ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.07.06р. | Справа № А23/167 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровської області
до відповідач-1: Відділення Державного казначейства України в м. Марганець, Дніпропетровської області
відповідач-2: Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець, Дніпропетровської області
про стягнення 289 936 грн. 57 коп.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Земляний О.Ю. – представник, дов. від 13.01.06 №30/36
Псалтирьова Т.Т. - заст.начальника юр.відділу, дов. від 14.02.05 №30/317
Від відповідача-1: не з"явився
Від відповідача-2: Білоножко А.П. - начальник юр.відділу, дов. від 05.06.06 №4729/7/10-022
Логойда Т.В. - головний держподатковий інспектор відділу ДПА, дов. від 02.11.05 №10015/8/10-0
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з державного бюджету суми відсотків по бюджетній заборгованості по декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року в розмірі 289936,57 грн.
04.07.06 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути суму 366005,47 грн., оскільки первісно ним була розрахована сума відсотків на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість без врахування суми бюджетної заборгованості в розмірі 2535630,00 грн., яка згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.04.05 № 0000102301/1/00190911 визнана завищенням бюджетного відшкодування.
На момент вирішення спору податкове повідомлення-рішення від 24.04.05 № 0000102301/1/00190911 визнано недійсним в судовому порядку, у зв’язку з чим позивач здійснив перерахунок суми процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість,
18.07.06 позивачем подана заява про зміну позовних вимог, в якій позивач, враховуючи те, що ним була змінена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2004 року, позивач здійснив розрахунок суми процентів, нарахованих на суму бюджетного відшкодування, без врахування суми виправленої помилки –1378977,00 грн.
Сума процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за грудень 2004 року, яку просить стягнути позивач, визначена –324636,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період подання податкової декларації з податку на додану вартість діяв Закон України "Про податок на додану вартість" в редакції, яка передбачає порядок здійснення бюджетного відшкодування відмінний від того, що зазначений в Указі Президента України від 07.08.98 №857/98, на який посилається відповідач-2, а саме: закон передбачає місячний термін для здійснення бюджетного відшкодування та не містить жодних умов для продовження даного строку до трьох звітних періодів.
Відповідач-1 проти позову заперечує. Посилається на те, що Порядком відшкодування податку на додану вартість, який затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.97 № 209/72, встановлено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків ДПІ або за рішенням суду.
Документи, відповідно до яких повинно здійснюватись відшкодування з бюджету процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, на вказану у позові суму до відповідача-1 не надходили, у зв’язку з чим останнє позбавлено можливості щодо проведення зазначеного відшкодування.
Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач, подаючи податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2004 року виявив бажання отримати залишок суми податку на додану вартість 13105217,00 грн., що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов’язань, протягом трьох наступних звітних періодів, про що зазначив в рядку 25 декларації за грудень 2004 року.
Бюджетне відшкодування повинно бути проведено з 01.05.05 по 31.05.05, у зв’язку з чим станом на 01.06.05 не відшкодована сума 6178330,00 грн., але п.7.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачав нарахування процентів на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, втратив чинність з 01.06.05.
Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість" не містить обов’язкового відшкодування з державного бюджету процентів, які нараховуються на суму бюджетної заборгованості, цей закон передбачає тільки нарахування у обліковому рахунку платника процентів, а не їх стягнення.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.07.06 по 27.07.06.
Представник відповідача-1 у судове засідання після перерви у судове засідання не з’явився. Про час і місце проведення судового засідання відповідач-1 повідомлений судом належним чином.
Нез’явлення у судове засідання представника відповідача-1 не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача і відповідача-2, господарський суд , -
В С Т А Н О В И В :
20.01.05 Відкрите акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач) подало до відповідача-2 податкову декларацію по податку на додану вартість за грудень 2004 року, згідно з якою різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, загальна сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, склала суму 14941040 грн. (рядок 21 декларації), в тому числі сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість – 13105217 грн., заявлена до відшкодування після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів шляхом перерахування на рахунок в установі банку (рядок 25 декларації).
10.06.05 позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, яким була самостійно виправлена помилка у податковій декларації за грудень 2004 року, у зв’язку з чим сума податку на додану вартість, заявлена до бюджетного відшкодування за грудень 2004 року становила суму 11726240 грн.
Із зазначеної суми сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2535630 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000102301/1/00190911 від 25.04.05 визнана завищеною та знята з особової картки позивача.
07.06.06 Вищим адміністративним судом України прийнято постанову по справі № 37/133(27/92), відповідно до якої визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000102301/1/00190911 від 25.04.05 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2004 року в розмірі 2535630 грн.
На підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 07.06.06 по справі № 37/133(27/92) сума 2535630,00 грн. відповідачем-2 відображена в особовій картці позивача як така, що підлягає відшкодуванню.
Позивач з посиланням на норми пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає граничний термін для відшкодування від'ємного значення суми податку на додану вартість –20.02.05.
Фактично відповідачем-2 проведено бюджетне відшкодування: на суму 2012280,00 грн. –04.05.05 шляхом заліку за рахунок декларації за березень 2005 року від 20.04.05 № 2515;
на суму 1000000,00 грн. –23.05.05 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача за висновком № 0000000130 від 20.05.05;
на суму 6178330,00 грн. –22.06.06 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача за висновком № 0000000131 від 21.06.05.
26.06.06 позивачем на адресу відповідача-2 подана заява про зміну напрямку відшкодування податку на додану вартість (вх.№ 2117/10), в якій позивач просить заявлену в декларації за грудень 2004 року до відшкодування суму податку на додану вартість - 2535630,00 грн. зарахувати в рахунок зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.
Позивачем в порядку абз.5 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, яка діяла під час подачі податкової декларації за грудень 2004 року, нараховані проценти в сумі 324636,16 грн. за несвоєчасно відшкодований податок на додану вартість за період з 21.02.05 по 01.06.05 (з урахуванням змін, внесених в Закон України "Про податок на додану вартість" Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.05).
Станом на 01.06.05 невідшкодована сума податку на додану вартість складала 6178330,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, діючої на момент виникнення у позивача права на відшкодування, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.
Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.
Зазначаючи в рядку 25 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року порядок відшкодування бюджетної заборгованості після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів, позивач діяв в межах норм податкового законодавства, а саме: підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також Указу Президента України від 07.08.98 № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні".
Строки погашення суми податку на додану вартість по закінченню трьох наступних періодів визначені пунктом 4 Указу Президента України від 07.08.98 № 857/98, який передбачає, що у разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів.
Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.
Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Зазначений Указ Президента України, який в силу ст.106 Конституції України є обов’язковим до виконання на всій території України, був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність лише з прийняттям Закону України від 25.03.05 „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”.
Таким чином, бюджетне відшкодування податку на додану вартість за грудень 2004 року повинно було бути здійснено позивачеві з 01.05.05 по 31.05.05.
Фактично, як вже було встановлено судом, відповідачем-2 заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість в повному обсязі за цей період відшкодована не була.
Разом з тим, у зв’язку з внесенням змін до Закону України "Про податок на додану вартість" Законом України від 25.03.05 „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”, пункт 7.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачав нарахування процентів на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, втратив чинність 01.06.05.
На підставі викладеного суд вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст.94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
| 04.08.06 |
|
|