КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-6642/09 Головуючий у 1 інстанції Потеряйко С.А.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Межевича М.В.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на постанову Таращанського районного суду Київської області від 02 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернулась з позовом до УПСЗН Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 02.02.2009 року позов задоволено, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_5 недоотриману разову грошову допомогу до 05 травня за 2003 – 2007 роки в розмірі 3513,70 грн. (три тисячі п’ятсот тринадцять гривень 70 коп.).
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення, тому має право на пільги, встановлені ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що учасникам війни та прирівненим до них особам передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції посилався на те, що 9 липня 2007 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема п. 13 ст. 71 зазначеного Закону, яким зупинено дію ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при цьому вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи, що позивачу належить виплатити недоплачену грошову допомогу до 5-го травня за 2003-2007 роки в сумі 3513,18 грн.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого міськрайонного суду з огляду на слідуюче:
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги в період 2005, 2006 та 2007 років до 5-го травня за 2005-2007 роки до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно поширив дію рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року на правовідносини, що вже відбулися.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким у задоволенні позову необхідно відмовити.
За таких умов рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим по справі обставинам, а тому відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації задовольнити, постанову Таращанського районного суду Київської області від 02 лютого 2009 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ Г.В. Земляна
_____________________ М.В. Межевич