КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-3637/09 Головуючий у 1 інстанції Жарікова О.В.

Суддя доповідач Заяць В.С.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року                                                           м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі: Зайця В.С.,

Земляної Г.В.,

Межевича М.В.,

Медовниці Ю.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась з позовом до УСЗН Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 3 групи від захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Вимогами ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується ліквідаторам Чорнобильської катастрофи в розмірі – п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянами за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Виплата вказаної щорічної допомоги на оздоровлення позивачу була проведена відповідачем в розмірі, який встановлений постановами КМ України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від                12.07.2005 року.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із загальних засад пріоритетності законів над нормативно-правовими актами, при цьому посилався на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними положення деяких статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», тому прийшов до висновку, що позивач має на отримання недоплаченої допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої допомоги в розмірі 120 грн. за 2008 рік.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема статтю зазначеного Закону, якою зупинено дію ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.

За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату вказаної допомоги на оздоровлення в лютому 2008 року до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задовольнити, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_5 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:    

        _____________________ В.С. Заяць

_____________________  Г.В. Земляна

_____________________  М.В. Межевич