КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-3693/09 Головуючий у 1 інстанції Волков А.С.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
02 лютого 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
Межевича М.В.,
Медовниці Ю.О.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Баришівського міжрайонного прокурора Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року по справі за позовом Баришівського міжрайонного прокурора Київської області до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК – АГРО» про скасування розпорядження голови райдержадміністрації про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою,-
ВСТАНОВИВ:
Баришівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся з позовом до Баришівської РДА Київської області, третя особа ТОВ «УІФК – АГРО» про скасування розпорядження голови Баришівської РДА за № 130 від 03.03.2008 року про надання дозволу ТОВ «УІФК АГРО» на виконання робіт із розробки технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки площею 0,4019 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Коржівської сільської ради Баришівського району (за межами населеного пункту).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2008 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не зважав на те, що позивач є суб’єктом владних повноважень і ним пред’явлено позов про скасування розпорядження голови органу виконавчої влади, а виходив з того, що предметом даного спору є відносини, що виникають при укладенні господарського договору про надання послуг, тому прийшов до висновку про неналежність розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Проте, колегія суддів погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі – адміністративна справа) – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 6 частини 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» надано право при виявленні порушень закону прокурору або його заступнику у межах своєї компетенції звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Вимогами ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Оскільки позивач – заступник Баришівського міжрайонного прокурора, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування правового акта органу виконавчої влади після відхилення протесту Баришівського міжрайонного прокурора, тому висновки суду першої інстанції про необхідність закрити провадження у справі визнаються судовою колегією такими, що не відповідають встановленим обставинам по справі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що порушенням судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувану ухвалу не можна визнати законною і обгрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, відповідно до положення п. 3 ст. 199 КАС України, ухвалу Київського окружного адміністративного суду необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо вимоги апеляційної скарги позивача стосовно призначення справи до розгляду, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимогами ст. 199 КАС України встановлено вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яким не надано апеляційному суду повноваження щодо вирішення питання про призначення справи до розгляду, тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Баришівського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити частково, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ Г.В. Земляна
_____________________ М.В. Межевич