КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-135/09 Головуючий у 1-й інстанції – Ракалович В.М.
Суддя-доповіда: Межевич М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Коротких А.Ю., при секретарі Бурді Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області про стягнення 1453,71 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області щодо невиплати йому щомісячної пенсії з підвищенням на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році, тобто у розмірі меншому ніж це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; стягнення з відповідача на його користь надбавку до пенсії, як дитині війни в сумі 1453,71 грн. за період з 1 січня 200 року; зобов’язання відповідача щомісячно виплачувати йому надбавку до пенсії і розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 3 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області щодо виплати позивачу за липень – грудень 2007 року пенсії за віком, як дитині війни у меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнуто з Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області на користь позивача заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підлягає стягненню заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн. за період з липня по грудень 2007 року.
З таким висновком суду не можна погодитися в повній мірі, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, з урахуванням того, що позивач має право на перерахунок пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 9 липня 2007 року, тобто з дати винесення рішення № 6-рп, Конституційним судом України, а Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, то колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
У свою чергу, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що розмір підвищення пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Зі статті 6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни» вбачається, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно – правового акту, який би визначав цей розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, розповсюджується також і на ці спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положенням статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 88 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов’язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною в статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не стягувати конкретні суми.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але помилковим застосуванням норм матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити в частині визначення відповідного періоду, за який підлягає перерахунку пенсія позивача та з зазначенням правової норми, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 березня 2009 року змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: «стягнути з Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії з урахуванням щомісячної підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат».
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.С. Заяць
Суддя А.Ю. Коротких
Повний текст постанови виготовлений 17 березня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-135/09 Головуючий у 1-й інстанції – Ракалович В.М.
Суддя-доповіда: Межевич М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( вступна та резолютивна частини)
12 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Коротких А.Ю., при секретарі Бурді Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області про стягнення 1453,71 грн .
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 березня 2009 року змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: «стягнути з Управління пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії з урахуванням щомісячної підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат».
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.С. Заяць
Суддя А.Ю. Коротких