Дата документу 15.01.2020

Справа № 334/3521/17

Провадження № 1-кп/334/203/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Турбіної Т.Ф.

при секретарі Лиходід А.В.

за участю прокурора Пучкова О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Железняка В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080050001894 від 27 квітня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Потік, Миронівського району, Київської області, громадянина України, не працюючого, маючого вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 13 грудня 2005 року вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст.186, 75, 76 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбуванням покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 27 червня 2007 року вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.186, 71 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 18 серпня 2008 року з заміною невідбутої частини покарання виправними роботами;

- 26 квітня 2012 року вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.121, ч.4 ст.187, 70, 71 КК України до покарання у виді 9 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 19 квітня 2016 року умовно достроково, невідбутий термін покарання 9 місяців 27 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26 квітня 2017 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел на вчинення розбійного нападу, з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я потерпілої ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, знаходячись на зупинці громадського транспорту «на вимогу» навпроти будинку №1 по вул. Бородінській в м. Запоріжжі, з метою заволодіння майном потерпілої, підійшов до неї ззаду та наніс один удар кулаком в щелепову частину обличчя потерпілої справа, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої щоки та набряку м`яких тканин області правої щоки, від чого остання впала на землю та втратила свідомість, тим самим застосувавши насилля небезпечне для здоров`я особи, яка зазнала нападу. Після чого, обвинувачений з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись непритомним станом потерпілої ОСОБА_2 , заволодів її жіночою сумкою «Шанель» вартістю 450,00 грн., в якій знаходились: пудра виробництва Eveline вартістю 90,00 грн., туш для очей виробництва Eveline вартістю 70,00 грн., рум`янами виробництва Eveline вартістю 130,00 грн., жіночим шкіряним гаманцем виробництва «Шанель» вартістю 350 грн., мобільним телефоном марки Samsung GT-E1080i вартістю 300,00 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв`язку Київстар, яка не представляє для потерпілої матеріальної цінності, навушниками для мобільного телефону виробництва Utty вартістю 150,00 грн., грошові кошти в сумі 147,00 грн., перепустка на територію ТОВ «Кріон» на ім`я потерпілої, яка для неї не представляє матеріальної цінності, зв`язка ключів в кількості 5 штук, яка для потерпілої не представляє матеріальної цінності, сім банківських карток ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «ПУМБ», які для потерпілої не представляють матеріальної цінності, оскільки на них не було грошових коштів. Після чого обвинувачений з викраденим майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1687,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинувачені не визнав та пояснив, що 26 квітня 2017 року він повинен був зустрітись зі своїм знайомим ОСОБА_3 . Коли він йшов зі сторони вул. Рельєфної приблизно о 19.30 - 20.30 годині, з`ясувалося, що зустрітись з ним не вийде. Він пішов у бік свого дому. Проходячи неподалік зупинки громадського транспорту «на вимогу», де знаходилися люди, він звернув увагу на двох осіб, які стояли на цій зупинці і, як йому здалося, один з них штовхнув другого. Коли він повернув та пішов у бік свого дому, то почув, що хтось біжить. Повернувшись, побачив чоловіка, який біг у його сторону. Він йому крикнув «стій», той злякався, кинув на землю жіночу сумку, а сам втік. Підійшовши, він побачив на землі жіночу сумку, він її відкрив і забрав з неї телефон Самсунг 1080 та гаманець, в якому були банківські карти та якась невелика сума грошей, 12 гривень. В цей же час вирішив піти до банкомату та зняти кошти. Підійшовши до банкомату, він намагався зняти грошові кошти з банківських карток, які знаходились в гаманці, там же був і написаний на папері пін-код. Гаманець по дорозі викинув. Спочатку обличчя закривав, а потім перестав. Грошові кошти зняти не вдалось. Коли зрозумів, що грошей не отримає, вирішив за винагороду повернути власнику, повернувся на те місце, де залишилась жіноча сумка, однак сумки там не було. Після цього він зайшов у під`їзд будинку, піднявся на шостий поверх будинку, у вікно побачив патрульні машини. Він вирішив зняти гроші з іншого банкомату, який був розташований в «АТБ». Там він теж намагався зняти грошові кошти з банківських карток, але зняти гроші йому не вдалось. В цей же час він побачив працівників поліції, які йому сказали, що він попався, наділи на нього кайдани та почали його допитувати. У цей день він був одягнений у спортивну кофту синього кольору, спортивні штани чорного кольору фірми «Найк», кросівки чорного кольору на яких маються вставки світлого кольору. Просив суд взяти до уваги, що не скоював розбійного нападу відносно потерпілої, докази цього відсутні, він хотів лише заволодіти її коштами, скориставшись підібраними на вулиці картками. Надані стороною обвинувачення докази не доводять його вини у вчиненні розбою відносно потерпілої, їй були спричинені легкі тілесні ушкодження. При цьому просив суворо не карати, врахувати, що він тривалий час позбавлений волі і за скоєне поніс достатнє покарання.

