КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-96/09/2503 Головуючий у 1-й інстанції – Тіслюк І.І.
Суддя-доповіда: Межевич М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Ситникова О.Ф., при секретарі Бурді Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до Управління пенсійного фонду України в Борзнянського району Чернігівської області про визнання протиправною відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити нарахування і забезпечити виплату зазначеної допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року позивачі звернулися до суду з позовами про зобов’язання відповідача надати інформацію про розмір виплаченої їм пенсії із зазначенням розміру доплат, якщо такі проводилися, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 рік; визнання відмови щодо виплати їм щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною; зобов’язання відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471 грн. 20 коп.
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2009 року позови задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача в частині невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; зобов’язано відповідача провести відповідні нарахування за вказаний період згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечено їх виплату, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, а також просить постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – зміні з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачам підлягає перерахунок пенсії з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.
З таким висновком суду повністю не можна погодитися, оскільки судом не визначено правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком.
Колегією суддів встановлено, що позивачі є дітьми війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Зі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вбачається, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно – правового акту, який би визначав цей розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, розповсюджується також і на ці спірні правовідносини, які виникли між позивачами та відповідачем, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачами конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положенням статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 88 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов’язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною в статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не порушив норми матеріального права, однак не зазначив правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком, у зв’язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2009 року змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 щорічну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням проведених виплат.
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.С. Заяць
Суддя О.Ф. Ситников
Повний текст постанови виготовлений 24 березня 2010 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-96/09/2503 Головуючий у 1-й інстанції – Тіслюк І.І.
Суддя-доповіда: Межевич М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
19 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Ситникова О.Ф., при секретарі Бурді Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського району суду Чернігівської області від 11 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до Управління пенсійного фонду України в Борзнянського району Чернігівської області про визнання протиправною відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити нарахування і забезпечити виплату зазначеної допомоги .
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2009 року змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 щорічну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням проведених виплат.
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.С. Заяць
Суддя О.Ф. Ситников