КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-5843/09 Головуючий у 1 інстанції Кашпур О.В.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Межевича М.В.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернулась з позовом до УПФ України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.01.2009 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі – Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_5, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнано некоституційними деякі статті та положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема ті норми, що скасовували або змінювали ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей України», в рішенні Конституційного Суду України було зазначено, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається, при цьому застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30% надбавки до пенсії підлягають задоволенню частково за період з 02.12.2007 року по 31.12.2007 року, так як даний позов було подано в грудні 2008 року, позивачем без поважних причин пропущено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а представник відповідача наполягав застосувати положення ст. 100 КАС України, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на слідуюче.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489 (далі – Закон № 489), зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, ст. 111 Закону № 489, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі – Рішення КС України), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Також зазначеним Рішенням КС України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В свою чергу, вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ Г.В. Земляна
_____________________ М.В. Межевич