2-382/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2007 р. Нахімовській     райсуд м. Севастополя в складе:

головуючого судді - Єланської О.Е.

при секретарі - Андрейчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну    справу за

позовом   ОСОБА_1до   товариства   з   обмеженою   відповідальністю

„Севмормаш" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,

суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із справжнім позовом і просить стягнути з ТОВ «Севмормаш" середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні з 26 травня 2006 р.по 30 січня 2006 р. за 175 робочих днів в сумі 9.068.50 коп..

В ході розгляду справи в суді, представник позивача ОСОБА_2 уточнив заявлені позовні вимоги і, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної платі, просить стягнути з відповідача 14.500 грн. компенсації, згідно ст. 117 КЗпП України у вигляді середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 30 листопаду 2000 р. за 232 робочих днів цієї затримки. Пояснивши в судовому засіданні, що рішенням Нахімовського райсуду м. Севастополя від 25 травня 2005 р на користь позивача з ТОВ »Севморкузница» стягнута заборгованість по заробітній плати на день її звільнення у розмірі 3.404.64 грн., остаточний розрахунок при звільненні на суму 767 грн.74 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за станом на день постановляння цього рішення за 1120 робочих дня в сумі 44.902. грн.31 коп.. Оскільки, відповідач до теперішнього часу не провів з позивачем остаточного розрахунку при звільненні і після вступу до законної сили рішення суду від 25 травня 2005 p., продовжував порушувати права позивача, передбачені ст.ст.47 і 116 КЗпП України, просить стягнути на підставі ст. 117 КЗоП України компенсацію за затримку остаточного розрахунку при звільнення у розмірі середнього заробітку, починаючи з 26 травня 2005 р. по день фактичного розрахунку з тих коштів, яки належать позивачу на день звільнення з підприємства - по 21 квітня 2006 p.. тобто за 232 робочих дня у розмірі 14500 грн., згідно наданого їм розрахунку, який був перевірений в судовому засіданні.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що оскільки ухвалою Нахімовського райсуду м. Севастополя від 30 січня 2006 р. була встановлена розстрочка виконання рішення Нахімовського райсуду м. Севастополя від 25 травня 2005 р. на шість місяців рівними частинами, то відповідач повинен був виплатити позивачу суму боргу до 25 листопаду 2005 р. Грошові кошти були перераховані до державної виконавчої служби Нахімовського району м. Севастополя 20 грудня 2005 p.. і отримані виконавчою службою 29 грудня 2005 p.. Вважають, що ТОВ «Севмормаш» провів остаточний розрахунок з позивачем 29 грудня 2005 р. на суму 46911.47 грн., з переплатою у розмірі 270 грн.- місячного заробітку позивача, на яке було допущено негайне виконання рішення суду. Тому, визнають 34 дні затримки остаточного розрахунку з 26 листопаду 2005 р по 29 грудня 2005 р. на суму середнього заробітку в 468.86 грн. .

2

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, знаходить заявлені позовні вимоги не обгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.117 КЗпП України, в рази невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, ...установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно рішенню Нахімовського райсуду м. Севастополя від 25 травня 2005 p., яке набрало законної сили, з ТОВ „Севмормаш" на користь ОСОБА_1стягнута компенсація у розмірі середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 44.902 грн.31 коп., компенсація втрати частини заробітної платі через порушення термінів її виплати у розмірі 471 грн.42 коп.; 767 грн.74 коп. неоплачені до постановленя рішення суду частини коштів, яки належать позивачу на день звільнення на підставі ст. 116 КЗпП України; моральна шкода у розмірі 500 грн., а всього - 46.641 грн.47 коп..

Таким чином, заборгованість по заробітній платі була стягнута рішенням суду від 25 травня 2005 р. і з цього часу правовідношення сторін із стадії трудового спору перейшли в стадію виконання рішення суду.

На підстави викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, порушуючи вимоги ст.60 ч.1 ЦПК України, не представив достатнє доказів, якими позивач обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги, а саме які трудові права позивача були порушені, і яка є в цьому вина відповідача і, виходячи з викладеного, у суду немає підстав для задоволення заявлених ним позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,60,212,213,214 ЦПК України, ст.116,117 КЗпТ України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1до ТОВ „Севмормаш" - відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подана. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст..294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Згідно до ст..294 ЦПК України, заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження.