ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року № 154/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Пліша М.А., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання Троцькому Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області на постанову господарського суду Волинської області від 25 листопада 2008 року у справі за позовом управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Володимир-Волинському районі Волинської області до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про визнання нечинним рішення № 73-к від 15.09.2008 року про застосування економічних санкцій , -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року управління Держкомзему у Володимир-Волинському районі звернулось в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про визнання нечинним рішення №73-к від 15.09.2008р. про застосування економічних санкцій у вигляді вилучення в доход державного бюджету 1550 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штрафу в сумі 3100 грн. та при цьому обґрунтувало свої позовні вимоги тим, що плата за грошову оцінку земельних ділянок отримувалась від фізичних осіб правомірно та у відповідності до Постанови КМ України від 01.11.2000р. №1619.
Постановою господарського суду Волинської області від 25 листопада 2008 року позов задоволено, визнано нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області №73-к від 15.09.2008р. Своє рішення суд мотивував тим, що інформаційною базою для грошової оцінки земель є матеріали державного земельного кадастру, а тому надання інформації фізичним особам про грошову оцінку земельної ділянки на платній основі у формі витягу з технічної документації є правомірним та ґрунтується на чинному законодавстві і в тому числі на наказі Держкомітету України по земельних ресурсах «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастових робіт та послуг» від 15.06.2001р., відповідно до п.8 якого передбачена плата за надання інформації про грошову оцінку землі.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській області з підстав порушення норм матеріального права, просить таку скасувати з тих підстав, що такий вид адміністративної послуги як надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок являється роботою, за яку працівники управління отримують заробітну плату з державного бюджету. Тому управлінням Держкомзему у Володимир-Волинському районі застосовувалась плата за послуги, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та доведено матеріалами справи, що 15.09.2008р. начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області прийнято рішення №73-к про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення в управління Державного комітету України по земельних ресурсах у Володимир-Волинському районі Волинської області в доход державного бюджету 1550 грн. та стягнути штраф у сумі 3100 грн.
В описовій частині оскаржуваного рішення зазначена суть порушення державної дисципліни цін управлінням земельних ресурсів у Володимир-Волинському районі Волинської області : „у період з 01.01.2008 року по 01.09.2008 року управлінням застосовувалась плата за види робіт (послуг), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, а саме: плата за витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок , яка не передбачена „Порядком виконання земельно-кадастрових робіт та надання платних послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року №1619 та розділом 6 „Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки України від 15.06.2001 року №97/298/124.
Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року №1619 „Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів" визначено перелік земельно-кадастрових робіт і послуг, що можуть виконуватися та надаватися державними органами земельних ресурсів. Однією із таких послуг є надання витягів з державного земельного кадастру. А із змісту статті 196 Земельного кодексу України випливає, що складовою державного земельного кадастру є грошова оцінка земельних ділянок.
Пунктом 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін ( тарифів)» встановлено, що Держкомзем за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки встановлює ціни ( тарифи) на розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт.
На виконання цієї постанови прийнятий спільний наказ Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки України від 15.06.2001 року №97/298/124, яким затверджено розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг. Пункт 8 таблиці 6.1 підпункту 6.1 даного наказу встановлює розміри оплати за надання інформації про грошову оцінку земельної ділянки, вартість якої залежить від чотирьох категорій.
Згідно ч.2 ст.20 Закону України „Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Також, відповідно до п.4 спільного наказу Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 „Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Додатком 2 до даного наказу визначено зразок витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який є аналогічним тому, що видає управління Держкомзему.
Тому, дані норми законодавства свідчать про те, що платна послуга - надання інформації про грошову оцінку земельної ділянки (чи надання витягів із державного земельного кадастру, як це визначено постановою №1619, яка встановлює перелік платних послуг) має форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, про що правильно зазначено судом першої інстанції.
Підтвердженням цього є лист-роз'яснення Держкомзему від 11.09.2008 року №14-35-7/10252, в якому, на думку Держкомзему, „довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки" та „витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки" є документами, які містять тотожну інформацію і оплата за надання таких документів здійснюється як за надання інформації про грошову оцінку земельної ділянки.
Тому господарський суд Волинської області вірно зазначив про те, що надання інформації фізичним особам про грошову оцінку земельної ділянки на платній основі у формі витягу з технічної документації грунтується на нормах Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року №1619 та спільного наказу Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки від 15.06.2001 року №97/298/124 і є правомірним.
На думку апелянта, управління Держкомзему діяло всупереч законодавству, оскільки п.З додатку 2 до наказу №29 від 23.10.2001 року із змінами та доповненнями згідно наказу №1 від 04.01.2002 року, №15 від 05.06.2002 року внесло зміни до Переліку платних послуг, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року №1619 та розділу 6 „Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки від 15.06.2001 року №97/298/124.
Таке твердження є помилковим з огляду на те, що для виконання покладених на Володимир-Волинський районний відділ земельних ресурсів завдань був прийнятий наказ від 23 жовтня 2001 року №29 „Про запровадження виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі та затвердження цих послуг". Даним наказом з 24 жовтня 2001 року було запроваджено виконання земельно-кадастрових робіт у відділі, а також встановлено розміри оплати земельно-кадастрових робіт та надання платних послуг у відділі. Слід зазначити, що додаток 1 до даного наказу, яким визначено розміри оплат даних послуг, встановлює розміри оплат послуг, які передбачені спільним наказом Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки від 15.06.2001 року №97/298/124.
З метою приведення до чинного законодавства наказів відділу 17 січня 2007 року Володимир-Волинським районним відділом земельних ресурсів прийнятий наказ №1 „Про внесення змін і доповнень до наказу №29 від 23 жовтня 2001 року „Про запровадження виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі та затвердження цих послуг". Даним наказом була припинена дія попередніх наказів управління щодо платних послуг та визначено відповідальних осіб відділу за виконання платних послуг, які мають надаватися згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1619 від 01.11.2000 року та спільного наказу Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки України від 15.06.2001 року №97/298/124. Встановлення переліку платних послуг в наказі не передбачено, оскільки останні визначені вищевказаними законодавчими актами.
Враховуючи наведені обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.,ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області залишити без задоволення, постанову господарського суду Волинської області від 25 листопада 2008 року у справі № 5/111-10А– без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: М.А. Пліш
І.О. Яворський
Повний текст ухвали виготовлено 25 лютого 2010 року.