ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року справа № 2а-118/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.,
суддів: Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, та зобов’язання здійснити перерахунок грошової допомоги , -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та подавши уточнений адміністративний позов просив визнати неправомірними дії відповідача, щодо виплати соціальної грошової допомоги у розмірах менших ніж це встановлено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобов’язати відповідача перерахувати та доплатити заборгованість разової грошової допомоги в повному обсязі у сумі 6820,30 грн.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року позов задоволено частково, визнано дії відповідача щодо невиплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та за 2008 рік в розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобов’язано відповідача здійснити перерахунок позивачу щорічної грошової допомоги у розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2008 роки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити постанову суду в частині задоволення позовних вимог, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія АА №029009 (а.с. 6) і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно довідки відповідача позивачу щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачена: за 2007 рік – 280 грн. у травні 2007 року; за 2008 рік – 310 грн. у квітні 2008 року.
Відповідно до положень ст.12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» положення ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2007 рік.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 280 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції застосовував висновки рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року, яким визнано, що не відповідає Конституції України, таке положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Враховуючи вищенаведене дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на час виплати вказаної допомоги.
Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України 2007 рік", не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки вказане рішення було прийняте після виплати позивачу допомоги.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості щорічної допомоги за 2007 рік та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу щорічної допомоги.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"
В 2008 році розмір вказаних виплат встановлювався постановою КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до п.1 якої учасникам бойових дій встановлена виплата разової грошової допомоги у розмірі 310 гривень.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв’язку з чим вони втратили чинність, а ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» почала діяти в попередній редакції.
Судом встановлено, що відповідач виплатив позивачу допомогу до 5 травня 2008 року відповідно до постанови КМУ від 12.03.2008р. №183 у розмірі 310 гривень до 22 травня 2008 року. Отже на час виплати допомоги позивачу за 2008 рік діяла редакція частини 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка на момент виплати не була визнана неконституційною.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
Колегія суддів вважає, що відповідач, виплативши разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, передбаченому постановою КМУ від 12.03.2008р. №183, діяв правомірно, а тому підстав для визнання його дій неправомірними немає.
Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки вказане рішення було прийняте після виплати позивачу допомоги до 5 травня.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання дії відповідача щодо невиплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та за 2008 рік в розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу щорічної грошової допомоги у розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2008 роки з відмовою в задоволенні позову, оскільки на час виплати суми допомоги за 2007-2008 роки відповідач діяв в межах наданих повноважень, а виходячи з положень ст. 152 Конституції України моральна чи матеріальна шкода, яку заподіяно особам актами, що визнані неконституційними, підлягає відшкодуванню у встановленому законом порядку.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2006 роки, суд першої інстанції посилався на пропуск позивачем річного строку звернення до адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами та на зупинення на 2006 рік дії Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В запереченнях на позов, відповідач наполягав на застосуванні до спірних правовідносин річного строку для звернення з позовом до суду. Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» яким зупинено дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не був визнаний неконституційним, а тому судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено в задоволені позовних вимог за 2005-2006 роки, крім того в цій частині постанова суду сторонами не оскаржувалась.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв'язку з чим постанову суду необхідно скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації – задовольнити.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року в частині визнання дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо невиплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та за 2008 рік в розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобов’язання Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги у розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2008 роки – скасувати, відмовивши в задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
ОСОБА_2