КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-5745/09 Головуючий у 1 інстанції Кожухар М.С.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Межевича М.В.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 на постанову Господарського суду Вінницької області від 04 грудня 2006 року у справі за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправною затримку відповідачем виплати позивачу суми перевищення над сумою страхових внесків в розмірі 4582 грн. за період з 16.03.2003 року по 28.01.2005 року,-
ВСТАНОВИВ:
06.03.2003 року СПД ОСОБА_5 звернувся до Вінницької міжрайонної Виконавчої дирекції ФСС з ТВП з заявою про перерахування коштів на виплату допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за листком непрацездатності № 022642 ОСОБА_6.
21.12.2004 року працівниками Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено перевірку правильності нарахування своєчасності і повноти сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх цільового використання позивачем, за результатами якою СПД ОСОБА_5 було вказано на порушення ст. 21 та п. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та завищення середньої допомоги і її переплату. Рішенням директора Вінницької міжрайонної ВД ФСС з ТВП № 161 від 28.12.2004 року не прийнято до заліку витрати в сумі 14 880 грн. та накладено на СПД ОСОБА_5 фінансову санкцію в сумі 7 440 грн.
28.01.2005 року Вінницька міжрайонна Виконавча дирекція ФСС з ТВП перерахувала позивачу кошти на виплату допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами в сумі 4 582 грн.
СПД ОСОБА_5 звернувся з позовом до Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправною затримку відповідачем виплати позивачу суми перевищення над сумою страхових внесків в розмірі 4582 грн. за період з 16.03.2003 року по 28.01.2005 року.
Постановою Господарського суду Вінницької області від 04.12.2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно задовольнити позов.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач про порушення його прав щодо затримки виплати 4582 грн. дізнався 16.03.2003 року, що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи та поясненнями позивача. До суду з адміністративним позовом позивач звернувся 13.04.2006 року, а заяву про зміну предмету позову, тобто про оскарження дій відповідача щодо затримки виплати 4582 грн. ним було подано 07.11.2006 року.
Відмовляючи в задоволенні позову СПД ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин було пропущено річний строк для звернення до суду з позовом, передбачений ст. 99 КАС України, так як представник відповідача в запереченнях проти позову та в судовому засіданні наполягав на застосуванні до вказаних правовідносин положення ст.ст. 99, 100 КАС України, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись, оскільки частинами 1, 2, 3 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Вінницької області від 04 грудня 2006 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ Г.В. Земляна
_____________________ М.В. Межевич