ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.07.06р. | Справа № А23/191 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗМО Ропчице", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг,Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішень Південної МДПІ у м. Кривий Ріг від 11.11.05 № 0000482307/0, від 16.12.05 № 0000482307/1, від 17.02.06 № 0000482307/2, від 06.05.06 № 0000482307/3.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Шульженко Д.В. - представник, дов. від 16.06.06 №371
Від відповідача: Саренко В.В. - зав.сектором, дов. від 19.07.06 №13255/10/100
Сігалова І.Е. - головний держподатковий інспектор юр.відділу, дов. від 10.07.06 №12659/10/100
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинними рішень Південної МДПІ у м. Кривий Ріг від 11.11.05 № 0000482307/0, від 16.12.05 № 0000482307/1, від 17.02.06 № 0000482307/2, від 06.05.06 № 0000482307/3, якими до нього застосовані штрафні санкції в сумі 8374,04 грн. за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю"
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не прийнятий до уваги факт заліку зустрічних однорідних вимог з нерезидентом по контракту від 25.05.05 № 30/4-2005.
Відповідач проти позову заперечує, подав письмові заперечення, в яких посилається на норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", який встановлює термін зарахування виручки резидентів на їх валютні рахунки, а також Указу Президента України від 03.07.98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва", який дає визначення поняттю виручка –сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Південною міжрайонною Державною податковою інспекцією у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області (відповідачем) проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства позивачем за період з 25.05.05 по 02.11.05.
За результатами проведеної перевірки складений акт № 51/220/06/32693432 від 03.11.05, яким встановлено ненадходження в законодавчо встановлений термін валютної виручки на територію України у розмірі 13566,08 дол. США, чим порушено ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що стало підставою для нарахування пені в розмірі 8221,04 грн. відповідно до ст.4 цього Закону.
Також встановлено порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" щодо обов'язкового декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, у Національному банку України. Це порушення стало підставою для нарахування штрафних санкцій у розмірі 153,00 грн. на підставі п.2.7 ст.2 Постанови Правління НБУ "Про затвердження положення про валютний контроль".
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 11.11.05 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000482307/0, яким визначена загальна сума штрафних санкцій –8374,04 грн.
Вказане рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду скарг позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, скарги –без задоволення.
16.12.05 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000482307/1, 17.02.06 - № 0000482307/2, 06.05.06 - № 0000482307/3.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачем з ВАТ "Литмаш", Молдова, укладений контракт № 30/4-2005 від 25.05.05, відповідно до умов якого позивач (продавець за контрактом) зобов’язувався продати продукцію, зазначену в додатках до контракту, а покупець –здійснити розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок продавця на протязі 45 банківських днів після здійснення поставки.
На виконання умов контракту позивачем поставлено нерезиденту продукцію на загальну суму 13566,08 дол. США, що підтверджено ввізною митною декларацією № 113000001/5002489 від 26.06.05, а також додатковою угодою до контракту від 23.09.05.
23.09.05 сторонами за контрактом складений акт заліку зустрічних однорідних вимог по контракту від 25.05.05 № 30/4-2005, відповідно до якого нерезидент підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем по контракту № 30/4-2005 від 25.05.05 в сумі 13566,08 дол. США.
Одночасно сторони в акті зазначили, що позивач має заборгованість перед нерезидентом ВАТ "Литмаш", Молдова, по контракту № 1-4/0527-804 від 07.06.05 на суму 6547,00 дол. США, по контракту № 31/4-2005 від 26.05.05 –на суму 7520,00 дол. США.
У відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про припинення однорідних зустрічних вимог на суму 13566,08 дол. США.
Після проведення заліку по контракту № 30/4-2005 від 25.05.05 заборгованість відсутня, по контракту № 1-4/0527-804 від 07.06.05 залишається заборгованість позивача перед нерезидентом в сумі 500,92 дол. США.(а.с.19).
Факт укладення та виконання контрактів № 1-4/0527-804 від 07.06.05 та № 31/4-2005 від 26.05.05 підтверджено матеріалами справи.
Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в статті 1 встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" в статті 2 проголошено принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає, зокрема, у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України, та обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.
Відповідно до ч.4 ст.6 цього ж Закону суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Цивільний кодексу України передбачає можливість припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. (ст.601 ЦК України).
Стаття 602 ЦК України встановлює випадки, коли не допускається зарахування зустрічних вимог, а саме: вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Цивільний Кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", які регулюють спірні відносини, не містять заборони щодо припинення зобов’язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами. Така заборона не міститься і в укладених позивачем з ВАТ "Литмаш" зовнішньоекономічних контрактах, зазначених вище.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що умови для здійснення між позивачем та нерезидентом заліку зустрічних однорідних вимог дотримані, внаслідок чого зобов’язання нерезидента за контрактом № 30/4-2005 від 25.05.05 в сумі 13566,08 дол. США вважаються припиненими з моменту підписання акту про залік - 23.09.05, тобто до закінчення передбаченого Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" терміну.
Відсутність дебіторської заборгованості нерезидента перед позивачем за контрактом № 30/4-2005 від 25.05.05 підтверджений також листом (довідкою) Криворізької філії ЗАТ "Приватбанк" від 15.02.06 № 04/650.
Згідно статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Виходячи з зазначених правових норм в їх сукупності, приймаючи до уваги, що діюче законодавство України, яке регулює спірні відносини, не дає визначення поняттю "виручка", про що зазначає сам відповідач, порядок стягнення пені у відповідності з ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає наявність заборгованості у здійсненні розрахунків в іноземній валюті, суд вважає, що правові підстави для нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті за викладених фактичних обставин справи відсутні.
Посилання відповідача на положення Указу Президента України від 03.07.98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва" суд не може прийняти до уваги, оскільки зазначений Указ Президента України спірні правовідносини не регулює.
Також суд вважає неправомірним нарахування позивачу штрафу за порушення строку декларування валютних цінностей у розмірі 153,00 грн.
Режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципів валютного регулювання, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства регламентуються Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідно до ст. 9 якого валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України в порядку і терміни, які встановлюються Національним банком України.
Необхідність декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, встановлена також Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" № 319/94 від 18.06.94.
Пунктом 2 зазначеного Указу Президента України встановлено, що декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.
Наказом Міністерства фінансів України N 207 від 25.12.95 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" встановлено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за встановленою формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності. Обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності (не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом - п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.00 № 419).
Про проведення декларування регіональними відділеннями Національного банку України і державними податковими інспекціями суб'єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми.
Декларацією про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України N 207 від 25.12.95, передбачено декларування дебіторської заборгованості, якою визнається неотримана в установлені законодавством терміни валютна виручка.
Відповідно до п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.00 № 49, неподання або несвоєчасне подання декларації не тягне за собою застосування фінансових санкцій лише за відсутності валютних цінностей та майна за межами України.
Як вже було встановлено судом, в даному випадку відсутній факт наявності у позивача дебіторської заборгованості за контрактом № 30/4-2005 від 25.05.05 внаслідок проведеного в установленому порядку заліку зустрічних однорідних вимог і припинення зобов’язання нерезидента перед позивачем, факт наявності валютних цінностей, які належать позивачеві, за межами України матеріалами справи не підтверджений, у зв’язку з чим валютні цінності у вигляді коштів в сумі 1356,08 дол. США декларуванню не підлягали, підстави для накладення на позивача штрафних санкцій за порушення строку декларування валютних цінностей відсутні.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити позов в повному обсязі. .
Визнати нечинними рішення Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.05 № 0000482307/0, від 16.12.05 № 0000482307/1, від 17.02.06 № 0000482307/2, від 06.05.06 № 0000482307/3.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗМО Ропчице", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, - 3,40 грн. судового збору.
Видати виконавчий лист.
Дана постанова набирає законної сили відповідно до порядку, встановленого статтею 254 КАС України з урахуванням порядку і строків апеляційного оскарження, визначених статтею 186 КАС України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
| 04.08.06 |
|
|