КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-3245/09 Головуючий у 1 інстанції Клопот С.Л.

Суддя доповідач Заяць В.С.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року                                                           м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі: Зайця В.С.,

Земляної Г.В.,

Межевича М.В.,

Медовниці Ю.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу міграційної служби в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу міграційної служби в Чернігівській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу міграційної служби в Чернігівській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно задовольнити позов.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 41 від 05.08.2008 року відділом міграційної служби Чернігівській області позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про наданні статусу біженця на підставі аналізу абз. 5 ст. 10 Закону України «Про біженців» як особі стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абз. 2 ст. 1 Закону України «Про біженців» відсутні, про що позивача було інформовано повідомленням № 17-9-233 від 05.08.2008 року.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на вимоги ст. 9 Закону України «Про біженців», якою передбачено, що орган міграційної службі може прийняти рішення про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця в разі, якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено в наданні статусу біженця за відсутності умов, передбачених абзацом другим статті 1 цього Закону, яким зазначено, що біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань статк жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань, якщо зазначені умови не змінилися.

Аналізуючи вказані вимоги матеріального закону, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, так як вважав необгрунтованими посилання відповідача   на абзац 5 ст. 10 Закону України «Про біженців», якими визначено, що статус біженця не надається особі: - стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону відсутні, оскільки положення цієї статті розповсюджуються на відмову в наданні статусу біженця, а не є підставою для відмови в прийнятті заяви про надання статусу біженця.

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу міграційної служби в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від                                     26 грудня 2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:    

        _____________________ В.С. Заяць

_____________________  Г.В. Земляна

_____________________  М.В. Межевич