Потерпіла ОСОБА_2 під час нового судового розгляду допитана не була у зв`язку зі смертю актовий запис про смерть №864 від 28.07.2018), факт смерті підтверджується інформацією відділу РАЦС.

Пояснення, надані потерпілою в судовому засіданні 05.09.2017 суд не бере до уваги, оскільки вони не відповідають вимогам ч.2 ст. 23 КПК України щодо безпосередності дослідження судом показань учасників кримінального провадження.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 26 квітня 2017 року він як заступник командира роти 1, 4 батальйону УПП в м. Запоріжжя, заступили у денну зміну на чергування у складі патруля з охорони громадського порядку. Приблизно о 20 годині 40 хвилин на планшет екіпажу 104 надійшло повідомлення від чергового про скоєння грабежу по вул. Бородінській на зупинці громадського транспорту «на вимогу». В інформації повідомлялося, що невідомий чоловік, який був одягнений у чорну куртку, штани, кросівки на яких була блискуча полоса, підійшов до потерпілої і наніс удар в обличчя, вихватив в неї сумку та зник у бік будинків №5-7 по вул. Бородінській. У сумці був телефон «Самсунг» чорного кольору, грошові кошти біля 200 гривень, кредитні картки різних банків приблизно 6-7 штук. Прийнявши інформацію, вирішили відпрацювати територію та направились на Бородінській мікрорайон. Приблизно о 21.10 - 21.15 годині у радіоефір отримали інформацію, що в даний момент намагаються зняти грошові кошти з банківських карток потерпілої з банкомату «Приватбанку», який розташовано біля «АТБ» по вул. Ладозькій. Вони під`їхали до «АТБ» зупинились за супермаркетом та пішки пішли до банкомату. Підійшовши, побачили обвинуваченого, який натискав на кнопки банкомату. Побачивши їх, обвинувачений банківські картки які лежалі на банкоматі скинув рукою на землю. На вимогу стояти на місці до з`ясування усіх обставин, почав чинити опір, намагався вирватись та втекти. Вони його поклали на землю та надягли на нього кайдани, але він не реагував та продовжував чинити опір. В цей момент під`їхав екіпаж 102 їм на допомогу. В процесі бесіди з обвинуваченим останній пояснював, що до крадіжки сумки не має відношення, хоча про події, на підставі яких його було затримано, вони йому не повідомляли. Обвинувачений казав, що став свідком того, як невідомий чоловік вихватив сумку у дівчини, яка стояла на зупинці громадського транспорту «на вимогу». Він злякав того чоловіка, той кинув сумку і побіг далі, а він не став його наздоганяти. Він відкрив сумку, забрав речі, а сумку викинув у дворі будинку №5 по вул. Бородінській та попрямував до банкомату, щоб зняти грошові кошти з банківських карток. Також свідок пояснив, що після нападу у потерпілої залишився мобільний телефон «Айфон-4», на який увесь час доки потерпіла була разом з ними, надходили смс-повідомлення з банкомату про спроби зняття грошових коштів. Також коли вони затримали обвинуваченого, у нього з карману куртки випали речі потерпілої, а саме, мобільний телефон «Самсунг», та пом`яті грошові кошти приблизно 11 гривень та клаптик паперу з цифрами, пін- кодом до банківських карток. Затриманий їм повідомив що вже притягався за аналогічний злочин до кримінальної відповідальності. Після цього вони викликали слідчо-оперативну групу Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та передали обвинуваченого їм. В цей же момент під`їхав екіпаж 104, де перебувала потерпіла, у якої він побачив гематому на обличчі з лівої сторони та сліди крові. Після цього вони доставили її до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області для написання заяви про вчинений злочин.

В судовому засіданні прокурор від допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відмовився з огляду на те, що останні звільнилися з останнього місця роботи та перебувають за межами м. Запоріжжя і доставити їх в судове засідання не видається за можливе. Захисник, обвинувачений на їх допиті не наполягали. У зв`язку з цим суд задовольнив клопотання про зміну обсягу доказів.

Досліджені судом показання свідка ОСОБА_5 об`єктивно узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 26 квітня 2017 року, під час якого було оглянуто ділянку місцевості біля будинку №1 біля зупинки громадського транспорту «Універмаг селянський» та фототаблицею до даного протоколу;

- протоколом огляду місця події від 26 квітня 2017 року, під час якого було оглянуто ділянку місцевості біля входу до супермаркету «АТБ», що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 26, поруч з якою розташовано банкомат «Приватбанку» біля якого перебував ОСОБА_1 та де на землі біля банкомату було виявлено банківські картки, мобільний телефон «Самсунг», в корпусі чорного кольору, фрагмент паперу з записаними цифрами НОМЕР_10, грошові кошти у сумі 11 гривень, а також зафіксовано пояснення ОСОБА_1 , який пояснив, що перелічені вище речі, а саме, банківські картки, телефон «Самсунг», клаптик паперу та грошові кошти він взяв у гаманці, який лежав на тротуарі у дворі будинку де залишив його невідомий;

- протоколом огляду від 17 травня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_2 , під час якого було оглянуто майно та речі, вилучені у ОСОБА_1 в ході огляду місця події 26 квітня 2017 року, які на час огляду знаходились в спец пакеті №4229926, серед яких ОСОБА_2 впізнала належні їй мобільний телефон «Самсунг», клаптик паперу, 11 гривень, 6 банківських карток;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_2 та фото знімками до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2 серед чотирьох осіб впізнала ОСОБА_1 як особу, яка скоїла напад на неї;

- протоколом огляду від 27 квітня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_2 , під час якого було оглянуто мобільний телефон «Айфон 4», який було надано потерпілою, у даному телефоні у розділі «повідомлення» містяться смс-повідомлення від 26 квітня 2017 року в яких міститься інформація щодо спроб зняття з її банківських карток грошових коштів в період часу з 20.34 год. до 21.02 год.;

- протоколом огляду від 26 травня 2017 року, фото таблицею та відеодиском до нього, який містить фотозображення з банкомату, отримані в ПАТ «КБ «Приватбанк» в порядку тимчасового доступу до речей в документів. На знімках зафіксовано, обвинувачений ОСОБА_1 у період часу з 20.30 години до 20.50 години у банкоматі розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 4 намагався зняти грошові кошти з банківських карток ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду від 11 травня 2017 року, та відеозаписом до нього, який було безпосередньо відтворено у судовому засіданні. Предметом огляду є відеозапис, отриманий в СТО «Еталон-Авто». З відеозапису з камери зовнішнього спостереження було встановлено, що 26 квітня 2017 року у період часу з 20 години 22 хвилин 11 секунд до 20 години 23 хвилин 30 секунд з боку прохідної частини по вул. Бородінській в м. Запоріжжя від зупинки громадського транспорту «на вимогу» в протилежному напрямку по вул. Айвазовського вздовж паркану та СТО біжить чоловік в сірому одязі з предметом в руках, схожим на жіночу сумку

