КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-5703/09 Головуючий у 1 інстанції Драч Ю.І.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
Зайця В.С.,
Коротких А.Ю.,
Межевича М.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про стягнення недовиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулась з позовом до УПСЗН Коростенської міської ради про стягнення недовиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.12.2008 року позов задоволено частково, визнано дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради протиправними та стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_4 недовиплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1599 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Позивач не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір’ю. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась позивачу з врахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Заява позивача про проведення перерахунку даної допомоги в межах, встановлених законодавством, відповідачем залишена без задоволення.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та відновлено дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в частині про надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, тому прийшов до висновку щодо протиправності дій відповідача щодо нарахування та виплати допомоги у розмірі меншому ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача недовиплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1599,20 грн., при цьому суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення коштів за період з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року задоволенню не підлягають, так як Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», які Конституційним Судом України неконституційними не визнано.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись частково з огляду на слідуюче.
Відповідне право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закріплено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Стаття 13 зазначеного Закону передбачає право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Стаття 15 зазначеного Закону також підтверджує право особи на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року зупинено на 2007 рік.
Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким внесено зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було порушено право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», однак судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково починаючи з моменту визнання неконституційними зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Проте, ухвалюючи по суті правильне рішення, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо стягнення з відповідача недоплаченої соціальної допомоги за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1599,20 грн., як було зазначено у другому абзаці резолютивної частини оскаржуваної постанови.
Згідно ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Вимогами ч. 1 ст. 201 КАС України передбачено, що підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2008 року змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини наступним чином.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради протиправними та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ А.Ю. Коротких
_____________________ М.В. Межевич