КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-7570/09 Головуючий у 1 інстанції Арсірій Р.О.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Межевича М.В.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНГО-ШИНИ» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення № 0002622202/1 від 24.01.2008 року,-
ВСТАНОВИВ:
14.12.2007 року ДПІ в Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ» з питання дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно Контракту від 12.10.2006 року № ТЕВ-10/06 за період з 12.10.2006 року по 07.12.2007 року, за результатами якої складено акт документальної перевірки № 197/22 02/34620591 від 14.12.2007 року.
На підставі вказаного акту ДПІ в Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002622202/1 від 24.01.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано до ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 278 979,00 грн.
ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ» звернулось з позовом до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення №0002622202/1 від 24.01.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2008 року позов задоволено, визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва № 00026222202/1 від 24.01.2008 року на суму 278 979,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.10.2006 року між ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ» та компанією «МТВ-Recycling Company» (Франція) було укладено Контракт № ТЕВ-10/06, за умовами якого продавець («МТВ-Recycling Company») повинен продати, а покупець (ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ») повинен придбати обладнання для переробки (подрібнювання) гумових шин. Загальна сума контракту склала 857 500,00 євро (п.п. 1.1, 2.2 вказаного контракту).
З акту перевірки № 197/22 02/34620591 від 14.12.2007 року вбачається, що на виконання укладеного контракту позивачем сплачено на користь компанії «МТВ-Recycling Company» (Франція) грошові кошти у сумі 648 000,00 євро, згідно виписок банку: від 10.11.2006 року в сумі 100 000,00 євро, граничний термін отримання товару 08.02.2007 року; від 21.12.2006 року в сумі 200 125,00 євро, граничний термін отримання товару – 21.03.2007 року; від 14.02.2007 року в сумі 100 000,00 євро, граничний термін отримання товару – 15.05.2007 року; від 27.04.2007 року в сумі 201 875,00 євро, граничний термін отримання товару – 26.07.2007 року; від 17.09.2007 року в сумі 46 000,00 євро, граничний термін отримання товару – 16.12.2007 року.
За перевіряємий період позивачем було отримано від нерезидента «МТВ-Recycling Company» (Франція) товар (обладнання для переробки (подрібнювання) гумових шин, код товару 8477809000) у загальній сумі 502 000,00 доларів США, згідно наданих до перевірки ВМД, а саме: від 23.05.2007 року № 767 в сумі 456 000,00 євро, з порушенням законодавчо встановленого терміну на суму 200 125,00 євро, прострочення складає 63 дні; на суму 100 000,00 євро, прострочення складає 8 днів; від 24.09.2007 року № 4064 у сумі 46 000,00 євро.
У зв’язку з неможливістю поставки товару протягом 90 календарних днів, нерезидентом Компанією «МТВ-Recycling Company» (Франція) було здійснено повернення авансового платежу на рахунок ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ» у загальній сумі 146 000,00 євро, з порушенням законодавчо встановленого терміну, що підтверджується наданими до перевірки випискою банку від 09.02.2007 року в сумі 100 000,00 євро, прострочення складає 1 день та випискою банку від 02.08.2007 року в сумі 46 000,00 євро, прострочення складає 7 днів, тобто позивач, при здійсненні імпортних операцій за контрактом № ТЕВ-10/06 від 12.10.2006 року, за несвоєчасне отримання товару на загальну суму 300 125,00 євро та несвоєчасне повернення авансового платежу у сумі – 146 000,00 євро порушив терміни розрахунків, які передбачені вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ», так як оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Києва було прийнято 24.01.2008 року, а укладення та виконання позивачем контракту з компанією «МТВ-Recycling Company» відбулось 12.10.2006 року та 23.05.2007 року відповідно, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність прийнятого рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, зазначаючи при цьому, що від дати проведення розрахунків за вказаним контрактом до дати нарахування пені за рішенням відповідача минуло більше одного року, а відтак, на думку суду першої інстанції, відповідачем застосовано адміністративно-господарську санкцію до позивача з порушенням вимог ст. 250 Господарського кодексу України, так як Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не встановлений термін нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з огляду на слідуюче.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (в редакції, яка діяла на час укладання та виконання контракту № ТЕВ-10/06 від 12.10.2006 року) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
За таких умов, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Києва діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, так як в матеріалах справи не вбачається доказів того, що позивачем було отримано індивідуальну ліцензію Національного банку України на перевищення строків розрахунку по контракту № ТЕВ-10/06 від 12.10.2006 року, як того вимагає ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», крім цього, позивачем не надано апеляційному суду доказів щодо звернення ТОВ «ТЕНГО-ШИНИ» з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента компанії «МТВ-Recycling Company» (Франція) до судових органів України або країни нерезидента.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, а порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувану постанову не можна визнати законною і обгрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2008 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНГО-ШИНИ» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення №0002622202/1 від 24.01.2008 року відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ Г.В. Земляна
_____________________ М.В. Межевич