- протоколом огляду від 05 травня 2017 року та відеодиском до нього, який було надано Управлінням патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, безпосередньо відтвореним у судовому засіданні. З досліджених відеозаписів з нагрудних камер поліцейських було встановлено, що 26 квітня 2017 року у період часу з 21.05 години до 21.15 години патрульними було затримано ОСОБА_1 біля магазину «АТБ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 26 біля банкомату. При цьому на землі біля ОСОБА_1 знаходиться мобільний телефон чорного кольору, банківські картки, гроші та клаптик паперу. Також чутно пояснення ОСОБА_1 , який пояснив, що зазначені речі та цінності йому не належать, він їх взяв з гаманця, який був у сумці, яка при цьому була викрадена невідомою особою у жінки на зупинці громадського транспорту та «скинута» у дворах після того, як він окликнув невідомого, коли той тікав з сумкою потерпілої. При цьому сумку він володільцю не повернув, до поліції не повідомив, а взяв з сумки зазначені речі потерпілої та в банкоматі з банківських карток потерпілої намагався зняти грошові кошти, де і був затриманий працівниками поліції;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30 травня 2017 року, відеозаписом даної слідчої дії, яка була безпосередньо відтворена у судовому засіданні. Під час слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_2 пояснювала, що знаходячись на зупинці громадського транспорту «на вимогу», на якій міститься вивіска «універмаг Селянський», яка знаходиться в напрямку руху громадського транспорту по вул. Каховській в Запоріжжя навпроти будинку №1 по вул. Бородінській, 26 квітня 2017 року приблизно о 20.00 годині - 20.10 годині знаходилась на даній зупинці вона розмовляла по телефону, який тримала лівою рукою біля лівого вуха на правому плечі висіла сумка. В ході розмови по телефону, повернувши обличчя вправо за спиною з правого боку вона побачила раніше невідомого чоловіка, який стояв впритул до неї. При цьому вона звернула увагу на нього з низу до гори, роздивившись у що він був одягнений а також побачила його обличчя. Злякавшись вона почала рух вперед, слідкуючи за чоловіком боковим зором та в цей момент побачила як він правою рукою вдарив її в область правої щоки, від чого вона впала на землю та втратила свідомість, прийшовши до тями побачила, що лежить на землі, а поруч з нею телефон по якому вона розмовляла, але була відсутня її сумка і чоловік який стояв поруч, після чого вона подзвонила у поліцію. ОСОБА_1 вона впізнала в подальшому при пред`явленні для впізнання;

- висновком експерта №1331д від 17 травня 2017 року, згідно до якого ОСОБА_2 спричинено не менше двох травматичних дій. Взаєморозташування нападника по відношенню до потерпілої могло бути будь-яким при умові доступності ділянок тіла на яких були знайдені тілесні ушкодження для їх травмування. Не виключається виникнення у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту;

- висновком експерта №1102 від 27 квітня 2017 року, згідно до якого рана в області правої щоки, набряк м`яких тканин області правої щоки, садно в області ліктьового суглоба у ОСОБА_2 кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження (п.2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.». Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку вказаному освідуваною. Тривале загоєння рани в області правої щоки пов`язане з не своєчасним звертанням ОСОБА_2 за медичною допомогою.

Допитана в судовому засідання експерт ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді завідувача відділу СМЕ потерпілих, обвинувачених та інших осіб комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради. 27 квітня 2017 року вона обстежувала потерпілу ОСОБА_2 , під час огляду було встановлено, що травму потерпіла отримала 26 квітня 2017 року перебуваючи на зупинці громадського транспорту. Невідомий хлопець наніс їй удар по правій частині обличчя. Від удару потерпіла впала на землю, втратила свідомість, відчуває нудоту, запаморочення. За медичною допомогою зверталась в травмпункт 9 міської лікарні, пізніше ще зверталась до травмпункту 5 міської клінічної лікарні, де була оглянута нейрохірургом та було постановлено діагноз: забій м`яких тканин обличчя, голови. Забита рана лівої щоки. Після огляду потерпілої нею було постановлено висновок експерта №1102 від 27 квітня 2017 року, який вона повністю підтверджує у судовому засіданні. Також пояснила, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження, їх локалізація та тяжкість могли спричинити втрату свідомості, пояснення потерпілої щодо втрати свідомості в повній мірі узгоджуються з її поясненнями щодо її стану.

