КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-7038/09 Головуючий у 1 інстанції Ярмола О.Я.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
Зайця В.С.,
Коротких А.Ю.,
Межевича М.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до УСЗН Білоцерківської міської ради про зобов’язання відповідача провести донарахування та виплату суми недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2920,48 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2008 року позов задоволено, зобов’язано управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести доплату ОСОБА_4 недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік в розмірі 2920 (дві тисячі дев’ятсот двадцять) грн. 48 коп.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2-ї групи та має статус ветерана війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення, тому має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, який визначений ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана допомога за 2007 рік отримана позивачем 16.04.2007 року в розмірі 360,00 грн., тобто з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким були визнані неконституційними положення деяких статей, зокрема положення ст. 29, п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тому прийшов до висновку щодо необхідності стягнути з відповідача недоплачену разову щорічну грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 2920,48 грн.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.
9 липня 2007 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема п. 13 ст. 71 зазначеного Закону, яким зупинено дію ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги до 5-го травня в квітні 2007 року до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України.
Оскільки порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задовольнити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2008 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ А.Ю. Коротких
_____________________ М.В. Межевич