РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

16 січня 2020 року м. Рівне              №460/3995/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1     

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області     

визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в  Рівненській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2016 року

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 88% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням проведених виплат.

встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській подати з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з лютого 2005 року позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому була призначена пенсія у розмірі 88% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від грошового забезпечення з урахуванням відповідної вислуги в пільговому обчисленні 31 рік. Після проведення перерахунку пенсії у 2018 році позивач вирішив перевірити правильність нарахування та виплати йому пенсії і звернувся з листом до відповідача. Відповідачем було надано відповідь від 13.11.2019, в якій повідомило позивача, що обчислення пенсії в розмірі 88 % відповідних сум грошового забезпечення чинним законодавством не передбачено, а тому пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", якими внесено зміни до статті 13 Закону України "Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та визначено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 процентів. Позивач вважає, що зменшення його пенсії до 70% за вказаним законом при перерахунку пенсії є протиправним, оскільки стосується лише випадків первісного призначення пенсії, тоді як підстави та порядок її перерахунку особам, визначеним Законом, регулюються саме статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відтак стверджує, що при перерахунку повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент первісного призначення пенсії, а подальші зміни до закону щодо зменшення відсоткового розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Ухвалою суду від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог статті 63 вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у зв`язку з чим на підставі довідки уповноваженого органу позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що станом на день проведення відповідного перерахунку, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. За наведених обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в силу ст. 163 КАС України подав відповідь на відзив, в якій не погодився із доводами відповідача, аргументуючи свою позицію доводами, що викладеній у позовній заяві.

Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На момент призначення позивачу пенсії її основний розмір з врахуванням 31 року вислуги становив 88 % грошового забезпечення.

З 01 січня 2016 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, виходячи з основного розміру пенсії на рівні 70 % відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області від 13.05.2017 № 5/85.

У жовтні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з 70 % до 88 % від розміру грошового забезпечення, як було призначено у 2005 році.

Відповідач листом від 13.11.2019 №Х-3174/07.1-59 Б-4680 повідомив, що обчислення пенсії за вислугу років військовослужбовцям в розмірі 88 % відповідних сум грошового забезпечення чинним законодавством не передбачено, а тому пенсія перерахована та виплачується позивачу відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо обчислення його пенсії в розмірі     88 % відповідних сум грошового забезпечення протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262).

Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

1 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесені зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнятий Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесені зміни до Закону №2262-ХІІ, а саме: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Стаття 63 Закону № 2262 визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України повноваження щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 Порядку № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У даній справі предметом спірних правовідносин є наявність підстав у органу Пенсійного фонду України для застосування при здійсненні перерахунку пенсії позивача змін, внесених до частини другої статті 13 Закону № 2262, які не були чинними на момент призначення пенсії, та стосуються обмежень розміру максимальної пенсії у відсотковому відношенні від відповідних сум грошового забезпечення, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Системний аналіз наведених вище норм права дозволяє прийти до висновку про те, що, такі складові пенсії військовослужбовців, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, відсоткове співвідношення розміру уже призначеної пенсії до відповідних сум грошового забезпечення, установлене статтею 13 Закону № 2262, є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Позивачу пенсія була призначена у лютому 2005 року, та відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262 в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був визначений на рівні 88 % відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону № 2262 неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що момент виникнення спірних правовідносин чинна редакція статті 13 Закону № 2262 передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, на переконання суду, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262, яка змін не зазнавала, саме тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідачем неправомірно застосовано норма, що визначає розмір пенсії у відсотковому відношенні від суми грошового забезпечення, яка діяла на момент перерахунку пенсії. Внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугою років у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Вказане порушення було допущено відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб» (далі - Постанова № 103) та на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області від 13.05.2017 № 5/85, а тому суд вважає, що відповідачу необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача, обчисливши її в розмірі 88 % відповідних сум грошового забезпечення.

Суд також вважає необґрунтованими покликання відповідача щодо пропуску позивачем встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Оскільки судом встановлено протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не застосування відсоткового значення розміру пенсії позивача за вислугу років на рівні 88 % відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01 січня 2016 року на підставі Постанови № 103, позовні вимоги підлягають задоволенню без обмеження будь-яким строком.

Також відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення, наголошуючи при цьому, що, відповідно до частин другої, третьої статті 14, статті 370 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в основному розмірі 88 % сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких, інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  

Повний текст рішення складений 17 січня 2020 року.

Суддя                                                                                  Махаринець Д.Є.