Аналізуючи об`єктивно з`ясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується поза розумним сумнівом комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого, який не визнаючи свою вину у нападі на потерпілу ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном, поєднаного з застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я потерпілої, оскільки показання потерпілої ОСОБА_2 під час проведення слідчих дій були послідовними та незмінними, не викликають будь-якого сумніву у їх достовірності, повністю узгоджуються з іншими доказами: показаннями свідка, протоколами слідчих дій, висновками експертиз, та у своїй сукупності вказують на вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину.

Не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину суд розцінює як обраний останнім спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Доводи захисника і обвинуваченого про те, що з наданих стороною обвинувачення доказів в діях обвинуваченого наявні ознаки злочину, передбаченого ст.186 КК України, а не ст. 187 КК України, оскільки відсутні беззаперечні докази вчинення відносно потерпілої насильства, небезпечного для її здоров`я, суд вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Згідно роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» - розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Небезпечне для життя чи здоров`я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

За змістом Закону з об`єктивної сторони розбій є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого або з погрозою спричинення такого насильства. Напад обов`язково повинен виявлятися у психічному або фізичному насильстві, яке має реальний характер: воно здатне подавити волю потерпілого і примусити його передати майно винному. Це є і насильство, яке реально було небезпечним для здоров`я особи в момент заподіяння, тобто, в момент застосування створювало реальну погрозу для здоров`я потерпілої.

Доводи сторони захисту спростовуються зафіксованими у протоколах слідчих дій показаннями потерпілої, яка раніше обвинуваченого не знала, тому підстав оговорювати його не мала, і яка вказувала, що після нанесення їй удару в обличчя з боку обвинуваченого вона впала на землю і втратила свідомість, а після спливу 2-3 хвилин прийшовши до свідомості, виявила, що її жіноча сумка з речами які там знаходились зникли разом з обвинуваченим.

Під час проведення експертиз потерпіла вказувала на втрату свідомості після нанесення удару, ці відомості відображено у висновку експерта №1102 від 27 квітня 2017 року, про можливість втрати свідомості за встановлених обставин справи надані пояснення експертом у судовому засіданні, а отже показання потерпілої з самого початку були ідентичними, послідовними та не викликають сумнів в їх правдивості.

Виходячи із встановлених судом обставин, а саме того, що обвинувачений з метою заволодіння майном потерпілої наніс удар кулаком в щелепову частину обличчя потерпілої та спричинив їй легкі тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої щоки та набряку м`яких тканин області правої щоки, від чого остання впала на землю та втратила свідомість, суд вважає доведеним, що напад обвинуваченого на потерпілу був поєднаний з насильством, яке було небезпечним для здоров`я потерпілої, а доводи сторони захисту не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику в справах про злочини проти власності», дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. Крім цього обвинувачений раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення та перевиховання не став, не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Виходячи з принципів законності, справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , фактичних обставин справи, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який добровільно не відшкодував потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.187 КК України з конфіскацією майна, та вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року у строк покарання ОСОБА_1 необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 26 квітня 2017 року до набрання законної сили вироком.

Потерпілою ОСОБА_2 було пред`явлено цивільний позов про стягнення на її користь матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 1385 гривень. Приймаючи до уваги, що на час розгляду справи потерпіла ОСОБА_2 померла, правонаступники у справу не вступили, позов не підтримували, тому він підлягає залишенню без розгляду.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, а саме з 26 квітня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року у строк покарання ОСОБА_1 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 26 квітня 2017 року до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Речові докази:

- мобільний телефон Samsung Model GT-E1080i, імеi НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 12 грн., банківські картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , банківські картки ПУМБ № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_2 , аркуш паперу рожевого кольору з цифрами «НОМЕР_10», які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 , залишити законному власнику за належністю;

- мобільний телефон NOMI i401 Colt, imei - НОМЕР_8 , imei - НОМЕР_9 , який є власністю ОСОБА_1 , який передано на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, конфіскувати в дохід держави; - зв`язку з трьох ключів, яка передана на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, повернути ОСОБА_1 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Турбіна Т. Ф.