «Підпис».
Враховуючи вищезазначене, а також те, що матеріали долучені до заяв про видачу ліцензій не містили необхідних даних зазначених вище, то у відповідності до статті 10 Закону України про ліцензування певних видів господарської діяльності, заяви щодо видачі ліцензії ТзОВ «Максима-А», ТзОВ «Максима-К» було залишено без розгляду, про що було повідомлено заявника і направлено матеріали на доопрацювання.
02.07.2008 року ТзОВ «Максима-А» повторно було подано до комісії УМВС України з Тернопільській області з попереднього розгляду заяв щодо видачі ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності заяви на видачу ліцензій вказаним товариствам.
15.07.2008 року листом №17/2-2-1083 надано відповідь заявникам. Зокрема вивчивши та опрацювавши заяви на видачу ліцензій ТзОВ «Максима-А» та додані до них матеріали встановлено, що заявник стверджує що до подачі заяв, тобто до 02.07.2008 року охоронною діяльністю не займався. Однак, як встановлено перевіркою УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області вищезазначені товариства займались господарською діяльністю пов'язаною з охороною державної та іншої власності без одержання ліцензії на даний вид діяльності. Враховуючи вищезазначене, комісією з попереднього розгляду матеріалів щодо видачі ліцензій на провадження господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності, прийнято рішення про відмову у видачі ліцензій ТзОВ «Максима А».
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року №1775-ІІІ із внесеними змінами і доповненнями (далі - Закон №1775) однією із підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії. Зайняття ТзОВ «Максима-А» господарською діяльністю пов'язаною з охороною державної та іншої власності без одержання ліцензії на даний вид діяльності підтверджується тим, що 09.07.2008 року прокуратурою м. Тернополя порушено кримінальну справу відносно директора ТзОВ «Максима-А» та ТзОВ «Максима-К», за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.202 Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що висновок комісії УМВС України в Тернопільській області з питань попереднього розгляду матеріалів щодо видачі ліцензій на провадження охоронної діяльності, який був викладений у листі від 15 липня 2008 року № 17/2-2-1083 є правомірним.
Також суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним рішення комісії УМВС України в Тернопільській області з попереднього розгляду заяв відносно видачі ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання послуг по охороні державної та іншої власності за №17/2-2-770 від 23 травня 2008 року, а також визнання незаконною бездіяльності по розгляду заяв такою, що унеможливила право позивача отримати ліцензії у встановленому законом порядку в період з 30 жовтня 2007 року по 19 травня 2008 року, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки заяви було розглянуто та повернуто на доопрацювання з чим позивач погодився, оскільки не оскаржував їх на той час і повторно звернувся до комісії 2 липня 2008 року.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідачем не порушено права позивача, а тому суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та є правильними.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-А» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2008 року у справі № 2а-6492/08 – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді В.П. Любашевський
Д.М. Старунський